Практика розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди: український і зарубіжний досвід

Про практику розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди: український і зарубіжний досвід розповів член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, експерт-аналітик ГО «Інститут законодавчих ідей», адвокат Богдан Карнаух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками практику розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди, а саме:

1. Делікт як юридичний факт.

• 1.1. Відмежування деліктів від суміжних понять.
• 1.1.1. Делікт VS Договір.
• 1.1.2. Делікт VS безпідставне збагачення.
• 1.1.3. Делікт VS соціальне страхування.

1.2. Практичні кейси.

2. Елементи делікту і розподіл тягаря доказування.

• 2.1. Презумпція винуватості.
• 2.2. Судова практика.
• 2.3. Практичні кейси.

3. Сувора відповідальність що не так із «усіченою» формулою?

4. Протиправність і шкода як елементи делікту упущена вигода.

• 4.1. Судова практика.
• 4.2. Практичні кейси.

У рамках характеристики практики розгляду судами справ про відшкодування позадоговірної шкоди акцентовано на наступному:

1. Делікт як юридичний факт

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

• 1) договори та інші правочини;
• 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
• 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
• 4) інші юридичні факти.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

• 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
• 2) зміна умов зобов’язання;
• 3) сплата неустойки;
• 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Делікт це завдання шкоди, яке не пов’язане із порушенням договору між тим, хто завдав шкоди, і тим, кому вона завдана.

• Генеральний делікт:
• ст. 1166, 1167 ЦК України

• Спеціальні делікти:

• шкода, завдана публічною владою (1173-1176 ЦК України);
• шкода, завдана злочином (1177 ЦК України);
• шкода, завдана малолітньою чи неповнолітньою особою (1178-1182 ЦК України);
• та інші.

1.1. Відмежування деліктів від суміжних понять.

1.1.1. Делікт VS Договір

Деліктне право – це відшкодування недоговірної шкоди, яке регулюється главою 82 ЦК України.

Якщо шкода не пов’язана з порушенням договору, тоді це деліктне право.

Часто делікт та договір не просто розмежувати, наприклад:

• Кейс №1: «Бабуся, котра споживає електроенергію поза приладом обліку».

Ст. 1193 ЦК України знаходиться в главі 82 ЦК України та відноситься до деліктного права. Ця стаття застосовується якщо йдеться про недоговірну шкоду.

Таким чином, у даній ситуації ст. 1193 ЦК України не може бути застосована, оскільки наявне порушення договірного права.

• Кейс №2: «Інцидент у вагоні: верхня полиця упала і покалічила пасажира».

Зокрема, у цій ситуації слід звернутися до ст. 928 ЦК України: відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.

Таким чином, шкода у даній ситуації відшкодовується за деліктним правом.

1.1.2. Делікт VS безпідставне збагачення

Кейс №1 «Підприємливий крадій».

Постанова ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі No 922/3412/17:

Немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

1.1.3. Делікт VS соціальне страхування

Відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

10) страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;

• нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть;
• професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

ч. 8 ст. 36 Закону: відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

2. Елементи делікту і розподіл тягаря доказування

Елементи делікту – це умови, кожна із яких є необхідною, а сукупність яких є достатньою для виникнення зобов’язання із відшкодування позадоговірної шкоди.

Елементи делікту:

1. протиправність;
2. шкода;
3. причинний зв’язок;
4. вина.

З точки зору матеріального права – визначають, чи допускається перенесення втрат потерпілого на іншу особу.

З точки зору процесуального права – визначають предмет доказування у справі.

Тягар доказування (onus probandi):

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

• 1) Протиправність – доводить Позивач;
• 2) Шкода – доводить Позивач;
• 3) Причинний зв’язок – доводить Позивач;
• 4) Вина – спростовує Відповідач.

2.1. Презумпція винуватості

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (ст. 614 ЦК України).

2.2. Судова практика

Постанова КГС від 22 липня 2019 року Справа № 909/374/18:

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

• 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
• 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).
• 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
• 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на Позивача. Натомість Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Окрема думка судді КЦС Крата В.І. від 06 березня 2019 року у справі № 522/1781/16-ц:

Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв’язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

3. Сувора відповідальність що не так із «усіченою» формулою?

«Повна» формула:

1. протиправність;
2. шкода;
3. причинний зв’язок;
4. вина;

«Усічена» формула:

1. протиправність;
2. шкода;
3. причинний зв’язок.

Постанова КГС від 03 грудня 2019 року справа № 913/82/19:

Разом з тим, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, – незалежно від наявності вини.

De lege ferenda:

Режим винної відповідальності

• вина;
• шкода;
• причинний зв’язок.

Режим суворої відповідальності

• небезпечна діяльність;
• шкода;
• причинний зв’язок.

4. Протиправність і шкода як елементи делікту упущена вигода

Протиправність:

• порушення чужого суб’єктивного права;
• невиконання власного юридичного обов’язку;
• недодержання норми права.

«Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи». Постанова КЦС від 26 вересня 2018 року у справі № 0909/4190/12.

Шкода – будь-які негативні наслідки правопорушення.

1. Майнова шкода (ст. 22 ЦК України);
2. Моральна (немайнова) шкода (ст. 23 ЦК України).

Шкода – зміни, які сталися в реальному світі.

Збитки – грошова оцінка втрат, яких зазнала особа внаслідок змін, що сталися.

Майнова шкода:

• 1) зменшення майна, що вже відбулося;
• 2) зменшення майна, яке неминуче настане в майбутньому;
• 3) не-збільшення майна, що вже відбулося, за умови, що збільшення в минулому розумно очікувалося;
• 4) не-збільшення майна в майбутньому, за умови, що збільшення розумно очікувалося.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є:

• 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
• 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

«ЦК включає до складу збитків не тільки витрати, які особа зробила, а й ті, що вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість ГК включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому в господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються» (питання 41 Інформаційного листа ВГС України від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

4.1. Судова практика

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц:

«Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2023 року у справі № 922/3928/20:

«При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) – це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення».

4.2. Практичні кейси

1. Кейс_Голівудський підрядник:

Позивачу було завдано тілесних ушкоджень через те, що в автомобілі спонтанно спрацювала подушка безпеки. Він вимагав відшкодувати йому 75 млн євро упущеної вигоди, стверджуючи що внаслідок отриманих травм він не зміг виконати договір із іноземною компанією на виготовлення реплік літаків для потреб кіноіндустрії. За його прогнозами касові збори від фільму, в якому начебто мали бути використані його роботи повинні становити не менше десяти мільярдів євро. Проте письмового договору чи інших належних доказів позивачевих відносин із замовником надано не було. Як можна судити із постанови Верховного Суду, на обґрунтування своїх вимог позивач надав переписку (імовірно, електронну), із якої неможливо ідентифікувати адресата. Суди усіх трьох інстанцій визнали упущену вигоду недоведеною.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 226/569/19.

2. Кейс_Інфляція після присуду: «“курсова різниця” жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи». Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц.