Слідчий суддя: аналіз правових та практичних аспектів діяльності в умовах воєнного стану

Про слідчого суддю: правові та практичні аспекти діяльності в умовах воєнного стану розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правові та практичні аспекти діяльності слідчого судді в умовах воєнного стану, а саме:

• 1. Особливості здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану: застосування статті 615 КПК України.
• 2. Окремі проблемні питання судового контролю. Скарги в порядку ст.303 КПК України.
• 3. Застосування статті 206 КПК у взаємозв’язку із статтею 303 КПК України: проблемні питання правозастосування.
• 4. Зловживання процесуальними правами: правовий механізм протидії та судова практика.

У рамках характеристики діяльності слідчого судді в умовах воєнного стану акцентовано на наступному:

1. Особливості здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану: застосування статті 615 КПК України

Особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану визначені Розділом IX-I КПК України. Вони були запроваджені Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14 квітня 2022 року, який набрав чинності 01 травня 2022 року.

Основні положення статті 615 КПК (з урахуванням змін Закону № 2462-ІХ від 27.07.2022 та Закону № 4009-ІХ від 09.10.2024):

1. Строк затримання та запобіжний захід:

1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.
2. Якщо відсутня об’єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді/суду, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв’язку для забезпечення дистанційної участі затриманої особи.
3. Якщо особу неможливо доставити або забезпечити її дистанційну участь, така особа негайно звільняється.
4. Визначення підслідності:
5. Генеральний прокурор (або уповноважені ним прокурори) має право своєю вмотивованою постановою визначити підслідність або доручити розслідування кримінальних правопорушень за статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України іншому органу досудового розслідування.
6. Продовження тримання під вартою:

1. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури.
2. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
3. Вручення повідомлення про підозру:

1. За наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вручення письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені статтею 278 КПК, строк може бути продовжено до сорока восьми годин.
2. Якщо повідомлення про підозру не вручено протягом 48 годин, особа підлягає негайному звільненню.
3. Участь захисника/перекладача:

1. Дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі.
2. Дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь перекладача за першої можливості. За наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача, дізнавач, слідчий, прокурор має право особисто здійснювати переклад, якщо він володіє відповідною мовою.

Судова практика (Лист Верховного Суду від 03.03.2022 р.):

• Розгляд клопотань без особи: Розгляд клопотання без участі особи, якої воно стосується, допускається як виняток за наявності об’єктивних обставин і належної мотивації. Такий розгляд не має бути загальним правилом.
• Участь захисника: Враховуючи воєнний стан та присутність у судовому засіданні захисника, відсутність обвинуваченого може не бути перешкодою для розгляду клопотання про зміну чи продовження запобіжного заходу та не порушує права обвинуваченого.
• Дистанційний розгляд: Судове засідання може бути проведено в режимі відеоконференції з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та ст. 2, 615 КПК України та за відсутності заперечень учасників.

2. Окремі проблемні питання судового контролю. Скарги в порядку ст.303 КПК України

Проблемні питання судового контролю та межі повноважень слідчого судді:

• Слідчий суддя не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
• Слідчий суддя не виконує функції слідчого, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
• Слідчий суддя позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення.
• У разі оскарження процесуальної дії або її нездійснення, слідчий суддя має повноваження зобов’язати припинити таку дію або її здійснити, однак не має повноважень скасувати процесуальну дію, що вже відбулася.
• У разі оскарження процесуального рішення, слідчий суддя може його скасувати, однак не має права зобов’язати прийняти процесуальне рішення.

Судова практика щодо перевищення повноважень:

• ВС ККС визнав, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, зобов’язавши слідчого повідомити про підозру (справа № 188/1146/22 від 05.05.2023).
• ВС ККС зазначив, що слідчий суддя не має повноважень зобов’язати прокурора закрити кримінальне провадження (справа № 405/680/22 від 14.02.2023). Така ухвала вважається прийнятою поза межами повноважень (ст. 307 КПК) та підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
• ККС ВС визнав, що зобов’язання слідчого залучити заявника як потерпілого є втручанням в процесуальні повноваження слідчого (справа № 522/7836/21 від 01.12.2022).

Скарги на бездіяльність (ст. 303 КПК):

1. Оскарження невнесення відомостей до ЄРДР: Слідчий суддя з’ясовує обставини та мотиви, якими обґрунтоване невнесення відомостей, і вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання внести інформацію до ЄРДР.
2. Оскарження відмови у визнанні потерпілим: Постанова слідчого/прокурора про відмову у визнанні потерпілим (якщо особі не завдано шкоди) може бути оскаржена слідчому судді. Скасування такої постанови не наділяє заявника статусом потерпілої особи (Висновок Великої Палати ВС у справі № 9901/540/19 від 11 березня 2021 року) .
3. Неоскаржувані ухвали: Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, відсутня у вичерпному переліку ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ч. 3 ст. 307 КПК).

3. Застосування статті 206 КПК у взаємозв’язку із статтею 303 КПК України: проблемні питання правозастосування

Постанова ОП ВС від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17:

Об`єднана палата ККС Верховного Суду зазначила, що положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті. Оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Передбачені статтею 206 КПК України загальні обов`язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.

Постанова ОП ВС від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17 (провадження № 51-7276 кмо 18): Беручи до уваги те, що захисники подали скаргу саме в порядку ст. 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303–308 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 206 КПК України, у цьому випадку не є такою, що підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України.

4. Зловживання процесуальними правами: правовий механізм протидії та судова практика

Вперше ЄСПЛ висловив свою думку щодо поняття «зловживання правом» у рішенні від 18 січня 1978 р. у справі «Lawless проти Ірландії», яка стосувалась порушення та зловживання своїх повноважень владою Сполученого Королівства. Суд дійшов висновку, що влада Сполученого Королівства користувалася «позасудовими» повноваженнями із затримання, взяття під варту й інтернування осіб в Північній Ірландії. Справа стосувалася скарги влади Ірландії на обсяг цих повноважень та їхнє здійснення, і, зокрема, на використання прийомів психологічного впливу (примус до стояння біля стіни, накидання капюшона, шумовий вплив, позбавлення сну, їжі і пиття) при допитах осіб, які перебували під вартою за підозрою у тероризмі. Суд визнав, що такі методи викликали сильні фізичні та душевні страждання, що було порушенням ст. 3. Суд також визначив, що «ст. 17 Конвенції забороняє будь-якій державі, особі або групі осіб зловживати правами, гарантованими їм Конвенцією; ця вимога стосується будьякої діяльності, як систематичної, так і вираженої в одноразових вчинках».

Позиції ЄСПЛ щодо зловживання правом викладені також у рішеннях у справах «Merabishvili v. Georgia» та «Miroļubovs and Others v. Latvia», у яких зроблено висновок, що дія уповноважених правоохоронних органів може бути імплементована як зловживання правом за таких умов:

1) мета застосування тих чи інших процесуальних дій з боку слідчих органів була незастосування права, що могло бути застосоване як привід, а мало іншу природу – суперечити призначенню цієї процесуальної дії;

2) визначення моральної (майнової) шкоди внаслідок застосування вказаних вище дій може проявлятися не лише в порушенні прав та інтересів інших осіб, але й завдавати шкоди судочинству та його належній реалізації;

3) такі дії особи свідчать про недобросовісний характер.

Практика ВС:

• У постанові від 10 грудня 2019 року у справі №132/185/18 ККС ВС зазначив, що невикористання захисником права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не утворює підстави для визнання доказів недопустимими.
• В іншій постанові ККС ВС – від 23 січня 2020 року у справі №607/5005/17, йдеться про те, що відмова від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з посиланням на обмеження в часі не може свідчити про їх невідкриття.
• У постанові ККС від 24 вересня 2019 року у справі № 755/10138/16-к зазначено, що судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався протягом майже року. За цей час апеляційний суд 8 разів призначав судові засідання і 6 разів відкладав їх через неявку захисника та засудженого. Причому про причини неявки в останні судові засідання засуджений не повідомляв. Враховуючи зазначене, ВС вказав, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу.

Зловживання процесуальними правами стороною захисту:

• Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати № 11/1/II/9-2020 від 27.11.2020 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
• Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 27.08.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;
• Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 194/2020 від 09.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.
• КДКА Дніпропетровської області, рішення 07.03.2024. Встановлено, що адвокат Особа_1 у судовому засіданні 06.09.2023 здійснював повторне звернення з заявою, яка вже була вирішена судом, з метою затягування процесу. КДКА визнала дії адвоката зловживанням процесуальними правами та порушенням Правил адвокатської етики, зокрема щодо некоректних висловлювань до опонентів і необґрунтованого тиску.
• Рішення ВКДКА Київської області від 29.08.2024 по скарзі адвоката Особа_1. Комісія встановила, що адвокат подавав клопотання, яке могло спричинити невиправдане затягування провадження. Вчинені дії кваліфіковані як порушення етичних норм і зловживання процесуальними правами.