У Польщі розкритикували зростання кількості українців, які виїжджають після послаблення обмежень

Польща та Німеччина — дві провідні економіки Європейського Союзу, які нині стикаються з новими викликами на ринку праці через зростання потоку молодих українців. Послаблення правил виїзду з України спричинило різке збільшення кількості громадян, які шукають роботу або можливості для навчання за кордоном.

За даними польських прикордонників, з початку 2025 року до кінця серпня до Польщі прибули понад 45 тисяч українців віком 18–22 роки, а після пом’якшення обмежень ця цифра зросла до понад 98 тисяч лише за два місяці.

У Варшаві ситуація вже стала предметом політичних суперечок. Ультраправа партія Konfederacja заявила, що Польща не може «покривати витрати на утримання новоприбулих», закликаючи до посилення контролю. Однак економісти попереджають: різке обмеження трудової міграції може вдарити по бізнесу, який гостро потребує робочої сили.

«Польський ринок праці тримається на українських працівниках. Їхній відтік або скорочення притоку може призвести до зростання дефіциту кадрів у будівництві, логістиці та промисловості», — зазначає аналітик Варшавського інституту економічних досліджень.

Схожі дискусії точаться і в Німеччині. Тамтешній бізнес-асоціації наголошують, що українські фахівці відіграють ключову роль у підтримці малого та середнього бізнесу, особливо в сфері обслуговування, догляду за літніми людьми та ІТ.

«Зменшення доступу українців до європейських ринків праці може підвищити витрати підприємств, загальмувати проєкти модернізації та вплинути на споживчий попит», — йдеться у звіті Федерації німецьких роботодавців.

Економісти вказують, що приплив українських працівників є одним із чинників стабілізації економік Східної та Центральної Європи, допомагаючи бізнесу компенсувати демографічний спад. Якщо політичні рішення звузять можливості для легальної роботи українців, країни ЄС можуть зіткнутися з уповільненням темпів зростання та зростанням неформальної зайнятості.