Речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу з іншого кримінального провадження, можуть бути використані як докази
1 хв читати
Речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу з іншого кримінального провадження, можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, і той факт, що вони отримані на підставі положень КПК України, які регламентують здійснення та реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження, та не є слідчою дією, не впливає на їх допустимість.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – постанова ОП ККС ВС від 1 грудня 2025 року у справі № 638/18926/23 (провадження № 51-714кмо25).
У цьому кримінальному провадженні об’єднана палата ККС вирішувала питання, чи впливає на допустимість доказів їх отримання в порядку тимчасового доступу, а не в ході проведення слідчих дій.
За результатами розгляду провадження ОП ККС вказала, що порядок отримання доказів через здійснення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні регулюється розд. ІІІ КПК України, а гл. 4 цього Кодексу встановлено критерії допустимості доказів. Водночас тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження та передбачений розд. ІІ КПК України.
При цьому за приписами ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів, тобто матеріальних носіїв інформації (фактичних даних), які є доказами в кримінальному провадженні.
Приписи вказаної норми, як і ті, що передбачені ст. 93 КПК України, переконливо свідчать, що сторони мають право збирати докази, крім як у спосіб проведення слідчих (розшукових) дій, а також і шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів у порядку, передбаченому законом.
ОП ККС дійшла висновку, що надійність джерела походження та доказів, отриманих за допомогою тимчасового доступу до речей і документів з іншого провадження, є не меншою, аніж надійність доказів, отриманих у результаті слідчих (розшукових) дій.
Зважаючи на викладене, ОП ККС не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону в ході отримання письмових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Без автора