Рада адвокатів України ініціює вирішення проблеми побачень адвокатів із засудженими

post-img

2 хв читати

Ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу гарантує засудженому конфіденційність побачень із адвокатом. Одним із важливих елементів є можливість спілкування з адвокатом у приміщенні без суцільного розмежувального скла. На практиці ця норма закону системно порушується.

Існуючу проблему дослідила Рада адвокатів України під час засідання 6 травня, поввідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Приводом для зібрання стало звернення адвокатки Євгенія Шари, яка повідомила, що 17 квітня за дорученням Північного міжрегіонального центру з надання БПД прибула до Житомирської виправної колонії №4 з метою проведення конфіденційного побачення з засудженим. Вона надала всі необхідні документи, включно з копією доручення та свідоцтвом адвоката, і письмово звернулася з проханням провести побачення без розмежувального скла.

Після проходження контрольно-пропускного пункту та очікування в установі, адвокатку повідомили, що зустріч можлива лише через скло у присутності інших осіб. Альтернативно їй запропонували провести побачення без скла, але (заради її ж безпеки) за умови особистого огляду працівницею установи. Жінка відмовилася від обшуку, посилаючись на професійний статус та відсутність підстав для таких дій, зокрема через дотримання вимог до одягу та відкритий вміст папки з документами. На це Є.Шарі повідомили, що відмова від огляду унеможливлює зустріч із засудженим у конфіденційних умовах.

У результаті вона не змогла провести заплановане спілкування та підписати з клієнтом необхідні документи.

Адвокатка переконана, що відмова у конфіденційному побаченні та вимога до особистого обшуку порушують її професійні права, перешкоджають здійсненню адвокатської діяльності та не забезпечують збереження адвокатської таємниці.

Додатково вона вказала, що в установі відсутня спеціально облаштована кімната для конфіденційних зустрічей адвоката з клієнтом, а в більшості випадків побачення проводяться через скло. Тож такі порушення мають системний характер. При цьому дієві механізми захисту прав адвокатів під час виконання професійних обов’язків у закладах виконання покарань відсутні.

Для закладів пенітенціарної системи адвокати – як «джерела підвищеної небезпеки», відносно яких здійснюється додатковий обсяг заходів, – на таке особливе ставлення звернула увагу голова Комітету НААУ з питань БПД, член РАУ Оксана Каденко.

Вона пояснила, що для того, аби виконати стандарти якості надання БПД, адвокат має підписати з клієнтом певні документи, зокрема, протокол узгодження позицій, що містить адвокатську таємницю. Коли побачення відбувається через скло, документи передаються через працівника пенітенціарної установи, який в рамках перевірки знайомиться з їхнім змістом і вирішує, чи надавати їх засудженому.

«Адвокатка намагалася пояснювати, оперувати нормами закону, ініціювати їх застосування, щоб було забезпечено саме конфіденційне побачення… без роздільного скла, без слухавки, з можливістю передавати клієнту документи, безпосередньо отримувати інформацію і передавати її, але отримала відмову», – прокоментувала ситуацію О.Каденко. Пославшись на власний досвід, вона відзначила, що в установах відбування покарання дійсно адвоката направляють до приміщень, які обладнані роздільною стіною і побачення відбувається в присутності працівника цієї установи.

Член РАУ пояснила суть позиції заявниці: у відданні Міністерства юстиції перебуває дві підсистеми: пенітенціарна і БПД. Адвокат, який отримав доручення на надання правничої допомоги, перебуває в установі відбування покарання в уразливому становищі. При цьому міністерство, маючи можливість врегулювати проблему, не синхронізує роботу цих двох систем.

Оскільки проблема стосується всіх адвокатів, О.Каденко запропонувала зробити кейс Є.Шари модельним та організувати на платформі Національної асоціації адвокатів України відкритий захід у форматі круглого столу із залученням представників Міністерства юстиції та Уповноваженого ВР з прав людини.

«Впевнена, що ця інституція виступить нам партнером у розв’язанні цих питань, тому що порушення права на конфіденційне побачення, відсутність механізмів належної реалізації прав засуджених на доступ до правничої допомоги – це не тільки наше питання, це і перш за все питання Уповноваженого з прав людини, – зауважила член РАУ. – Об’єднавши зусилля, ми зможемо досягти реальних результатів, зміни правозасовної практики, які потрібні і адвокатам, і засудженим».

За таке рішення члени Ради адвокатів України проголосували одноголосно.

Без автора