Суддя Верховного Суду Пільков прокоментував рішення про законність переходу релігійної громади УПЦ МП до ПЦУ

Суддя Верховного Суду Костянтин Пільков прокоментував рішення про законність переходу релігійної громади села Калинівка Житомирського району з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України від 3 квітня 2024 року. Тоді Велика палата Верховного Суду визнала цей перехід законним, а сама справа стала прецедентом у судовій практиці і першим подібним рішенням в Україні.

Про це повідомляє Суспільне.

За словами Костянтина Пількова, справа ускладнювалась відсутністю чітких критеріїв членства в релігійній громаді. При цьому сторона позивача — а ним був колишній настоятель храму — аргументувала, що настоятель має вирішальне слово у визначенні членства.

“І хоча статут передбачає певні критерії членства в цій громаді, але якогось обліку членів, хто є членом релігійної громади, хто має право ухвалювати рішення, в тому числі, про міжконфесійний перехід, в цій справі суди встановити не могли. Сторона позивача стверджувала, що вирішальним критерієм має бути те, що саме настоятель знає, хто є членом громади, а хто не є членом громади, за відсутності якихось інших чітких критерій, якихось документів, які могли підтвердити членство. З таким підходом Велика Палата не погодилась, тому що він створював певну парадоксальну ситуацію, на яку навіть довелось звернути увагу в самому рішенні. Якщо держава визнає релігійну громаду, а, власне, міжконфесійний перехід — це елемент такого визнання, яке пов’язується з тим, чи визнає це визнана релігійна влада, якою є настоятель чи ієрарх тієї конфесії, з якої виходить релігійна громада, це створює парадоксальну ситуацію, а держава таким чином не може безсторонньо, неупереджено демонструвати своє ставлення до релігійної громади. Тому в цій справі Велика Палата мусила виходити з того, що як таких критеріїв чітких, які б дозволяли віднести певних осіб до членів релігійної громади, не можна виявити, отже, доводиться застосовувати ті, які визначені в законі, і ті, які можна виокремити зі статуту”, — розповів суддя Верховного Суду Костянтин Пільков.

За словами Костянтина Пількова, закон передбачає, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією, тобто вона створюється для забезпечення потреб у сповідуванні релігії громадян в певної місцевості.

“Велика Палата також застосувала ті критерії членства, які визначені в статуті. Там передбачено, і, напевне, це буде характерне для багатьох релігійних громад, що членами її є повнолітні особи, які добровільно виявили бажання вступити в релігійну громаду, регулярно відвідують богослужіння та сповіді. Для регулярного відвідування богослужіння оцей критерій належності до певної місцевості має значення. Тобто регулярно відвідувати богослужіння може та людина, яка проживає в цій місцевості. В цій справі позивач якраз заперечував те, що мешканці цього села автоматично є релігійною громадою”, — пояснив суддя Верховного Суду Костянтин Пільков.

За словами Костянтина Пількова, надалі висновки в цій справі мають бути враховані іншими судами при розгляді схожих справ, де матимуть місце схожі обставини.

“Специфіка окремих справ може бути різна. В інших громадах може бути врегульовано, дійсно, хто є членом. Але загальний принцип, за якого не може бути поставлене залежність від волі ієрарха, то те, відбудеться перехід чи ні, він має всі підстави закріпитися, тому що він виходить з того, що це право на свободу віросповідання в колективному вимірі”, — розповів суддя Верховного Суду Костянтин Пільков.

Олександр Вірьовкін, адвокат, який представляв інтереси новоствореної релігійної громади села Калинівка, розповів, що справа щодо релігійної громади Калинівки розглядалася в судах із 2021 року в господарському судочинстві, до цього її розглядали в адміністративному судочинстві. Після програшу в апеляції колишній настоятель церкви звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де було прийняте рішення передати спочатку справу на розгляд Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка вирішила передати до Великої палати Верховного Суду, оскільки потрібно було сформувати судову практику для вирішення подібних справ.

За словами Олександра Вірьовкіна, в Україні призупинили розгляд приблизно 100 подібних справ для того, щоб Велика палата Верховного Суду розглянула дану справу та сформувала певні висновки, які у подальшому будуть брати до уваги при розгляді подібних справ.

ЩО ВІДОМО ПРО ПЕРЕХІД РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ КАЛИНІВКИ З МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ДО ПЦУ

Членкиня парафіяльної ради релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці села Калинівка Житомирського району Наталія Давидова зазначила, все почалося ще в 2019 році. Тоді 03 березня релігійна громада села провела загальні збори і вирішила перейти з УПЦ МП до Православної церкви України.

“Після того, як Православній церкві України надали Томас, наша релігійна громада вирішила зібратись і проголосувати перехід до ПЦУ. На зборах у березні 2019 року поставили на голосування і проголосували понад 110 чоловік за перехід до ПЦУ і четверо людей проти. Був створений Статут нової релігійної громади. Дали нову назву Покрова Пресвятої Богородиці”, — сказала членкиня парафіяльної ради.

За словами Наталії Давидової, настоятель церкви не підтримав такого рішення і залишився в УПЦ Московського патріархату.

“Настоятель церкви не перейшов, і нас не пускали до храму. Тим людям, які були прихильниками ПЦУ, до храму дорога була закрита. І навіть якщо хтось помирав, не давали нари, щоб покійника поставити на нари, похоронити. Тобто доступ був закритий”, — сказала Наталія Давидова.

За її слів, церква була зачинена на замок, ключ від якого залишився у настоятеля. Тоді на зборах у сільраді було прийняте рішення повісити ще один замок, щоб представники УПЦ також не могли потрапити до храму. Від того часу і до 2023 року представники перереєстрованої релігійної громади села проводили служби під церквою, незважаючи на погоду, сказала жінка. Для проведення служб у неділю та на свята до села приїжджав священник ПЦУ.

РОЗГЛЯД СПРАВИ У ВЕЛИКІЙ ПАЛАТІ ВЕРХОВНОМУ СУДІ

Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким визнала законним перехід релігійної громади села Калинівка Житомирського району з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Про це йдеться в Постанові Верховного Суду від 3 квітня 2024 року.

В Постанові, зокрема, сказано, що судді розглянули касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року. Рішення обох судів залишили без змін.

Зокрема, ці суди першої та апеляційної інстанцій визнали, що рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади є чинним і не порушує прав позивача. А статут у новій редакції відповідає нормам законодавства, відтак відсутні підстави для визнання його недійсним.