Розгляд інвестиційних спорів господарськими судами: міфи, реальність, конкуренція з арбітражем

Тривалість розгляду справ, відсоток скасованих рішень, альтернативні способи вирішення спорів і нові підходи ВС до розгляду справ – ці та інші питання висвітлила суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Олена Кібенко на ІV Business & Legal Infrastructure Forum.

Суддя почала свій виступ із провокаційного запитання, чи є державні, зокрема господарські, суди монополістами в розгляді інвестиційних спорів. Доповідачка зазначила, що насправді господарські суди в розгляді інвестиційних спорів мають багато конкурентів. Серед них – третейські суди, міжнародний комерційний арбітраж, медіатори тощо. Це мотивує суди постійно розвиватися, щоб не програвати в такій конкуренції.

Разом із цим доповідачка зауважила, що поки що популярність альтернативних способів вирішення спорів в Україні невелика. Це, зокрема, зумовлює надмірне навантаження на суди, тоді як доцільніше було б, якби більша кількість справ розглядалася в третейських судах і арбітражах. У країнах з ефективною правовою системою дуже мало справ вирішується саме в судах, оскільки судовий процес затратний і тривалий.

Олена Кібенко звернула увагу, що як у бізнесовій, так і в юридичній спільнотах існує багато міфів про роботу господарських судів. Наприклад, про те, що в касаційному порядку переглядається ледь не 80 % рішень господарських судів першої інстанції, що розгляд усіх справ триває роками. Натомість статистика за 2022–2024 роки свідчить, що строк розгляду справи від першої до касаційної інстанції становить менше року – 235 днів. До повномасштабної війни цей показник становив 160–180 днів, тобто пів року. Водночас, слід брати до уваги, що його збільшення після 2022 року вочевидь зумовлене початком війни.  Такі строки є доволі прийнятними з огляду на строки розгляду справ комерційними судами інших країн. Зокрема, відповідні справи у Великій Британії розглядаються протягом 1–3 років.

Що стосується КГС ВС, то середній строк розгляду справ у суді за вказаний період становить 69 днів. Відповідно до ГПК України перше засідання проводиться протягом місяця після відкриття провадження у справі, й у більшості справ на цьому засіданні ухвалюють остаточне рішення. Тобто справи розглядаються протягом 30 днів. Однак є і складні справи, зокрема ті, які передаються на розгляд Об’єднаної палати КГС ВС або Великої Палати ВС. Відповідно, це впливає на строк їх розгляду, а також на середній строк розгляду справ касаційним судом.

Щодо кількості справ, які переглядаються в апеляційному та касаційному порядку, доповідачка зазначила, що апеляційні суди переглядають близько 20 % рішень судів першої інстанції, а касаційний суд – приблизно 30 % рішень апеляцій. Таким чином, лише  7,7 % рішень першої інстанції переглядаються на рівні ВС. Ще більш промовистий показник – лише 1,3 % рішень судів першої інстанції, що переглядаються ВС, змінюються на рівні касації. Це свідчить про якісну роботу судів першої та апеляційної інстанцій.

Також Олена Кібенко зазначила, що ВС працює над покращенням структури судових рішень. Результатами роботи відповідних робочих груп користуються як судді ВС, так і судді судів попередніх інстанцій. Розроблена структура судового рішення допомагає викладати його більш зрозуміло й краще обґрунтовувати.

Суддя звернула увагу, що в країнах, де існують комерційні суди (Велика Британія, Японія та ін.) важливо, щоб судді мали певний досвід у бізнесі. Він допомагає судді розуміти природу комерційних спорів і вирішувати їх без надмірного формалізму.

Як приклад Олена Кібенко навела  постанови ВС від 10 січня 2024 року та від 24 лютого 2025 року у справі № 911/266/22. Суд зробив висновок, що не можна за 2 тис. грн набути частку в товаристві, ринкова вартість якої 1,4 млрд грн. У цій справі було збільшено статутний капітал товариства, зовні все здавалося законним (не було порушень щодо скликання, проведення зборів, ухвалення рішення тощо). Але ВС дійшов висновку, що насправді було здійснено протиправне розмивання частки іноземного учасника у статутному капіталі товариства (її зменшення зі 100 % до 20 %).

У постанові від 15 липня 2025 року у справі № 914/653/24 ВС, а також у низці інших постанов (від 31 березня 2021 року у справі № 923/875/19, від 1 грудня 2021 року у справі № 908/3467/19) йшлося про застосування принципу заборони суперечливої поведінки, а саме чи можна проголосувати на зборах і підписати статут, а потім передумати й оскаржувати відповідні рішення до суду, посилаючись на певні порушення при скликанні загальних зборів.

У справі № 914/653/24 Верховний Суд також вказав, що правомірною є структура колегіального виконавчого органу ТОВ, у якій всі директори наділені керівними повноваженнями, тобто немає єдиного керівника товариства. Олена Кібенко зазначила, що така структура дозволить учасникам уникати відомої ситуації, коли при рівній кількості голосів один із них отримує невиправдані переваги в корпоративному управлінні завдяки призначенню «свого директора».

Захистити інвесторів від недобросовісних дій менеджменту чи мажоритарного учасника допомагають Суду доктрина «підняття корпоративної завіси», правило ділового рішення (застосовано, зокрема, у постановах КГС ВС від 10 січня 2024 року у справі № 911/266/22, від 29 травня 2024 року у справі № 910/15260/18), конструкція фраудаторного правочину товариства (постанова ВП ВС від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23).

Повертаючись до теми конкурентів господарських судів, Олена Кібенко нагадала, що тривалий час в Україні пропонувалося створити інвестиційний суд для розгляду інвестиційних спорів. Однак сьогодні ця ідея вже непопулярна в силу різних причин: тривалий час на створення такого суду; те, що працювати в ньому, вочевидь, будуть ті самі судді, які розглядають відповідні спори в господарських судах; виникне питання щодо юрисдикції суду (адже спірні питання можуть стосуватися і цивільних правовідносин, і господарських, і адміністративних, а також виникати в кримінальних справах).

Крім того, доповідачка звернула увагу на проєкт Закону України від 21 жовтня 2024 року № 12141 «Про внесення змін до Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу». Зазначила, що загалом ідею розширення компетенції вона підтримує, але формулювання відповідних норм потребує уточнення, над чим зараз працює Верховний Суд, який надавав висновок на цей законопроєкт.

Джерело: Верховний Суд