Способи захисту прав постачальника електроенергії при невиконанні споживачем умов договору

Проблематика своєчасності та повноти розрахунків у бізнесі існує завжди. Господарська діяльність, звісно, пов’язана з фінансовими ризиками та ймовірністю «прогоріти».

Проте, непоодинокими є факти недобросовісності при виконанні зобов’язань оплатити товар чи послугу з боку юридичної особи, з метою, так би мовити, «якнайбільше покрутити активи», які повинні бути віднесені на оплату за зобов’язаннями. Пропоную розглянути подібну ситуацію на прикладі виконання договору про постачання електричної енергії.
Все частіше клієнти звертаються з проблемою, коли за договором постачання електричної енергії товар поставлено, проте розрахунок юрособою-споживачем здійснено не у повному обсязі. Враховуючи наявну заборгованість, у відповідності до умов Договору, постачальник звертається з листом на обмеження (відключення) до оператора систем розподілу (обленерго), однак отримує відповідь, що припинення електроживлення е технічно неможливим. Реалізувати відключення не вдалось через недопущення споживачем на свою територію співробітників оператора. Крім того, наприклад, якщо через обладнання споживача здійснюється подальше транспортування електричної енергії для забезпечення інших споживачів (через підстанцію заводу здійснюється енергозабезпечення населеного пункту), це також дає змогу підприємству стати «енергетичним терористом» за рахунок «заручників» у населеному пункті. І такі випадки досить часто виникають при повній платоспроможності споживача.
Вказані спірні правовідносини регулюються Законом «Про ринок електричної енергії» (далі Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила), Кодексом системи розподілу затвердженого Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 310, договорами, ЦК України, ГК, ГПК України, КК України.
Отже, переходимо до основного питання: як змусити недобросовісного споживача здійснити розрахунки за договором?

Перелік можливих заходів, спрямованих на виконання зобов’язань споживачем умов Договору:

1. Провести перемовини із уповноваженими особами боржника з метою з’ясування їх подальших намірів щодо умов продовження виконання Договору.
2. При виставленні наступного рахунку за спожиту електроенергію повідомити про подальше вимагання сплати пені, 3 % річних та суму інфляційних витрат, при несплаті суми заборгованості.
3. Окремою претензією вимагати сплати пені, 3 % річних та суму інфляційних витрат на суму заборгованості. Можливо, окремо поставити питання, чи буде споживач звертатись із заявою про складення графіка погашення заборгованості (реструктуризація).
4. Спрямувати до споживача вимогу про надання довідки, що підтверджує його неплатоспроможність (обмежену неплатоспроможність).
5. Ініціювати припинення живлення боржника шляхом спрямування належно оформленого, відповідно до вимог законодавства та підзаконних актів, звернення електропостачальника оператору системи передачі щодо припинення електроживлення (під час вивчення листа № 07/21-71 від 28.07.2021 виявлено його невідповідність встановленим вимогам), одночасно з повідомленням споживача.
6. Самостійно здійснити постачальником процедури припинення енергопостачання.
7. Звернутися до суду для стягнення заборгованості за поставлену електроенергію.
8. Після належного виконання заходів, визначених п.п. 5 або 6, що не матимуть наслідком фактичного відключення споживача, ініціювати притягнення посадових осіб споживача до кримінальної відповідальності за ст. 188-1 КК України (викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання).

1. Перемовини з уповноваженими особами боржника з метою з’ясування їх подальших намірів щодо умов продовження виконання Договору.
Процес перемовин дасть змогу з’ясувати ставлення боржника до ситуації, що склалась, спонукати його у межах законних заходів до виконання зобов’язань, розробити спільні заходи щодо виправлення ситуації, зокрема шляхом реструктуризації боргу відповідно до умов договору.

2. При виставленні наступного рахунку за спожиту електроенергію повідомити про подальше вимагання сплати пені, 3 % річних та суми інфляційних витрат, при несплаті суми заборгованості.
Якщо вказані заходи не вживались, доцільно повідомити про можливість їх застосування, задля підтвердження намірів електропостачальника використати весь обсяг наданих повноважень за Договором щодо стягнення належних коштів, та формування у боржника об’єктивного уявлення про можливі наслідки, що настануть внаслідок не розрахунку за умовами договору.
При подальшому невиконанні зобов’язань боржником, вказана документація може використовуватись у якості доказу при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості та під час кримінального провадження.

3. Вимога (окремою претензією) сплати пені, 3 % річних та суми інфляційних витрат на суму заборгованості. Можливо окремо поставити питання, чи буде споживач звертатись із заявою про реструктуризацію.
Порядок оформлення претензій визначений п. 8.2 Правил.
Відповідно до п.п. 8.2.1 Правил, у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.
У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.
Учасник роздрібного ринку протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії (можливість запитати довідки про платоспроможність у разі фактичного прийняття до розгляду претензії).
У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.
Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.
Спрямування претензії також буде сприяти підтвердженню намірів електропостачальника використати весь обсяг наданих повноважень за Договором щодо стягнення належних коштів, та формування у боржника об’єктивного уявлення про можливі наслідки, що настануть внаслідок не розрахунку за умовами договору.
При подальшому невиконанні зобов’язань боржником вказана документація також може використовуватись у якості доказу при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості та під час кримінального провадження, та буде мати більшу доказову вагу, оскільки буде отримана внаслідок виконання процедури прямо передбаченої нормативно-правовим актом.

4. Вимагати у споживача надати довідку, що підтверджує його неплатоспроможність (обмежену неплатоспроможність).
Спрямування такої вимоги дасть можливість отримати додаткові докази у документальному вигляді або стане свідченням недобросовісної поведінки боржника (у разі ненадання запитуваної інформації) для використання під час судового розгляду позову про стягнення заборгованості чи під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Не виключається можливе надання недостовірної інформації про фінансовий стан боржника, що підсилить доказову базу у будь-якому провадженні.

5. Ініціювання припинення живлення боржника шляхом спрямування належно оформленого (відповідно до вимог законодавства та підзаконних актів!) звернення електропостачальника оператору системи передачі щодо припинення електроживлення, одночасно з повідомленням споживача.
Порядок припинення/обмеження передачі електричної енергії споживачам визначений п. 3 Кодексу.
Відповідно до ч. 2 пп. 3.2 Кодексу до випадків припинення передачі електричної енергії відноситься підстава – за зверненням електропостачальника: припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку (розділ VII. Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу).

6. Самостійне здійснення постачальником процедури припинення енергопостачання.

Пунктом 7.5. Правил визначено, що припинення постачання електричної енергії споживачу (повністю або частково) здійснюється оператором системи розподілу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги згідно Договору. Електропостачальником – за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Підпунктом 7 пункту 6.2. визначено зобов’язання Споживача щодо безперешкодного допуску на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників Постачальника після пред’явлення ними службових приміщень для звіряння показів щодо фактично спожитої електричної енергії.
Тобто, за наявності відповідного персоналу та технічних можливостей, постачальник сам може провести відключення споживача, однак, з урахуванням відомостей про не допуск представників оператора розподілу, такий спосіб реалізації прав може бути також неефективним. У разі небажання співпрацювати оператора з постачальником це може дати додаткову доказову базу в судовому та кримінальному провадженні.

7. Звернення до суду для стягнення заборгованості за поставлену електроенергію.

Для звернення до суду розірвання Договору не потрібно.
1 етап – складення позовної заяви, сплата судового збору, подання позовної заяви. Можливе ініціювання накладення арешту на рахунки та майно споживача за для забезпечення позову через заборону відчуження майна (як свідчить судова практика, суд може вжити заходів забезпечення позову в тому разі, якщо позивач доведе факт реальної можливості термінового відчуження або втрати майна боржника);
2 етап – підготовка до судового розгляду;
3 етап – судовий розгляд справи;
4 етап – отримання судового рішення;
5 етап – звернення рішення до виконання державною виконавчою службою або приватним виконавцем.

8. Після належного виконання заходів визначених п.п. 5 або 6, що не матимуть наслідком фактичного відключення споживача, можливо ініціювати притягнення посадових осіб споживача до кримінальної відповідальності за ст. 188-1 КК України.

Стаття 188-1 КК «Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» передбачає наступне:
1. Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, – караються позбавленням волі на строк до трьох років.
Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (на цей час 113500 грн. і більше), а у великих розмірах – якщо вона в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян громадян (на цей час 283750 грн. і більше).

У разі подальшого недопуску для відключення споживача представників оператору розподілу або постачальника й продовження користування електричною енергією споживачем – таке користування вважається викраденням що є кримінально-караним злочином.
Для подання заяви про вчинення кримінального правопорушення необхідно документально підтвердити факт всіх підстав для відключення та вжиття всіх передбачених законом заходів для його здійснення.
У разі неможливості встановлення суми збитків у кримінальному провадженні слідство повинне провести обшук на об’єкті споживача із залученням відповідного спеціаліста у сфері електроенергетики.

Очевидно, що за для досягнення виконання вимог Договору споживачем енергопостачальнику потрібно вжити комплексних заходів відповідно до запропонованих дій, з урахуванням обставин розвитку подальших взаємовідносин зі споживачем.
Варто пам’ятати, що господарські взаємовідносини повинні бути гнучкими для досягнення цілей бізнесу, тому які саме заходи і на якому етапі вживати – потрібно вирішувати у кожній конкретній ситуації.