Професійні стандарти «Суддя та «Прокурор» внесені до Реєстру кваліфікацій

26 грудня 2024 року Національним агентством кваліфікацій було внесено до Реєстру кваліфікацій професійні стандарти «Суддя» та «Прокурор».

Цей важливий крок у напрямку удосконалення правничої професії відбувся на виконання вимог законодавства, зокрема Закону України «Про освіту», Постанови КМУ від 31 травня 2017 р. № 373 «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, Методичних рекомендацій щодо розроблення професійних стандартів та Положення про Реєстр кваліфікацій.

Професійні стандарти набрали чинності з моменту їх внесення до Реєстру.

Підготовка стандартів здійснювалася в межах проєкту «Підтримка реформи Класифікатора професій, розробка стандартів юридичної професії в Україні», який впроваджувався за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».

Асоціація правників України (АПУ) була зареєстрована як розробник професійних стандартів для трьох юридичних професій — «Суддя», «Прокурор» та «Юридичний радник» ще у липні 2023 року. Починаючи з жовтня того ж року, робочі групи розпочали активну підготовку цих стандартів, включаючи численні консультації з правничою спільнотою та експертами.

Інна Плахтій, членкиня Вищої ради правосуддя пояснює, чому важливий професійний стандарт:

«Розробка стандартів юридичної професії є важливою з кількох причин:

• Стандарти визначають вимоги до кваліфікації юристів, що забезпечує високий професіоналізм і компетентність у здійсненні правосуддя.
• Вимоги до етики й дотримання верховенства права зменшують ризик зловживань і неналежного виконання обов’язків.
• Стандарти сприяють єдності підходів, роблячи роботу юристів прозорою та передбачуваною.
• Чіткі вимоги стимулюють якісне виконання обов’язків.
• Вони є основою для освітніх програм і підвищення кваліфікації.
• Стандарти включають вимоги до етичної поведінки.
• Відповідність глобальним вимогам підвищує конкурентоспроможність.

Загалом, розробка та впровадження стандартів юридичної професії є необхідною умовою для розвитку правової системи, забезпечення верховенства права та захисту прав і свобод громадян».

Особлива роль в розробці стандартів належить досвідченим представникам юридичної сфери, зокрема суддям, прокурорам, науковцям та практикуючим юристам, які увійшли до складу робочих груп.

Робоча група з підготовки професійного стандарту «Суддя»:

• Адамов Асен, член Ради суддів України, суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
• Бабанли Расім, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
• Бездоля Дмитро, суддя Господарського суду Одеської області.
• Богоніс Михайло, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
• Бойко Андрій, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».
• Гетьман Андрій, провідний науковий співробітник Національної школи суддів України.
• Козьяков Сергій, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (2014-2019 рр.), провідний дослідник Британського інституту міжнародного і порівняльного права.
• Лесько Алла, к.ю.н., суддя у відставці, експертка проєкту «Підтримка реформи Класифікатора професій, розробка стандартів юридичної професії в Україні», відповідальна за підготовку професійного стандарту «Суддя».
• Никифорчук Микола, суддя у відставці.
• Опанасюк Тетяна, начальник юридичного управління Державної судової адміністрації України.
• Плахтій Інна, членкиня Вищої ради правосуддя.
• Срібняк Ольга, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».
• Фонова Олена, суддя Господарського суду Луганської області.
• Шаховнікова Марина, суддя Подільського районного суду міста Києва, членкиня ВГО «Асоціація суддів України».
• Шостко Олена, Голова ради ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції».

Робоча група з підготовки професійного стандарту «Прокурор»:

• Бойко Андрій, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».
• Волошина Олеся, заступник голови Первинної профспілкової організації працівників Офісу Генерального прокурора — заступник начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора.
• Дерманська Олександра, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».
• Житний Олександр, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
• Карвацький Артур, радник з правових питань проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України».
• Козлиєва Зера, юридична директорка в Truth Hounds, колишня заступниця начальника Департаменту Офісу генерального прокурора, експертка проєкту «Підтримка реформи Класифікатора професій, розробка стандартів юридичної професії в Україні», відповідальна за підготовку професійного стандарту «Прокурор».
• Кононова Валентина, прокурор відділу впровадження стандартів діяльності прокурорів управління реформ Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора.
• Литовка Вікторія, консультант аналітичного відділу підготовки прокурорів Тренінгового центру прокурорів України.
• Лотюк Дмитро, начальник аналітичного відділу підготовки прокурорів Тренінгового центру прокурорів України.
• Мельник Олексій, член Вищої ради правосуддя.
• Олефіренко Юлія, начальник відділу впровадження стандартів діяльності прокурорів управління реформ Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора.
• Плахотнік Олег, к.ю.н., доцент кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Подкопаєв Сергій, заступник начальника управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора.
• Свида Олексій, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури НУ «Одеська юридична академія».

Процес розробки професійних стандартів включав численні обговорення та зустрічі з суддями, прокурорами та іншими учасниками правничої спільноти.

Зокрема, у рамках роботи над стандартами, було проведено:

• два опитування серед членів юридичної спільноти, які охопили понад 400 представників зазначених професій;
• онлайн-презентації проміжних напрацювань;
• публічні громадські обговорення проєктів професійних стандартів;
• повторні онлайн-презентації проєктів професійних стандартів;
• фінальну презентацію результатів впровадження проєкту «Підтримка реформи Класифікатора професій, розробка стандартів юридичної професії в Україні».

Під час цих заходів були представлені проміжні напрацювання стандартів, а також зібрані пропозиції та відгуки щодо їх удосконалення.

Зера Козлиєва, юридична директорка в Truth Hounds, колишня заступниця начальника Департаменту Офісу генерального прокурора, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Прокурор» зазначає:

«Робота над Стандартом тривала майже рік. Вона продемонструвала справжню злагодженість усіх учасників робочої групи, до якої входили представники Офісу Генерального прокурора, Вищої Ради правосуддя, Тренінгового центру прокурорів України, а також представники наукового та експертного середовища. Під час написання Стандарту було опрацьовано та враховано практику інших країн щодо розробки стандарту професії “Прокурор”. Окремо варто відзначити прозорість процесу розробки, який був здійснений відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення професійних стандартів, затверджених Національним агентством кваліфікацій.

Процес включав етапи опитування, отримання зворотного зв’язку від усіх зацікавлених сторін, а також оприлюднення й проведення громадського обговорення. Прокурори загалом та Офіс Генерального прокурора, зокрема, проявили неабияку активність, надавши понад 300 пропозицій та коментарів до документа. Всі вони були ретельно опрацьовані й обговорені на засіданнях робочої групи за участі її членів. Крім того, враховано пропозиції інших органів державної влади та міжнародних партнерів. Таким чином, документ включає положення, які максимально повно та всебічно відображають вимоги до кваліфікаційного рівня прокурорів, виходячи з їхніх функцій та особливостей діяльності.

Щира вдячність Програмі USAID «Справедливість для всіх», Асоціації правників України та всім учасникам робочої групи за ініціативу, професіоналізм та якісне супроводження реалізації цього проєкту».

Сергій Подкопаєв, заступник начальника управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріату) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Офісу Генерального прокурора, старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, доктор юридичних наук додає:

«Необхідність розробки професійного стандарту професії «Прокурор» назріла давно, позаяк досі не існувало уніфікованих вимог до майбутніх та діючих прокурорів з урахуванням специфіки різнопланової діяльності органів системи прокуратури. Хоча Закон України «Про прокуратуру» встановлює вимоги до кандидатів на посади прокурорів, водночас деталізоване визначення компетентностей, знань, умінь та навичок тощо потребувало своєї об’єктивації та нормативного відображення.

У процесі роботи над проєктом, відповідальною за підготовку професійного стандарту та організаторами створено атмосферу конструктивного діалогу, можливості вільного обміну думками між членами робочої групи, що представляли різні професійні юридичні спільноти. Як підсумок, такий підхід слугував консолідації зусиль та запорукою успішного завершення даного проєкту.

Професійний стандарт професії «Прокурор» має стати орієнтиром, як при реалізації існуючих кадрових процедур, що здійснюються, передусім, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (добір кандидатів на посади прокурорів, переведення прокурорів до органу прокуратури вищого рівня), так і в контексті формування системи кар’єрного зростання в органах прокуратури України загалом».  

Юлія Олефіренко, начальник відділу впровадження стандартів діяльності прокурорів управління реформ Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора та Валентина Кононова, прокурор відділу впровадження стандартів діяльності прокурорів управління реформ Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора додають:

«Розробка стандарту прокурора є важливим етапом для нормативного врегулювання професії прокурора. На сьогодні важливим питанням залишається наповнення кадрами органів прокуратури. Обираючи професію «Прокурор» кандидат повинен не лише мати належний рівень теоретичних знань у галузі права, а й європейських стандартів у галузі захисту прав людини,  відповідний рівень загальних здібностей та практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора. Стандарт «Прокурор» являється свого роду путівником не лише для кандидата на посаду прокурора/прокурора-стажиста, а й для діючих прокурорів та відображає вимоги до кваліфікаційного рівня прокурорів, переліки виконуваного функціоналу на посаді, законодавчу та нормативну базу, якою повинен володіти прокурор для належного виконання професійних обов’язків тощо. Висловлюємо вдячність за можливість працювати у складі робочої групи»

Завдяки системному підходу до розробки професійних стандартів, Україна отримала важливий інструмент для покращення якості суддівської та прокурорської роботи. Внесення цих стандартів до Реєстру кваліфікацій є важливим кроком на шляху до підвищення довіри громадян до правосуддя та забезпечення високих професійних вимог для кандидатів на ці посади.

Алла Лесько, к.ю.н., суддя у відставці, експертка Проєкту, відповідальна за підготовку професійного стандарту «Суддя» наголошує на важливості Стандарту:

«Питання низької довіри до судової влади залишається тим негативним чинником, над усуненням якого варто невтомно працювати. Розроблення стандарту професії «Суддя» в цьому сенсі має певну вагу. Насамперед тому, що кожна особа (людина), яка визначатиметься, чи слід їй поєднати своє життя з цією професією, зможе вивчити Стандарт й свідомо визначатися з тим, яким вимогам вона має відповідати.

По-друге, Стандарт професії «Суддя» стає доступним кожному пересічному громадянину і кожен матиме можливість усвідомити, яким складним вимогам потрібно відповідати, будучи суддею. І зрозуміти, що далеко не кожен може працювати на такій відповідальній посаді. Комусь забракне знань, навичок та вмінь, необхідних для цієї роботи. Таке розуміння виховуватиме повагу до такої непересічної посади та може навіть запобігати безпідставному зневажливому й недовірливому ставленню. Тому запровадження Стандарту є маленьким, але необхідним кроком до підвищення довіри до суду в суспільстві, зокрема».

Сергій Козьяков, провідний дослідник Британського інституту міжнародного і порівняльного права, доцент Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова ВККС (2014-2019) додає:

«Внесення Національним Агентством Кваліфікації до Реєстру кваліфікацій відомості щодо професійного стандарту «Суддя» є важливим прагматичним кроком держави до подальшої прозорої реалізації функцій Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя.

Зміст стандарту буде застосовано в кадрових процедурах цих двох органів суддівського врядування, які завершуються прийняттям рішення ВККС про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді та подання ВРП Президентові України про призначення судді.

Стандарт  буде надзвичайно важливим як для діючих суддів, так і для кандидатів на посаду судді, які лише думають про можливість обрати професію судді.

На моє переконання текст Стандарту є, можливо, одним з найбільш конкретних і зрозумілих нормативних актів, які не потребують додаткових коментарів в процесі його застосування на практиці.

Це стало можливим завдяки потужній і надзвичайно продуктивній спільній роботі діючих і у відставці суддів, діючих і у відставці членів ВККС і ВРП, членів Ради суддів, науковців і підготовлених представників громадськості. Члени Робочої групи працювали спокійно, динамічно і з повагою до професійних знань і досвіду один одного».

Марина Шаховніна, суддя Подільського районного суду м. Києва, член ВГО «Асоціація суддів України» також ділиться своїми думками:

«Професійний стандарт «Суддя» є підзаконним нормативним актом, створеним у відповідності до міжнародних стандартів, що слугують дороговказом для реформування системи правосуддя. На сьогодні професійний стандарт «Суддя» є невід’ємною складовою судової реформи в Україні. Його наявність сприятиме більш якісному впровадженню судової реформи, гармонізує процеси й удосконалить реформування».

Дмитро Бездоля, суддя Господарського суду Одеської області зазначає:

«Стандарт «Суддя» це уніфікація вимог (критеріїв) до обʼєднаних за професійною ознакою людей, кожний з яких є унікальним по своїй суті. Тому це поєднання потребувало від нас при розробці стандарту глибокого аналізу власного досвіду через призму вимог суспільства і держави до судді».

Олена Фонова, суддя-спікерка Господарського суду Луганської області, співзасновниця ГО МЕЦ «Про Джастіс» підсумовує:

«Професійний стандарт визначає базові компетенції, необхідні для здійснення суддівської діяльності, серед яких правничі знання, етичні стандарти, комунікаційні навички та спроможність до організації ефективного судового процесу. Особливу увагу приділено впровадженню цифрових компетенцій, які є невід’ємною складовою сучасної правничої діяльності. Судді повинні володіти навичками роботи з електронними системами судочинства, забезпечувати проведення дистанційних судових засідань, ефективно використовувати інформаційні технології для організації судових процесів, а також дотримуватися стандартів кібербезпеки. Ця складова спрямована на забезпечення ефективності та прозорості судочинства в умовах цифрової трансформації.

Запровадження професійного стандарту «Суддя» сприятиме підвищенню професіоналізму суддівського корпусу, уніфікації критеріїв оцінки їхньої діяльності та зміцненню авторитету професії. Включення цифрових компетенцій відображає прагнення адаптувати судову систему до вимог часу, оптимізувати судові процеси та забезпечити їх доступність для громадян. Таким чином, професійний стандарт виступає не лише регуляторним документом, але й важливим інструментом розвитку судової системи України у контексті сучасних викликів і реформ».

Більш детально з професійними стандартами «Суддя» та «Прокурор» можна ознайомитися на сайті Національного агентства кваліфікації:

Професійний стандарт «Суддя»

Професійний стандарт «Прокурор»

Вебсайт Асоціації правників України