Суддя Верховного Суду пояснив ключові нюанси застосування інституту стягнення необґрунтованих активів

На XII Конференції з кримінального права та процесу суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Петров представив огляд проблемних аспектів застосування механізму визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Джерело: Верховний суд

Він зазначив, що для України цей інститут є новим і наразі врегульований лише трьома статтями ЦПК, тому на практиці виникає багато спірних питань. Частину з них можна вирішувати, спираючись на міжнародний досвід, який варто враховувати й у процесі рекодифікації цивільного законодавства.

За словами Петрова, у КЦС ВС знаходиться 16 таких справ. У шести з них касаційна інстанція залишила без змін рішення Апеляційної палати ВАКС, а у двох — внесла зміни, що стосувалися обсягу необґрунтованих активів і питання солідарної відповідальності. Також є випадки повернення та відмови у відкритті касаційних проваджень через процесуальні недоліки скарг.

Окремо суддя зупинився на питанні розподілу доказового тягаря. На його думку, не можна вважати, що відповідач має самостійно доводити правомірність набуття активів без належної аргументації з боку державного органу. Презумпція необґрунтованості активів, на які дехто посилається, не може підміняти презумпцію права власності.

Суддя також наголосив, що судова практика дозволяє законодавцям точніше формулювати норми, однак фрагментарні зміни не дають повного ефекту. ВС активно обговорює проблемні питання з ВАКС та аналізує позиції адвокатів.

Петров звернув увагу й на низку технічних аспектів: можливість використання матеріалів НСРД, моніторинг способу життя посадових осіб, питання втручання в приватність та межі допустимості доказів. Він підкреслив, що цивільний процес має інший стандарт доказування, тому матеріали НСРД не можуть бути прямими доказами, доки не пройдуть перевірку у кримінальному провадженні.

Водночас моніторинг способу життя, за його словами, може проводитися лише щодо спеціального суб’єкта, на якого законом покладено додаткові обов’язки, зокрема декларування доходів. Крім того, у таких справах не застосовується солідарна відповідальність — необхідно визначати частку кожної сторони.