Справа Всеволода Князєва: Захист виявляє серйозні процесуальні порушення в ході судового розгляду

Київ, 08 липня 2025 року – Вищий антикорупційний суд продовжив розгляд справи колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Під час чергового засідання було завершено дослідження аудіозаписів розмов адвоката Олега Горецького, отриманих правоохоронними органами в межах оперативно-розшукових заходів (ОРЗ), – повідомляє адвокат Володимир Клочков.

У ході дослідження останньої частини записів сторона захисту неодноразово акцентувала увагу суду на численних порушеннях, допущених співробітниками НАБУ.

• порушення адвокатської таємниці: Захист наполягає, що зафіксовані розмови адвоката з клієнтами підпадають під гарантії адвокатської таємниці, що охороняється практикою Європейського суду з прав людини.

• Пасивність правоохоронців: Було відзначено пасивну позицію правоохоронних органів під час документування ймовірно протиправної діяльності низки осіб, чиї розмови фіксувалися.

Прикметно, що суд відхилив клопотання Всеволода Князєва щодо безпосереднього дослідження тих частин розмов, які, за твердженням захисту, чітко свідчать про порушення адвокатської таємниці.

Всі ці обставини мають безпосередній вплив на питання допустимості таких доказів та дотримання ключового для правової держави принципу верховенства права.

Ключові порушення, зафіксовані стороною захисту

За результатами дослідження зазначеного блоку доказів сторона захисту висловила суду ключові тези щодо виявлених порушень, допущених співробітниками НАБУ під час проведення ОРЗ. Серед найбільш значущих порушень були виокремлені такі:

• Відсутність дозволу на негласне проникнення:Оперативно-розшукові заходи, зокрема негласне проникнення до робочих кабінетів адвоката та нотаріуса з метою встановлення звукозаписуючоїтехніки, проводилися без відповідного дозволу слідчого судді.

• Невідповідність місць проведення заходів:Зафіксовано невідповідність номерів приміщень (кабінетів), де, за твердженням НАБУ, проводились негласні заходи.

• Дублювання протоколів: Складання двох протоколів різними датами щодо проведення одного і того ж оперативно-розшукового заходу ставить під сумнів їхню достовірність.

• Проблеми з оформленням додатків: Порушено порядок оформлення додатків до протоколів, що створює об’єктивні сумніви у збереженні цілісності носіїв інформації та справжності збережених на них даних.

• Неможливість ідентифікації осіб: Досліджені протоколи підлягають визнанню неналежними, оскільки неможливо достовірно підтвердити осіб, розмови яких зафіксовані. Навіть самі автори протоколів ОРЗ стверджують про лише ймовірну ідентифікацію учасників розмов.

Після судового засідання сторона захисту подала суду письмові клопотання про визнання неналежними та недопустимими дослідженого блоку матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, захист вкотре звернув увагу суду на системні порушення та невідповідності у справі, які, на їхнє переконання, прямо впливають на допустимість зібраних доказів та законність всього кримінального процесу.