Притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності: судова практика

Підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності передбачені ст. 106 Закону № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 7 ст. 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження.

Якщо за результатом розгляду дисциплінарної справи до судді застосований такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, то відповідне рішення оскаржується до КАС ВС, а ВП ВС може переглянути таку справу в апеляційному порядку відповідно до ч. 3 ст. 23 КАС України.

Оскаржити рішення Дисциплінарної палати можна виключно до ВРП, причому суддя, щодо якого ухвалено таке рішення, може зробити це завжди, а скаржник ― лише за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

У постанові ВП ВС від 23 січня 2025 року у справі № 990SCGC/19/24 зроблено висновок про те, що не можна погіршувати становище судді, який оскаржив рішення Дисциплінарної палати. ВП ВС дійшла висновку, що ВРП не може за скаргою судді застосувати до нього більш суворе стягнення, ніж те, яке було застосоване до цього судді Дисциплінарною палатою.

П. 3. ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII визначає таку підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності, як допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Однією із проблем, які виникають при кваліфікації дій суддів за п. 3. ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII, є розмежування відповідного дисциплінарного проступку і правопорушення іншого виду — кримінального або адміністративного (найчастіше це корупційні правопорушення, порушення правил дорожнього руху, що мало серйозні наслідки, прийняття присяги судді іншої держави).

У постанові Великої Палати ВС від 11 вересня 2025 року у справі № 990SCGC/22/24 ВП ВС погодилася з дисциплінарним органом, що поведінка судді підриває авторитет правосуддя та, водночас, зазначила, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VIII лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час виконання функцій судді зі здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді повинні оцінюватися виключно крізь призму моральних, етичних принципів та вимог до діяльності судді, і не повинні пов’язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень.

У постанові від 5 грудня 2024 року у справі №  990SCGC/14/24 ВП ВС розглянула питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за згаданим пунктом у зв’язку з визнанням його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (суддя відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння). ВП ВС відмовила в задоволенні скарги судді на рішення ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постанова ВП ВС від 15 травня 2025 року у справі № 990SCGC/6/25: суддя оскаржував притягнення його до дисциплінарної відповідальності за те, що він звільнив особу від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. ВП ВС погодилася з висновками дисциплінарного органу про те, що дії судді під час перегляду судового рішення суперечили вимогам статей 252, 280 КУпАП, позаяк у судовому рішенні суддя застосував правила ст. 22 КУпАП, але не мотивував підстав їх застосування, зокрема чому визнає порушення малозначним, тобто такі дії судді кваліфіковані за складом дисциплінарного проступку, не пов’язаним з порушенням етичних норм.

У постанові від 3 жовтня 2024 року у справі № 990SCGC/13/24 ВП ВС погодилася з висновком ВРП про те, що факт неприбуття судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області до Дружківського міського суду Донецької області для здійснення  правосуддя на виконання рішення Голови ВС свідчить про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону № 1402-VІІІ (нехтування обов’язками судді та морально-етичними принципами поведінки судді, прояв неповаги до інших судді).

Про це розповідала суддя ВС КЦС Ольга Ступак на семінарі в НШСУ.
За матеріалами ВС