У 2023 році ЄСПЛ ухвалив 130 рішень проти України: в 95% з них було констатовано щонайменше одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Упродовж 2023 року Європейський суд з прав людини ухвалив 130 рішень проти України. У 123 з них було констатовано щонайменше одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Здебільшого встановлені порушення пов’язані з тривалим існуванням системних проблем, і їх успішне подолання потребує консолідованих дій усіх органів державної влади України.

Верховний Суд приділяє цьому питанню значну увагу та на регулярній основі готує і надсилає судам першої та апеляційної інстанцій інформацію про рішення, ухвалені ЄСПЛ, а також аналітичні огляди рішень цього Суду, постановлених проти України, що набули статусу остаточних. Це створює додаткові гарантії для дотримання прав людини та основоположних свобод під час здійснення правосуддя, недопущення їх обмежень або порушень.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, повідомляє Судова влада.

Очільник ВС поінформував, що з аналізу порушень Конвенції, які ЄСПЛ констатував у рішеннях проти України у 2023 році, випливають такі системні проблеми:

• порушення ст. 3 Конвенції:
• неналежні умови тримання заявників під вартою («Лобчук та інші проти України»);
• жорстоке поводження працівників правоохоронних органів із заявниками та/або непроведення ефективного розслідування у зв’язку зі скаргами на таке поводження («Пульнєв та Гвалія проти України»);
• ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою в установах пенітенціарної системи («Щурко та Отришко проти України»);
• непроведення органами влади ефективного розслідування випадків жорстокого поводження, вчиненого приватними особами, або за обставин, які виключають причетність представників держави («Пилипчук та інші проти України»);
• примусове годування заявника в установах ДКВС України («Яковлєв проти України»);
• порушення ст. 5 Конвенції:
• незаконне, свавільне тримання під вартою («Селегей та інші проти України»);
• надмірна тривалість перебування заявників під вартою під час досудового розслідування («Чеботар проти України», «Деркач проти України»);
• недоліки в провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою («Цеханович та інші проти України», «Скрипка та інші проти України»);
• неналежний розгляд скарг заявника на незаконне затримання, ненаведення підстав для обґрунтованості тримання особи під вартою («Трофименко проти України»).