Рішення ЄСПЛ у справі «Денисюка та інших проти України»: чи є аналогії з іншими європейськими кейсами?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 13 лютого 2025 року виніс рішення у справі «Денисюка та інших проти України» (№ 22790/19 та три інші справи), яке стосується втручання в комунікацію між адвокатами та їхніми клієнтами. У рішенні Суд наголосив, що будь-яке перехоплення листування або телефонних розмов між адвокатом і клієнтом є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на повагу до приватного життя та кореспонденції.

Це рішення є важливим для України, адже воно знову піднімає питання про законність методів, які використовують правоохоронні органи для отримання доказів. Відсутність чітких процесуальних механізмів, які б гарантували конфіденційність адвокатської таємниці, стала ключовим фактором, що призвів до визнання порушення прав заявників.

Європейська практика та паралелі з іншими справами

Цей кейс перегукується з іншими подібними справами в ЄСПЛ, зокрема з рішенням у справі Michaud проти Франції (№ 12323/11), де Суд також розглядав питання адвокатської таємниці та права на конфіденційність. У цій справі адвокат оскаржував закон, який зобов’язував його повідомляти державні органи про певні фінансові операції клієнтів. ЄСПЛ визнав, що такі обмеження можуть підривати основи правничої професії, адже клієнти повинні мати гарантію, що їхнє спілкування з адвокатом залишиться конфіденційним.

Аналогічний підхід застосовувався і в справі Sérvulo & Associados – Sociedade de Advogados, RL та інші проти Португалії (№ 27013/10), де Суд наголосив, що навіть якщо зміст спілкування між адвокатом та клієнтом не стосується правової консультації, воно все одно підлягає захисту.

Що це означає для України?

ЄСПЛ у справі Денисюка та інших вказав, що в Україні відсутні належні правові гарантії щодо захисту адвокатської таємниці, що дозволяє правоохоронцям використовувати механізми перехоплення без належного судового контролю. Це створює загрозу не тільки для адвокатів, але й для самих громадян, які можуть стати об’єктами незаконного стеження.

Українська правова система вимагає змін у частині регулювання негласних слідчих дій, зокрема у питаннях доступу до мобільних пристроїв та цифрового листування між адвокатом і клієнтом. Суд зазначив, що правоохоронні органи повинні мати чіткі правила щодо отримання такої інформації, інакше їхні дії порушуватимуть основоположні права людини.

Як це вплине на майбутні справи?

Визнання ЄСПЛ порушення статті 8 Конвенції у цій справі може мати довгострокові наслідки. По-перше, українська влада може бути змушена переглянути законодавство, яке регулює втручання в адвокатську комунікацію. По-друге, це створює важливий прецедент для адвокатів, які тепер можуть посилатися на це рішення у своїх справах, якщо стикаються з незаконним втручанням у спілкування з клієнтами.

Справи, подібні до «Денисюка та інших проти України», показують, що адвокатська професія залишається під загрозою, якщо держава не гарантує її незалежності та конфіденційності. Тепер залишається чекати, чи будуть внесені відповідні зміни в українське законодавство, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

Femida.ua продовжить стежити за розвитком подій та можливими змінами в українській правовій системі.