Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України: роз’яснення адвоката

Про розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України розповіла адвокат, медіатор Людмила Гриценко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Тему було розглянуто через конкретний кейс:

Наш клієнт – чоловік, звати – Макс, вік – 39 років.

До початку повномасштабного вторгнення – проживав та був зареєстрований в Донецьку (у Ворошиловському районі). Станом на червень 2022 року проживає у орендованій квартирі в м.Черкаси.

Макс бажає розлучитися. Причини – протягом п’яти останніх років сім’я існує лише формально, сторони проживають окремо, спілкуються не часто і то виключно з питань, які стосуються утримання та виховання дитини. Сторони мають сина, якому 12 років.

Син і дружина чоловіка залишились проживати на непідконтрольній території в м.Донецьк (Ворошиловський район).

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України, а саме:

1. На старті…або як визначити, який порядок та спосіб розірвання шлюбу буде релевантним в ситуації, що склалася.

• – розірвання шлюбу через органи державної реєстрації
• – розірвання шлюбу в судовому порядку

2. Якщо ми «йдемо в суд», тоді…

• – як визначити підсудність?
• – судовий збір?
• – орієнтовні строки розгляду?

3. Що і як написати у позові?

• – на що впливають причини розірвання шлюбу?
• – чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
• – що ще з зазначеного в позові має значення?
• – посилання на практику ЄСПЛ, чи доцільно в справах про розірвання шлюбу?
• – хто підпише позов?

4. А що ж буде далі…?

• – чи відвідувати судові засідання?
• – як отримати судове рішення?

У рамках характеристики розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України акцентовано на наступному:

1. На старті…або як визначити, який порядок та спосіб розірвання шлюбу буде релевантним в ситуації, що склалася.

• – розірвання шлюбу через органи державної реєстрації
• – розірвання шлюбу в судовому порядку

1. Розірвання шлюбу через органи державної реєстрації.

• За заявою двох сторін (ст. 106 СК України):

1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

• За заявою однієї сторони (107 СК України):

1. Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

• 1) визнаний безвісно відсутнім;
• 2) визнаний недієздатним.

2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

2. Розірвання шлюбу в судовому порядку.

За кейсом: Сторони по справі мають неповнолітнього сина, відповідно розірвання шлюбу може здійснюватися тільки через суд.

Розірвання шлюбу через суд два варіанти реалізації:

а) розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ст.109 СК України);

б) розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя (ст. 110 СК України).

В ситуації, яка має місце розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя складно реалізувати, тому, зупинимось на варіанті розірвання шлюбу шляхом подачі позову одним з подружжя.

Проте, в цілому, в справах про розірвання шлюбу там, де подружжя мають дітей – розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя однозначно більш відповідатиме принципу найкращих інтересів дитини, тому що до моменту розірвання шлюбу сторонами у договорі будуть передбачені та вирішені питання виховання, утримання та проживання дітей.

2. Якщо ми «йдемо в суд», тоді…

• – як визначити підсудність?
• – судовий збір?
• – орієнтовні строки розгляду?

В справах про розірвання шлюбу підсудність може бути:

• «Альтернативна» (за вибором позивача).
• Загальна.

Умови «альтернативної» підсудності (ст. 28 ЦПК України – підсудність справ за вибором позивача).

Тобто, щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови, у вигляді:

• – перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’я чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення);
• – мати проблеми зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);
• – мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).

Якщо умови для застосування альтернативної підсудності відсутні – тоді – загальна підсудність, передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.

В кейсі – дитина проживає разом з матір’ю на непідконтрольній території в Донецьку, чоловік не має проблем зі здоров’ям, домовленості про підсудність між подружжям відсутні, тому – справу про розірвання шлюбу будемо подавати в суд за місце проживання дружини. Отже наступний крок – це визначити в який саме суд звертатися, адже територія Донецька зараз не підконтрольна і відповідно суди на непідконтрольній території не працюють.

Наступний крок:

1) за посиланням https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/te rutor_pidsudnist/ знаходиться Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ Там є інформація про:

• ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (зведена таблиця)
• ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких відновлено
• Розпорядження Верховного суду про «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».

2) Визначаємо з урахуванням наявної інформації суд, до якого будемо звертатися.

До прикладу, щодо нашого кейсу – визначено, що справи підсудні Ворошиловському районному суді міста Донецька тепер підсудні Селидівському міському суду Донецької області. Відповідно до інформації на сторінці суду на вебпорталі Судової влади України Селидівський міський суд Донецької області продовжує здійснювати правосуддя.

Повідомлення на сайті Селидівського суду: “Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду міста Дніпра з 02.09.2024 року”.

Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам.

Як визначити та оплатити судовий збір?

Для оплати судового збору важливо знати РНОКПП (ІПН).

1. На сайті відповідного суду можна сформувати квитанцію Наприклад на сайті Селидівського міського суду Донецької області це можна було зробити за посиланням: https://sdm.dn.court.gov.ua/sud0543/gromadyanam/tax/ На сайті Кіровського районного суду м.Дніпра це можна зробити за посиланням: https://kr.dp.court.gov.ua/sud0418/gromadyanam/2/

2. Оплатити можна онлайн або на сайті там же.

Які орієнтовні строки розгляду?

Варіанти: – розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін – від одного до двох місяців До прикладу: суддя Черков В.Г. справи про розірвання шлюбу розглядає в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами і досить оперативно.

Справа: №242/1031/22 про розірвання шлюбу https://reyestr.court.gov.ua/Review/104822385 + рішення судді Черкова структуровані та мотивовані практикою ЄСПЛ – розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від двох до шести місяців.

Важливо: в позові можна просити розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, проте не всі судді підтримують такі підходи.

Від 1 до 2 місяців:

Справа № 242/705/22

• 09.02.2022 позов зареєстровано в суді;
• 10.02.2022 суд відкрив провадження, вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін;
• 31.03.2022 року – Заочне Рішення Селидівського міського суду Донецької області https://reyestr.court.gov.ua/Review/103807467.

Від 2 до 6 місяців:

Справа №242/1068/22

• 26.05.2022 позов зареєстровано в суді
• 26.05.2022 року суд окремою ухвалою витребував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача https://reyestr.court.gov.ua/Review/104481091
• 18.08.2022 року суд відкрив провадження у справі незважаючи на відсутність витребовуваної інформації про місце проживання відповідача. Суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін https://reyestr.court.gov.ua/Review/105776961
• 01.09.2022 року Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області про розірвання шлюбу https://reyestr.court.gov.ua/Review/106002512

3. Що і як написати у позові?

• – на що впливають причини розірвання шлюбу?
• – чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
• – що ще з зазначеного в позові має значення?
• – посилання на практику ЄСПЛ, чи доцільно в справах про розірвання шлюбу?
• – хто підпише позов?

На що впливають причини розірвання шлюбу?

• На строк розгляду

• На право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини (ч.2 ст.110 СК України – «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини».

Важливо розуміти, що окремого свідоцтва про розірвання шлюбу зараз не має – і те, що написано в рішенні суду буде доступно до ознайомленні органам, куди буде/може подаватися рішення суду.

Чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?

• «За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини» Постанова ВС від 15.01.2020 року Справа №200/952/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/87052961 (справа про розірвання шлюбу).
• «Враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував місце проживання дитини, не визначаючи його» Постанова ВС від 22.12.2021 року Справі №339/143/20.

Що ще з зазначеного в позові має значення?

• Момент з якого сторони припинили спільно проживати – наслідки можуть мати місце при вирішенні подальших майнових спорів.

Чи доцільно в справах про розірвання шлюбу посилання на практику ЄСПЛ?

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.

Хто ж підпише позов?

Висновок КЦС ВС (постанова від 9 липня 2021 року у справі № 607/10879/20) Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції та зазначив, що у матеріалах справи наявно достатньо документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, а тому він має право:

• • складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання, зокрема позовні заяви, відзиви, заперечення;
• • отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

За змістом частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

4. А що ж буде далі…?

• – чи відвідувати судові засідання?
• – як отримати судове рішення?

Чи відвідувати судові засідання?

• Це право, а не обов’язок (до того моменту, поки суд не визнав участь сторони у справі – обов’язковою).

• Направляємо до суду клопотання про розгляд без участі та пишемо свою позицію щодо позовних вимог. Зразок клопотання отримаєте разом з презентацією та позовом.

Як отримати судове рішення?

Написати заяву на адресу суду про отримання рішення, вказавши в заяві, що рішення суду з відміткою про вступ в законну силу просите надіслати поштою та вказати адресу.