Регулювання чи прихована заборона? Бізнес застерігає Раду від радикальних кроків у справі нікотинових виробів

Як зазначають у спільному зверненні бізнес-спільнота Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Спілка українських підприємців (СУП), законопроєкт № 14110-д у його нинішньому вигляді може принести економіці більше шкоди, ніж реальної користі. Головна претензія бізнес-спільноти полягає в тому, що запропоновані норми фактично запроваджують тотальну заборону під виглядом регулювання. Зокрема, ідея обмежити вміст нікотину в оральних продуктах до 1 мг на порцію виглядає відірваною від реальності, адже сьогодні на легальному ринку України домінують вироби з концентрацією від 3 до 20 мг. Такий радикальний ліміт просто «виключить світло» для більшості легальних імпортерів та виробників, залишаючи споживача сам на сам із пропозиціями «чорного ринку».

Економічні наслідки такого рішення, на думку експертів асоціацій, можуть стати болючим ударом по державному бюджету в часи, коли кожна гривня на вагу золота. За попередніми підрахунками, втрати від недоотриманого акцизу та ПДВ можуть становити близько 1,2 млрд грн на рік, з перспективою зростання цієї дірки до 2 млрд грн у майбутньому. Бізнес нагадує про гіркий досвід із забороною ароматизованих електронних сигарет: попит нікуди не зник, він просто перетік у «тінь», де ніхто не контролює ні якість продукції, ні сплату податків. Крім того, законопроєкт містить суттєві розбіжності з міжнародною практикою, адже в США та багатьох країнах ЄС допустимі норми нікотину є значно вищими — від 9 до 25 мг, що дозволяє тримати ринок у цивілізованих межах.

Окремим каменем спотикання стали регуляторні неузгодженості, які суперечать євроінтеграційному курсу України. Бізнес-об’єднання вказують на те, що намагання включити безтютюнові нікотинові вироби до загального визначення «тютюнових виробів» прямо суперечить Директиві ЄС 2014/40/ЄС. Також критику викликає вимога щодо стандартизованого пакування з медичними попередженнями на 65% поверхні, тоді як європейський стандарт для таких продуктів становить лише 30%. Це не лише створює надмірний тиск на права інтелектуальної власності та торговельні марки, а й ускладнює життя споживачам. Саме тому бізнес закликає депутатів до зваженого діалогу та доопрацювання документа, щоб замість «тінізації» ринку отримати прозорі та дієві правила гри.