Україна готується приєднатися до Угоди про відкрите море: Уряд схвалив відповідне рішення

25 червня Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження щодо уповноваження Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук на підписання міжнародної Угоди в рамках Конвенції ООН з морського права про збереження та стале використання морського біорізноманіття в районах за межами національної юрисдикції — так званої Угоди про відкрите море (BBNJ Agreement). Далі документ буде надісланий на підпис Президенту України.

Цей крок є етапом на шляху приєднання України до нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем і сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.

Угода про відкрите море була ухвалена в 2023 році та є третьою імплементаційною угодою в межах Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Її мета — створити єдині глобальні правила охорони біорізноманіття на території, що охоплює дві третини Світового океану. Угода передбачає:

• створення морських природоохоронних територій,
• впровадження механізму оцінки впливу на довкілля,
• справедливий доступ до генетичних ресурсів океану,
• розвиток наукових досліджень і передачу технологій.

Світлана Гринчук наголосила: «Приєднання до Угоди про відкрите море — це не лише питання захисту довкілля, а й чітка демонстрація проєвропейського курсу України, готовності виконувати міжнародні зобов’язання та брати участь у формуванні глобальної політики охорони океанів. Попри війну, ми продовжуємо працювати над інтеграцією у світову екологічну спільноту, щоб захищати біорізноманіття, боротися зі зміною клімату та протистояти екологічним загрозам, зокрема тим, що походять від держави-агресора».

Міністр також наголосила на важливості приєднання України до Угоди попри те, що держава не має виходу до відкритого океану.

Підписання Угоди про відкрите море:

– посилює позиції України в боротьбі зі зміною клімату та забрудненням довкілля;

– сприяє досягненню цілей та Конвенції про охорону біологічного різноманіття, ратифікованої Україною ще у 1994 році, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року;

– узгоджується з Паризькою кліматичною угодою (ратифікованою у 2016 році) в частині обговорення Blue Carbon — вуглецю, що поглинається морськими екосистемами;

– підтверджує проєвропейський курс держави та підтримку ключових дипломатичних пріоритетів Європейського Союзу, зокрема Франції, яка активно просуває цей документ на міжнародному рівні;

– дозволяє впливати на глобальні рішення в галузі охорони морського середовища;

– протидіє інтересам країни-агресора, яка виступає проти Угоди;

– відкриває нові можливості для науки, фармацевтики, хімічної промисловості;

– приверне увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря.