Судова практика: повернення на службу після СЗЧ

Лебединський районний суд Сумської області звільнив військовослужбовця від кримінальної відповідальності за те, що він в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби, а  кримінальне провадження щодо нього – закрив.

Суд зобов’язав командира військової частини після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити чоловіка на військовій службі, а  військовослужбовця прибути для проходження військової служби до військової частини .

За матеріалами провадження, в січні 2025 року військовослужбовець, не маючи на те поважних причин, самовільно залишив  місце служби та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби.

Орган досудового розслідування кваліфікував його дії як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану– це частина 5 статті 407 Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає покарання позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

У судовому засіданні прокурор  підтримав заявлене клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі частини 5 статті 401 КК України, оскільки обвинувачений вжив заходів, щоб повернутися на військову службу, отримавши письмову згоду командування військової частини.

Суд зауважив, що військовослужбовця уперше під час дії воєнного стану обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, він добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до іншої військової частини для продовження проходження військової служби й отримав письмову згоду командира цієї військової частини.

Оскільки за ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

Джерело: Лебединський районний суд