Справа Сальнікова: що підтверджується фактами, а що потребує перевірки

Аналіз інтерв’ю ексголови ДСА з перевіркою його тверджень через відкриті джерела

Ексголова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков, засуджений ВАКС до трьох років позбавлення волі за зловживання впливом, уперше після набрання вироком законної сили дав велике інтерв’ю (Судово-юридична газета, 12.12.2025). Його розповідь про “змову” НАБУ, грантових організацій та впливових кіл викликає питання: де межа між конспірологією засудженого чиновника та реальними системними проблемами української антикорупційної вертикалі?

Перевірка його тверджень через відкриті джерела дає несподіваний результат: значна частина того, що звучить як теорія змови, підтверджується документально.

Гончар: не теорія, а задокументована реальність

Що стверджує Сальніков: “Агент НАБУ” Олексій Гончар — громадянин РФ у міжнародному розшуку, має судимість за шахрайство в Росії, отримав українське громадянство через суд за підробленими документами, неодноразово змінював прізвища (Гончар, Шевченко, Карпенко, Тороп, Топор), перебував під домашнім арештом з електронним браслетом, але вільно пересувався Києвом.

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (УНН, AdvokatPost, SPILNO): Гончар дійсно є громадянином РФ у міжнародному розшуку
• ПІДТВЕРДЖЕНО (судові матеріали ВАКС): Проходить обвинуваченим у двох справах про шахрайство
• ПІДТВЕРДЖЕНО (рішення ВАКС): НАБУ застосовувало заходи безпеки — зміна анкетних даних на псевдонім “Тороп” (7 травня 2024)
• ПІДТВЕРДЖЕНО (матеріали справи Князєва): САМ попросив скасувати заходи безпеки після інтерв’ю Бігусу

Критична деталь: Людина, яку НАБУ ховало як “секретного свідка Торопа” в закритих засіданнях, раптом стає “героєм-викривачем” у публічному ефірі, а потім сама просить розсекретити свої дані. Це процесуальна маніпуляція: коли потрібно приховати сумнівне минуле агента — “заходи безпеки”; коли потрібна медійна легітимація — герой у Бігуса.

Справа Орлова: ідентичний сценарій

Що стверджує Сальніков: “Таку ж саму схему він використовував з Орловим, справа якого слухається у ВАКСі. Наші справи з паном Орловим зроблено повністю за одним сценарієм.”

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (UA.NEWS, 16.10.2025, Українські Новини, 17.03.2025): Володимир Орлов, ексзаступник голови Дніпропетровської ОВА, обвинувачується у вимаганні хабаря
• ПІДТВЕРДЖЕНО: Провокатор той самий — Олексій Гончар (Тороп) виступає агентом НАБУ
• ПІДТВЕРДЖЕНО: Схема ідентична — пропозиція “вирішити питання”, потім провокація, потім затримання
• ПІДТВЕРДЖЕНО: Показання представників компанії — заявили, що НЕ ЗНАЮТЬ Гончара і не уповноважували його діяти

Що каже Орлов: “Не знав, що заявником по справі Сальнікова став Гончар. Він запропонував і дав хабар за вирішення якогось питання, після чого Сальнікова затримали співробітники НАБУ.”

Справа Князєва: третя в ланцюжку

Що стверджує Сальніков: “90% всіх розмов на матеріалах НСРД стосуються того, що Гончар з’ясовує в мене, як йому підібратись до Князєва. Потім він зазначає, що необхідно звернутися за допомогою до нотаріуса Горбурова, який врешті і стає заявником у справі Князєва.”

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (AdvokatPost, 19.09.2025): Князєв публічно заявив — “Гончар є агентом НАБУ, тобто за певну винагороду ходить до посадових осіб і пропонує їм хабарі”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (Skelet.org, 05.03.2025): На записах НСРД Гончар “настійливо просить Сальнікова допомогти зустрітися з Князєвим”
• ПІДТВЕРДЖЕНО: Зв’язок із Горбуровим — нотаріус Горбуров дійсно став заявником у справі Князєва

Системне питання: Якщо одна і та сама людина (громадянин РФ у розшуку, засуджений шахрай) провокує мінімум три резонансні справи НАБУ/САП, скільки ще справ побудовано на його свідченнях?

Втручання в авторозподіл ВАКС: не припущення, а розслідування

Що стверджує Сальніков: “Журналісти Дмитро Гордон та Ростислав Кравець опублікували аналіз, з якого вбачається що мало місце втручання в автоматизований розподіл моєї кримінальної справи. Ще перебуваючи на посаді голови ДСА я отримував звернення щодо втручання в авторозподіл у ВАКС. Але як тільки мною порушувалось питання про проведення перевірки, одразу надходили наполегливі сигнали від керівництва ВАКС нічого не робити і не ‘лізти’ з натяком на негативні наслідки.”

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (УНІАН, 29.10.2025, Гордон, 29.10.2025, РБК-Україна, 29.10.2025): Адвокат Ростислав Кравець дійсно опублікував аналіз про ймовірне втручання в авторозподіл ВАКС
• ПІДТВЕРДЖЕНО (слова Кравця): “У 2023 році під головуванням Сальнікова була проведена перевірка, виявилося, що всі резонансні справи розподіляються з втручанням, у ручному режимі. Керівництво суду на колінах просило знищити той звіт”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (технічна методологія): Експерти припускають використання SQL-ін’єкцій для зміни авторозподілу
• ПІДТВЕРДЖЕНО (справа Сальнікова): “Співпала колегія суддів” — той самий патерн, що і в справі Князєва

Конфлікт інтересів: Якщо Михайленко, голова ВАКС, справді “закривала” перевірки ДСА щодо авторозподілу, а потім ОСОБИСТО головувала у справі Сальнікова — це грубе порушення принципу неупередженості.

Унікальний статус ВАКС: “ДСА проводить перевірки авторозподілу у всіх судах України. ВАКС – єдиний суд, де нам провести перевірку не давали змоги, тому що це закрита організація.”

Це підтверджує системну проблему: інституція, створена для боротьби з корупцією, сама стала непрозорою та недоторканою.

Лобізм навколо цифровізації: конкретні факти

Що стверджує Сальніков: “Необхідно було провести аудит ЄСІТС, але я наполягав, щоб залучили одну з компаній зі світовим іменем: Ernst&Young, Deloitte, PWC, KPMG, Baker Tilly. Це не влаштовувало певних осіб. Врешті аудит провели, залучивши ТОВ ‘Сівітта Україна’.”

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (офіційний сайт ДСА): “Минулого року за підтримки міжнародних партнерів було проведено технічний аудит ЄСІТС, а у 2024 році – функціональний аудит”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (виконавець): “Згідно з висновком міжнародної консалтингової компанії ‘CIVITTA’ (Республіка Естонія) в особі регіонального представництва в Україні ТОВ ‘Сівітта Україна'”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (YouControl): Статутний капітал ТОВ “Сівітта Україна” — 41 542 грн, основний КВЕД — “Консультування з питань комерційної діяльності”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (ZN.ua, 21.03.2023): Роман Маселко, член ВРП, активний промоутер цифровізації судів

Питання без відповіді: Чому замість компаній “Великої четвірки” обрано невелику естонську компанію з мікроскопічним статутним капіталом? Хто лобіював це рішення? Скільки коштував контракт?

Грантова залежність: документовані цифри

Що стверджує Сальніков: “Друга причина — необхідність взяття під контроль грантових коштів. USAID вимагало термінового проведення конкурсу на посаду ДСА з пріоритетним правом голосу міжнародних експертів.”

Що підтверджується:

• ПІДТВЕРДЖЕНО (Судово-юридична газета, 30.01.2025): ДСА отримала 16,6 млн доларів від USAID за 2022-2024 роки (звіти підписані Сальніковим та Пампурою)
• ПІДТВЕРДЖЕНО (ZN.ua, 13.07.2024): Голова ВРП Усик підтвердив — “Міжнародні партнери відмовилися брати участь, оскільки вважають, що повинні мати право переважного голосу”
• ПІДТВЕРДЖЕНО (Громадський рух ЧЕСНО): 56 народних депутатів подали до КСУ щодо визнання неконституційним проведення конкурсів у держоргани за участі міжнародних експертів

Парадокс демократії: Антикорупційні інституції, створені на гроші американських платників податків, формуються за процедурами, де іноземні експерти вимагають “переважного голосу”. Це реформа чи підміна національного суверенітету технократичним управлінням?

Питання, що потребують подальшого розслідування

Низка тверджень Сальнікова не може бути верифікована через відкриті джерела на даний момент. Це, однак, не означає, що вони безпідставні — швидше вказує на обмеження публічно доступної інформації та можливу конфіденційність діючих проваджень.

1. Кримінальне провадження в США

Сальніков стверджує: “Доречі, з цього приводу за моєю заявою порушено кримінальне провадження в США… Вважаю що саме через наявність порушеної в США кримінальної справи наші ‘так звані антикорупційні органи’ намагаються терміново мене десь ‘сховати куди подалі’.”

Статус: Конкретні деталі (юрисдикція, номер справи, орган розслідування) не розголошуються. Якщо провадження справді існує та триває, така конфіденційність є стандартною практикою на етапі досудового розслідування.

2. “Начальник відділу ВАКС” як кандидат

Сальніков стверджує: “На конкурс мав податися начальник одного з відділів ВАКСу… Але після мого звернення до США цей кандидат знявся з конкурсу.”

Статус: Конкретне ім’я не названо. Перевірка складу конкурсних комісій та списків кандидатів на посаду голови ДСА 2023-2024 років може підтвердити або спростувати це твердження.

3. Фінансові питання у справі

Статус: Суд встановив окремі обставини щодо руху коштів, але остаточна кваліфікація дій залишається предметом судового спору та можливого оскарження в ЄСПЛ.

4. Роль Бігуса: нетипова поведінка чи медійний тиск?

Інтерв’ю з Гончаром на каналі Bihus.info становить окрему проблему для аналізу. Це перший випадок, коли розслідувальний журналіст Денис Бігус проводить інтерв’ю з агентом НАБУ у діючій кримінальній справі, фактично перетворюючи свою платформу на інструмент легітимації обвинувачення.

Що викликає питання:

• Це не характерна для Бігуса практика — його канал спеціалізується на власних розслідуваннях, а не на інтерв’ю з учасниками чужих справ
• Інтерв’ю вийшло в критичний момент для справи Сальнікова та Князєва
• Гончар отримав медійну платформу для формування громадської думки під час судового процесу

Відкрите питання: Чи був це самостійний редакційний вибір Бігуса, чи існував зовнішній тиск/запит на таку публікацію? Питання залишається без відповіді, але сам факт такої нетипової поведінки заслуговує на окреме журналістське розслідування.

Найнебезпечніше в цій історії не Сальніков і не Гончар, а сама модель “антикорупційної боротьби”, яку вони розкривають:

НАБУ як закрита корпорація

• Не підлягає перевіркам ДСА (єдиний суд)
• Використовує агентів з кримінальним минулим та громадянством країни-агресора
• Координує медійні кампанії (Бігус) для тиску на громадську думку
• Застосовує провокації як основний метод роботи

ВАКС як недоторкана інституція

• Закритий для перевірок авторозподілу
• Заходи безпеки використовуються маніпулятивно
• 99% відмов у клопотаннях сторони захисту (слова Сальнікова)
• Можливий конфлікт інтересів керівництва

Грантова залежність

• 16,6 млн доларів USAID тільки для ДСА за 2 роки
• Міжнародні експерти вимагають “переважного голосу” у призначеннях
• Грантові організації створюють медійний порядок денний
• Контроль над ВРП та розподілом коштів

Медійна легітимація

• Бігус як інструмент PR для НАБУ
• Героїзація сумнівних “викривачів”
• Закриті судові засідання vs публічні інтерв’ю агентів

Ключове питання

Чи може бути Сальніков одночасно винним у зловживанні впливом та жертвою системної провокації? Обидва твердження можуть бути правдивими одночасно.

Навіть якщо він справді порушив закон, методи, якими його викривали, підривають легітимність усієї антикорупційної системи. Коли боротьба з корупцією ведеться через агентів-провокаторів з кримінальним минулим, маніпуляції з процесуальними заходами, медійний тиск замість доказів та закритість від перевірок — вона перетворюється на інструмент перерозподілу влади, а не на демонтаж системної корупції.

Що потребує негайної перевірки:

1. Скільки справ НАБУ/САП побудовано на свідченнях Гончара?
2. Чи дійсно існує “кримінальне провадження в США”?
3. Хто і як приймав рішення про залучення “Сівітти” замість міжнародних аудиторських гігантів?
4. Чи проводилася незалежна перевірка авторозподілу ВАКС після 2023 року?
5. Які механізми контролю існують над діяльністю агентів НАБУ?
6. Чи була редакційна незалежність у рішенні Bihus.info про інтерв’ю з Гончаром?

Без відповідей на ці питання українська антикорупційна вертикаль залишається чорною скринькою, яка вимагає беззастережної довіри, але не надає жодної прозорості.