Стратегія захисту у справах про порушення ПДР: роз’яснення адвоката

post-img

6 хв читати

Про стратегію захисту у справах про порушення ПДР розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками стратегію захисту у справах про порушення ПДР, а саме:

  • 1.  З чого складається успішний захист в суді?
  • 2.  Норми матеріального права.
  • 3.  Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері порушень Правил ПДР.
  • 4.  Найбільш поширені порушення ПДР.
  • 5.  Складання протоколу – процесуальна дія СВП.
  • 6.  Протокол окремо не оскаржується.
  • 7.  Визначення предметної юрисдикції (підсудності, підвідомчості).
  • 8.  Процесуальний порядок розгляду справ.

У рамках характеристики стратегії захисту у справах про порушення ПДР акцентовано на наступному:

1.  З чого складається успішний захист в суді?

Умови:

  • • Юридична грамотність (наявність спеціальних знань)
  • • Знання основ правопису та ділового документообігу
  • • Навички складання процесуальних документів
  • • Знання основ психології та конфліктології

Стратегія захисту:

  • • Організаційна сторона: структура, план, сценарій та інше
  • • Процесуальна складова
  • • Етична та психологічна складові
  • • Ораторське мистецтво

2.  Норми матеріального права (Кодекс України про адміністративні правопорушення):

Глава 10 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ТРАНСПОРТІ, В ГАЛУЗІ ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА І ЗВ’ЯЗКУ

3.  Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері порушень Правил ПДР (Стаття 255 КУпАП):

• уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції: частини четверта, сьома – дев’ята статті 121, частина третя статті 121-3, частини п’ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п’ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 127-1, частина третя статті 127-4, стаття 130,

• посадові особи органів залізничного транспорту (частина перша статті 123);

• посадові особи органів Державної прикордонної служби України ( статті 121-1); • органів управління Військової служби правопорядку у ЗСУ (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків,(частини друга і третя статті 123),

• посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, – частина п’ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);

• У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

4. Найбільш поширені порушення ПДР:

  • • За перевищення швидкості (ст.122)
  • • Порушення правил маневрування (рядність, пересічення смуг) (Ст.121).
  • • Порушення правил проїзду перехресть, залізнодорожніх переїздів (ст. 121, 123).
  • • Порушення правил зупинки та стоянки (Ст.121) .
  • • Керування в нетверезому стані (Ст. 130).
  • • Користування телефоном під час керування, пасками безпеки, шоломами (Ст.121).

5.  Складання протоколу – процесуальна дія СВП

Стаття 256 КУпАП передбачає зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова Касаційного адміністративного суду від10 липня 2020 року справа № 420/647/19:

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2019 у справі №199/7360/17(2-а/199/252/17).

6.  Протокол окремо не оскаржується

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Слід також зауважити, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у цій справі не є адміністративним, оскільки відповідачі при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, огляд та вилучення майна здійснювали не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

7. Визначення предметної юрисдикції (підсудності, підвідомчості)

Критерії визначення юрисдикції:

  • -визначено законом: КУпАП, КАСУ;
  • за суб’єктним складом (суб’єкт розгляду адмінсправи);
  • -предмет спору (норми матеріального права);

Наслідки невірного визначення юрисдикції спору:

  • -при подачі позову – відмова у відкритті провадження по справі;
  • під час розгляду справи – закриття провадження;
  • скасування рішення суду із закриттям провадження

8.  Процесуальний порядок розгляду справ:

  • Фіксація правопорушення
  • Розгляд адміністративної справи
  • Оскарження постанови

Постанова Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року справа № 554/1334/17:

Здійснивши аналіз статтею 221 та 280 КУпАП, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що саме суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення належить виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи. Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, при розгляді даної справи, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції по оформленню ДТП.

Без автора