Станіслав Кравченко: Судова влада залишається фундаментом демократії та стабільно працює навіть в умовах війни

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час виступу перед представниками суддівської спільноти наголосив на стратегічному значенні судової влади як одного з фундаментів демократичної держави. За його словами, правосуддя є не лише механізмом вирішення спорів, а й гарантією дотримання прав людини, верховенства права та довіри громадян до державних інституцій.

Стійкість системи під час війни

Голова Верховного Суду нагадав, що попередня зустріч із суддівською спільнотою відбулася у вересні 2024 року. Період, який минув із того часу, став непростим як для країни загалом, так і для судової системи.

Водночас, за його словами, навіть в умовах воєнного стану судова система України продовжує стабільно функціонувати та забезпечувати громадянам доступ до правосуддя.

Високий рівень правової культури

Коментуючи статистичні показники діяльності судів, Станіслав Кравченко зазначив, що за сухими цифрами стоять важливі суспільні тенденції. Одним із ключових висновків він назвав високий рівень правової культури українців.

«Ми можемо пишатися тим, що наша нація і наше суспільство, незважаючи на складнощі воєнного стану, демонструють надзвичайно високий рівень правової культури. Спори вирішуються саме в судах, а не іншими способами чи заходами», — наголосив він.

Окрему подяку Голова Верховного Суду висловив суддям, які взяли на себе додаткову відповідальність за організацію роботи судів, зокрема головам апеляційних судів. За його словами, забезпечення стабільної роботи системи, особливо в умовах переміщення установ із тимчасово окупованих територій, потребує оперативних управлінських рішень.

Стандарти суддівської етики

Серед важливих подій останнього часу Кравченко відзначив затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики, яке відбулося 2 березня 2026 року на засіданні Ради суддів України. Цей документ має посилити стандарти професійної поведінки та сприяти підвищенню довіри до судової влади.

Проблеми процедур обрання

Окрему увагу у виступі було приділено проблемі формування окремих органів судової влади, зокрема Конституційного Суду України та Вищої ради правосуддя.

За словами Голови Верховного Суду, труднощі виникають не через відсутність кваліфікованих кандидатів, а через складність процедур відбору.

«Якщо в багатомільйонній країні, яка демонструє стійкість у протистоянні агресору, не вдається обрати кандидатів до такого органу, то проблема, очевидно, не в людях, а в процедурах», — зазначив він.

У цьому контексті він закликав парламент та міжнародних партнерів звернути увагу на необхідність удосконалення відповідних механізмів.

Ризики кадрової кризи

Також під час виступу було наголошено на важливості своєчасного формування складу Вищої ради правосуддя. У липні 2026 року завершуються повноваження трьох членів ВРП, а на початку 2027 року — ще кількох.

Якщо процес оновлення складу не буде організований завчасно, існує ризик повторення інституційної кризи, подібної до тієї, що виникла на початку повномасштабної війни.

Станіслав Кравченко підкреслив, що діяльність ВРП має ключове значення для кадрового забезпечення судової системи. Після відновлення роботи ВРП та Вищої кваліфікаційної комісії суддів процес призначення суддів поступово активізується.

Реформи та післявоєнне відновлення

Голова Верховного Суду також наголосив на необхідності виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо проведення судових реформ. За його словами, ефективна система правосуддя є невід’ємною складовою післявоєнного відновлення держави.

Він підкреслив, що стабільна робота судових інституцій стане важливим внеском у загальний процес відбудови країни, зміцнення її державності та розвитку після перемоги.

На завершення Станіслав Кравченко закликав до конструктивного діалогу між усіма гілками влади, наголосивши, що лише спільні зусилля дозволять зміцнити державність та забезпечити стабільний розвиток України.