Сімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців: роз’яснення адвоката

Про сімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками сімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, а саме:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження.

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

• – спадкування,
• – отримання одноразової грошової допомоги;
• – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
• – призначення пенсії по втраті годувальника.

4. “Нетипові” факти, що мають юридичне значення:

• – встановлення факту самостійного виховання дитини,
• – родинних відносин та перебування на утриманні,

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем.

У рамках характеристики “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців акцентовано на наступному:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

● факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

● встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

● заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

● чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. […]

Постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.

Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:

1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;

2) особливий об`єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб`єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб`єктивних прав;

3) спеціальна мета – підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Постанова КЦС/ВС від 10.01.2024 р. № 686/11198/22.

КЦС ВС роз’яснив, коли юридичний факт (окреме провадження) встановлюється у позовному провадженні. Зокрема у справі про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом:

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Позов, а не заява, ОСОБА_1 подано виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні. Постанова ВС/КЦС від 03.11.2021 р. у справі № № 691/1237/20.

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців

У рішенні Вишгородського райсуд Київської області від 22.04.2024 р., справа № 363/5328/23:

Заінтересовані особи: Відділ ДРАЦС, дружина і діти загиблого;

Мета: для виключення військовослужбовця зі списків особового складу ЗСУ.

У випадку загибелі військовослужбовця, якщо тіло загиблого знаходиться на ТОТ, чинне законодавство не передбачає іншої підстави для закінчення військової служби та виключення загиблого військовослужбовця зі списків військової частини, ніж відповідне рішення суду про оголошення військовослужбовця загиблим.

Суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року в справі № 490/342/17 та від 13.03.2024 року справа № 204/7924/23).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі в зв`язку з воєнним діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт (медичний висновок про причину смерті, наявність тіла загиблого тощо), правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч. 2 ст. 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Зазначене ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду в постановах від 10.01.2024 року у справі №686/11198/22, від 26.02.2024 року у справі №686/9938/23, від 28.02.2024 року у справі №506/352/22, від 13.03.2024 року у справі №204/7924/24.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

• – спадкування,
• – отримання одноразової грошової допомоги;
• – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
• – призначення пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

● діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

● вдова (вдівець);

● батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

● внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

● жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

● утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Чи є цивільна дружина членом сім`ї загиблого захисника?

• У постанові від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 ВС підтвердив правомірність відмови у встановленні статусу члена сім`ї загиблого та видачі посвідчення, попри те, що позивач, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім`ї не мала.

• У постанові від 09.09.2020 у справі № 205/5929/17 ВС висловив позицію, що Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов`язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень Сімейного кодексу України.

• Встановлення рішенням суду факту спільного проживання із загиблим військовослужбовцем може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак не створює підстав для набуття статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (постанова ВС від 06.07.2022 у справі № 809/1346/17).

• Законодавством встановлено позасудовий порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого захисника чи захисниці України. Рішення про відмову у наданні вказаного статусу може бути оскаржене у встановленому законом порядку, зокрема у порядку адміністративного судочинства (постанова ВС від 30.08.2023 у справі № 332/1267/23).

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні З МЕТОЮ призначення одноразової виплати у зв`язку із загибеллю чоловіка та для отримання соціального захисту членів сім`ї загиблих захисників України:

Відмова у відкритті провадження: ухвала Жовтневого р/с м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 02.08.2023 року, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.10.2023 року.

Постанова ВС/КЦС від 07.02.2024 р. у справі № 212/5550/23 – скасовано судові рішення, справу передано до суду 1-ї інст. для вирішення питання про відкриття провадження у справі. https://reyestr.court.gov.ua/Review/117015428# … (з обгрунтуванням висновками постанови ВП ВС від 18.01.2024) суди залишили поза увагою, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту перебування фізичної особи на утриманні та факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України та зробили помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Рішення від 18.04.2024 року – заяву задоволено.

Висновок про відсутність спору про право, оскільки заявниція не посилалася на прийняття в позасудовому порядку жодних рішень органів державної влади або місцевого самоврядування щодо фактів, які мають юридичне значення:

Справа № 303/5724/22 про встановлення факту, що заявниця є членом сім`ї свого батька.

Постанова КЦС/ВС від 21.02.2024 р. https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402287 Обґрунтовуючи вимоги заяви, заявниця посилалася на необхідність забезпечення її права на отримання одноразової грошової допомоги як члена сім`ї військовослужбовця, який загинув під час виконання обов`язків військової служби. При цьому вона НЕ ПОСИЛАЛАСЯ на обставини вирішення питання встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 в позасудовому порядку, з ухваленням за його наслідками будь-якого рішення органу державної влади або місцевого самоврядування та виникнення у зв`язку із цим публічно-правового спору за участю заявника. Між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки указане Міністерство не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Постанова Закарпатського апеляційного суду від 14.05.2024 р. https://reyestr.court.gov.ua/Review/119235113 Колегія суддів звертає увагу, що МОУ як суб`єкт владних повноважень не приймало рішень щодо відмови заявнику у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а заявник, відповідно, не отримувала відмову у призначенні такої допомоги, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати, що в неї наявний спір з МОУ Як вже наголошувалось апеляційним судом, предметом розгляду у даній справі є визнання заявника членом сім`ї загиблого військовослужбовця (встановлення відповідного факту).

Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є передусім сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї, але визначає указані вище критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту належності особи до членів сім`ї військовослужбовця, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

4. “Нетипові” факти, що мають юридичне значення:

• – встановлення факту самостійного виховання дитини,
• – родинних відносин та перебування на утриманні.

Встановлення фактів: позиції КЦС ВС:

• Постанова КЦС ВС від 18.10.2024 р. у справі № 613/1674/23 Факт перебування на утриманні трьох дітей віком до 18 років не може бути встановлений за правилами окремого провадження. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122679555.

• Постанова КЦС ВС від 18.10.2024 р. у справі № 754/2736/24 Факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини одним з батьків в разі смерті іншого презюмується, у зв’язку з чим не потребує підтвердження рішенням суду. За таких обставин, подана заява про встановлення факту самостійного виховання та догляду дитини, не підлягає судовому розгляду. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122679560.

• Постанова ВС КЦС від 18.10.2024 р. у справі № 148/524/23 При відмові у задоволенні заяви (про встановлення факту здійснення постійного догляду за бабусею для отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) суди виходили з того, що порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за за особою з інвалідністю І групи, яка потребує стороннього догляду визначено нормами ЗУ “Про соціальні послуги”, проте не врахували, що така заява не підлягає судовому розгляду, адже законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122679566.

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем

Позов про визначення місця проживання дитини, пред’явлений військовослужбовцем:

Постанова КЦС ВС від 13.03.2024 р. у справі № 495/2284/23 Рішення Білгород-Дністровського м\р суду Одеської області від 22.03.2023 р. оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, – військова частина НОМЕР_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2023 р. апеляційну скаргу в/ч задоволено частково. Рішення від 22.03.2023 року в частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що у цій справі військовозобов`язаний, який на момент розгляду справи проходить військову службу, використовує приватно-правовий інструментарій для здійснення спроби звільнення від конституційного обов`язку, передбаченого статтею 65 Конституції України.

93. Зважаючи на наведене, позов про визначення місця проживання малолітньої дитини у цій справі фактично пред`явлений військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

94. Суд апеляційної інстанції слушно звернув увагу на те, що позивач у цій справі намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).