Сімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військових: роз’яснення адвоката

post-img

6 хв читати

Про сімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасникамисімейні спори та встановлення “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, а саме:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження.

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

  • – спадкування,
  • – отримання одноразової грошової допомоги;
  • – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
  • – призначення пенсії по втраті годувальника.

4. “Нетипові” факти, що мають юридичне значення:

  • – встановлення факту самостійного виховання дитини,
  • – родинних відносин та перебування на утриманні.

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем.

У рамках характеристики “нетипових” фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців акцентовано на наступному:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження

Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства:

Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:

1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;

2) особливий об`єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб`єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб`єктивних прав;

3) спеціальна мета – підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

(Постанова КЦС/ВС від 10.01.2024 р. № 686/11198/22).

КЦС ВС роз’яснив, коли юридичний факт (окреме провадження) встановлюється у позовному провадженні:

Справа про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Позов, а не заява, ОСОБА_1 подано виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.

(Постанова ВС/КЦС від 03.11.2021 р. у справі № № 691/1237/20).

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців

  • Встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: військова частина – заявник.

Заінтересовані особи: Відділ ДРАЦС, дружина і діти загиблого.

Мета: для виключення військовослужбовця зі списків особового складу ЗСУ.

У випадку загибелі військовослужбовця, якщо тіло загиблого знаходиться на ТОТ, чинне законодавство не передбачає іншої підстави для закінчення військової служби та виключення загиблого військовослужбовця зі списків військової частини, ніж відповідне рішення суду про оголошення військовослужбовця загиблим.

Суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року в справі № 490/342/17 та від 13.03.2024 року справа № 204/7924/23).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі в зв`язку з воєнним діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт (медичний висновок про причину смерті, наявність тіла загиблого тощо), правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч. 2 ст. 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Зазначене ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду в постановах від 10.01.2024 року у справі №686/11198/22, від 26.02.2024 року у справі №686/9938/23, від 28.02.2024 року у справі №506/352/22, від 13.03.2024 року у справі №204/7924/24.

(Рішення Вишгородського райсуд Київської області від 22.04.2024 р. Справа № 363/5328/23).

  • Оголошення військовослужбовця загиблим: Міноборони як заінтересована особа у справі.

Справа № 686/11198/22 за заявою про оголошення військовослужбовця загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2022 р. заяву задоволено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, яке не приймало участі в справі в суді першої інстанції, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що до закінчення шестимісячного строку з часу завершення воєнних дій визнання судом особи померлою в силу вимог закону не допускається.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2023 рішення суду 1-ї інстанції залишено без змін.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

  • – спадкування,
  • – отримання одноразової грошової допомоги;
  • – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
  • – призначення пенсії по втраті годувальника;
  • – зняття з місця реєстрації, житлові питання;
  • – інші причини.

Правовий статус “один з подружжя” VS чоловік і жінка, які проживають однією сім’єю:

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї. Але при цьому вони не перебувають у шлюбі.

В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки.

Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттям «чоловік» та «дружина», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб`єкта правовідносин між собою.

Джерело: постанова ВС від 10.03.2015 № 21-615а14.

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні З МЕТОЮ призначення одноразової виплати у зв`язку із загибеллю чоловіка та для отримання соціального захисту членів сім`ї загиблих захисників України:

Відмова у відкритті провадження: ухвала Жовтневого р/с м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 02.08.2023 року, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.10.2023 року.

Постанова ВС/КЦС від 07.02.2024 р. у справі № 212/5550/23 – скасовано судові рішення, справу передано до суду 1-ї інст. для вирішення питання про відкриття провадження у справі (з обгрунтуванням висновками постанови ВП ВС від 18.01.2024) суди залишили поза увагою, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту перебування фізичної особи на утриманні та факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України та зробили помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Рішення від 18.04.2024 року – заяву задоволено.

Мотиви, з яких виходив суд при встановленні факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні у справі № 212/5550/23, рішення від 18.04.2024:

Суд зазначає, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час немає. Суд дійшов висновку, що в разі відсутності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця та відповідно спору про таке право, то суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Аналогічна правова позиція була викладена ВП ВС у постанові від 22.08.2018 року по справі № 644/6274/16. Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Аналогічна правова позиція була викладена ВП ВС у постанові від 30.05.2018 року по справі № 761/16799/15-ц.

Предмет доказування у справі про встановлення факту, що заявниця є членом сім’ї свого загиблого батька:

Постанова Закарпатського апеляційного суду від 14.05.2024 р. у справі № 303/5724/22.

Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є передусім сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї, але визначає указані вище критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту належності особи до членів сім`ї військовослужбовця, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

4. “Нетипові” факти, що мають юридичне значення:

– встановлення факту самостійного виховання дитини.

Заінтересована особа: УСЗН, ТЦКСП Міністерства оборони України.

Мета встановлення факту – оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення його та дитини, а також, зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини.

На думку суду, заявником у заявленій вимозі про встановлення факту не доведено ту обставину, що від встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини може бути встановлено, припинено чи змінено його особисті чи майнові права, а також, не доведено, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення. … із вищесказаного слідує, що встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей можливе в ході вирішення питання про позбавлення одного з батьків батьківських прав та встановлення обставин невиконання одним із батьків батьківських обов`язків. Доказів самостійного виховання ОСОБА_1 неповнолітньої дитини без участі матері суду не надано та цей факт нічим не підтверджено.

Натомість, та обставина, що неповнолітня донька ОСОБА_4 проживає разом із заявником не свідчить про самостійне виховання ним дитини. Навпаки, показання свідка ОСОБА_6 доводять, що донька на регулярній основі, раз на тиждень, бачиться з матір`ю і спілкується з нею, що заперечує самоусунення матері від участі у вихованні доньки.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 06.12.2023 №557/1961/23.

– родинних відносин та перебування на утриманні.

Встановлення факту, що заявник є єдиною особою, яка зобов`язана за законом утримувати свого батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи.

Заінтересовані особи: дружина та діти.

Мета: отримання права на відстрочку від призову на військову під час мобілізації.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито – закриває провадження у ній.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Порядок отримання акта встановлення здійснення догляду регулюється Правилами.

Ухвалою Ставищенського райсуду Київської області від 10.10.2023 у справі № 378/760/23 – відмовлено у відкритті провадження. Постановою Київського апеляційного суду від 28.11. 2023 року – змінено мотивувальну частину, оскільки чинним законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просить встановити заявник. Постанова ВС/КЦС від 29.03.2024 року – залишено без змін.

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем

Позов про визначення місця проживання дитини, пред’явлений військовослужбовцем: Постанова КЦС ВС від 13.03.2024 р. у справі № 495/2284/23.

Рішення Білгород-Дністровського м\р суду Одеської області від 22.03.2023 р. оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, – військова частина НОМЕР_1 . Постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2023 р. апеляційну скаргу в/ч задоволено частково. Рішення від 22.03.2023 року в частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що у цій справі військовозобов`язаний, який на момент розгляду справи проходить військову службу, використовує приватно-правовий інструментарій для здійснення спроби звільнення від конституційного обов`язку, передбаченого статтею 65 Конституції України.

Зважаючи на наведене, позов про визначення місця проживання малолітньої дитини у цій справі фактично пред`явлений військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд апеляційної інстанції слушно звернув увагу на те, що позивач у цій справі намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).

Внутрішнє переконання судді як елемент процесу вирішення сімейного спору за участі дитини: Постанова КЦС ВС від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21:

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей – це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. (постанова КЦС/ВС від 30.10.2019 р. у справі № 352/2324/17, від 16.06.2021 р. у справі № 623/349/19).

Без автора