У КЦС ВС не було жодної справи, де б застосування медіації ініціювала одна зі сторін, – суддя ВС
1 хв читати
У яких категоріях справ доцільно запровадити обов’язкову досудову медіацію; які факти (пов’язані з війною) може встановлювати суд, а які – ні; якими є особливості звернення до суду в електронній формі?
Відповіді на ці питання надала суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Наталія Сакара, повідомляє Судова влада.
Вона зазначила, що КЦС ВС розглядає справи переважно в письмовому провадженні й питання застосування медіаційних процедур виникають лише в одній категорії спорів – щодо визначення місця проживання дитини. При цьому медіацію пропонують учасникам спорів служби у справах дітей (хоча й таких справ небагато) і в КЦС ВС не було жодної справи, де б застосування цього інституту ініціювала одна зі сторін.
Доповідачка зауважила, що касаційний суд не має механізму для того, щоб запропонувати учасникам справи медіаційну процедуру, і висловила жаль, що її не використовують активно суди першої інстанції.
Суддя розповіла про одну зі справ, у якій була доповідачем. Батьки, що подали первісний і зустрічний позови про визначення місця проживання дитини, до звернення до суду конфліктували між собою, під впливом працівника поліції написали розписку про домовленість, що донька буде п’ять днів проживати з матір’ю і два – з батьком. Але в розписці було застереження, що домовленість чинна до закінчення розгляду справи. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визначив місце проживання дитини з матір’ю. Коли справа надійшла до касаційного суду, розписка вже втратила дію, але, зауважила Наталія Сакара, суди першої та апеляційної інстанцій могли запропонувати сторонам медіацію та застосувати новий інститут спільної опіки з огляду на те, що раніше батьки фактично змогли домовитися про це.
Іншу справу КЦС ВС слухав із викликом сторін. Під час спілкування стало зрозуміло, що конфлікт пов’язаний не так із дітьми, як зі спільним майном. З’ясувалося, що сторони можуть дійти домовленості щодо дітей, однак після оголошення перерви в засіданні вони не змогли укласти мирову угоду, бо не порозумілися щодо того, хто буде довозити дітей до місця зустрічі з іншим з батьків. Якби в попередніх судах була застосована медіація, вочевидь, сторони вирішили б це питання.
Доповідачка зазначила, що, на її погляд, в деяких категоріях спорів треба запроваджувати обов’язкову досудову медіацію. Особливо у спорах, що стосуються дітей. Ця процедура може бути застосована і до всіх сімейних спорів (розірвання шлюбу, поділ спільного майна тощо), трудових спорів, деяких спорів, які виникають із договірних правовідносин.
Без автора