Правові особливості роботи із ЗЕД-контрактами: роз’яснення адвоката

Про правові особливості роботи із ЗЕД-контрактами дискутували адвокати під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Доктор філософії у галузі права, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук розповіла про те, що необхідно врахувати, аби уникнути зайвих питань від банківських та податкових органів.

На початку вебінару лектор ознайомила слухачів з термінологічним словником, дотичним до тематики заходу, запропонувавши визначення таких понять як: зовнішньоекономічний договір (контракт), представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності та контрагент.

Наступним кроком стало ознайомлення учасників із ключовими нормативно-правовими актами, які регулюють особливості укладення ЗЕД-контрактів.

Дарина Кравчук докладно розглянула особливості складення ЗЕД-контрактів, схарактеризувавши сторін, форму, шляхи укладення, мову, умови та положення, які необхідно передбачити у договорі.

Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є суб’єкти, які мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України або закону місця укладання договору (контракту).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та / або капітал яких повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
• спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
• державні замовники з державного оборонного замовлення;
• інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Хто може укладати ЗЕД-контракти?

• суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності;
• представник суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Повноваження представника можуть випливати з:

• • доручення (довіреності),
• • установчих документів,
• • договорів,
• • інших підстав, які не суперечать Закону.

Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Форма та шляхи укладення ЗЕД-контрактів

1. Проста письмова
2. Електронна:

• прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти);
• обмін електронними повідомленнями;
• виставлення рахунка (інвойсу) за надані послуги.

Укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у електронній формі можливо виключно стосовно експорту послуг (окрім транспортних).

Умови та положення, що необхідно зазначити у ЗЕД-контракті:

• Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення;
• Преамбула;
• Предмет договору (контракту);
• Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);
• Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг);
• Ціна та загальна вартість договору (контракту);
• Умови платежів;
• Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг);
• Упаковка та маркування;
• Форс-мажорні обставини;
• Санкції та рекламації;
• Урегулювання спорів у судовому порядку;
• Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Додаткові умови та положення, що варто зазначити у ЗЕД-контракті:

• страхування,
• гарантії якості,
• умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників,
• визначення норм навантаження (розвантаження),
• умови передачі технічної документації на товар,
• збереження торгових марок,
• порядок сплати податків, митних зборів,
• різного роду захисні застереження,
• з якого моменту договір (контракт) починає діяти,
• кількість підписаних примірників договору (контракту),
• можливість та порядок унесення змін до договору (контракту),
• тощо.

Мова укладення ЗЕД-контракту

ЗЕД (контракт), укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту.

Виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого договору.

Лектор надала відповіді на поширені питання, які необхідно обов’язково врахувати при роботі із ЗЕД-контрактами.

Як обрати законодавство для регулювання відносин за ЗЕД-контрактом?

Якщо договір укладається між двома компаніями з різних держав, то варто чітко прописати законами якої держави буде регулюватися виконання договору.

Якщо основні дії за договором будуть вчинятися на території України (наприклад, поставка товару на складу української компанії), то варто обрати матеріальне право України, як таке, що регулюватиме відносини за ЗЕД-контрактом.

Як обрати орган для вирішення спору за ЗЕД-контрактом?

Якщо договір укладається між двома компаніями з різних держав, то необхідно заздалегідь визначити арбітражний орган для вирішення можливого спору.

Краще піти від зворотного та дізнатися, які арбітражні органи зможуть вирішити спір за вашим договором, скільки це займе часу та скільки коштів потрібно буде витратити (зокрема реєстраційний та арбітражний збір).

Також, варто врахувати, що якщо рішення проти компанії з іноземної держави буде винесено на території України і не буде виконано нею добровільно, то рішення потрібно буде легалізувати на території іноземної держави-відповідача.

Як правильно розподілити обов’язки та витрати між сторонами?

Для визначення обсягу прав та обов’язків у ЗЕД–контракті найчастіше використовують Інкотермс – правила, розроблені Міжнародною торговою палатою, для тлумачення термінів у сфері міжнародної торгівлі.

При більшій кількості дій та обов’язків маємо більший обсяг витрат, а відтак варто або безумовно приймати на себе такий обов’язок та включати це в ціну договору або прописувати в контракті розподіл витрат між сторонами.

Як визначити відповідальність сторін за ЗЕД-контрактом?

При підписанні контракту варто особливу увагу звертати на розрахунок штрафу та пені.

Варто обов’язково фіксувати претензії в актах приймання-передачі товарів, якщо виникли непорозуміння з контрагентом під час приймання товару.

Слід зауважити, що ваш контрагент може вимагати застосування неустойки навіть після повного виконання вами зобов’язання, якщо воно було виконано з порушенням.

Дарина Кравчук також проаналізувала окремі види ЗЕД-контрактів:

• контракт міжнародної купівлі-продажу;
• контракт разового постачання;
• контракт з періодичним постачанням;
• контракти на постачання комплектного устаткування;
• контракти з оплатою в грошовій формі;
• контракти з оплатою в товарній або змішаній формі;
• контракти на управління (management contracts);
• контракти «під ключ» (turnkey projects);
• колективні контракти.