Представництво інтересів у суді

Учасниками судової справи є сторони та треті особи. Також у розгляді справ можуть брати участь установи та особи, яким законом надане право звертатись до суду в інтересах інших осіб (ст. 42 КАС України).

Сторона по справі, треті особи й особи, які мають право звертатись до суду в інтересах інших осіб, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 266 КАС України).

Особиста участь у розгляді справи не позбавляє учасника права мати у цій же справі й представника. Таким чином, юридична особа або суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у судовому розгляді опосередковано через свого керівника, члена виконавчого органу чи іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені, відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), або через представника.

Загальні випадки представництва

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ст. 57 КАС України).

У справах незначної складності представником може бути фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. (ч. 2 ст. 43 КАС України)

Одна особа може одночасно представляти інтереси як декількох позивачів, так і декількох відповідачів, або ж декількох третіх осіб на одній стороні, але тільки якщо між ними немає конфлікту інтересів.

Разом з тим, чинним законодавством визначено ситуації, коли особи не можуть бути представниками. Це, зокрема, такі випадки:

• коли особа бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу;
• якщо особа представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;
• коли особа є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного зі справою, що розглядається в суді;
• якщо це суддя, прокурор, слідчий, працівник підрозділу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, крім випадків, коли він діє від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законний представник сторони чи третьої особи.

Захист інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб

Права, свободи та інтереси малолітніх і неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

При цьому суд може залучити до участі у справах неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена. У цьому разі  права, свободи та інтереси таких осіб можуть захищати їхні законні представники.

Якщо у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, відсутній представник, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести судову справу з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки й піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення або  заміну законного представника.

У таких випадках законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов’язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах. Водночас законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.

Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, які мають визначене законом право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Органи або інші особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їхні посадові особи, крім випадків, коли такі органи та (або) особи – сторони чи треті особи у справі.

Юридичні підстави для представництва інтересів

Важливо, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи має бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Так само довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Від імені юридичної особи довіреність видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Якщо інтереси представляє адвокат, його повноваження як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Важливо зауважити, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює процесуальні права та обов’язки від імені особи, яку він представляє. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду через подання письмової заяви.

Якщо повноваження представника припинені, він уже не може бути представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у цій же справі.

За інформацією наданою відділом надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду