Управління конфліктами в адвокатській діяльності: роз’яснення адвоката

Про управління конфліктами в адвокатській діяльності розповіла адвокат, бізнес-медіатор Промислово-торгівельної палати Мюнхена та Верхньої Баварії, керуючий партнер АО “Закон Перемоги”, медіатор Центру медіації Київської ТПП, сертифікований тренер з розвитку Soft Skills Марина Саєнко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками управління конфліктами в адвокатській діяльності, а саме:

• 1. Причини та приводи конфлікту.
• 2. Ризики неконтрольованих конфліктів.
• 3. Функції конфліктів.
• 4. Конфлікти як точка зростання.
• 5. Стилі поведінки у конфліктах.
• 6. Стратегії управління конфліктами.
• 7. Медіація як ефективний спосіб вирішення конфліктів.
• 8. Інструменти для превенції конфліктів в адвокатській діяльності.
• 9. Поради для ефективної комунікації адвоката з клієнтами, колегами, опонентами.

У рамках характеристики управління конфліктами в адвокатській діяльності акцентовано на наступному:

1. Причини та приводи конфлікту

Конфлікт — це зіткнення різних позицій, ідей, думок, інтересів, поглядів, які мають значення для учасників та протиставляються одне одному.

Причини конфлікту — події, ситуації, факти, які є передумовою для виникнення конфліктів.

Причинами конфлікту можуть бути:

• Обмеженість ресурсів;
• Невизначеність перспектив;
• Розбіжності в цінностях;
• Недосконалість правил;
• Тощо.

Приводи конфлікту — конфліктогени, які стають тригером для переходу конфлікту в нову стадію.

Наприклад: слова, вчинки, інтонації тощо.

Причини конфліктів:

• Невиправдані очікування від взаємодії;
• Конфлікт інтересів/поглядів/цінностей;
• Відсутність або брак комунікації;
• Непогодження зручних форматів комунікації;
• Різні канали сприйняття;
• Відсутність або недієвість правил;
• Відсутність поваги та довіри;
• Відсутність зацікавленості;
• Різні цілі;
• Інше.

2. Ризики неконтрольованих конфліктів

• Непередбачуваність наслідків;
• Прямі збитки;
• Репутаційні втрати;
• Відволікання від інших цілей;
• Інше.

3. Функції конфліктів:

1. Збір інформації;
2. З’ясування стосунків;
3. Активізація соціальних зв’язків;
4. Зняття напруги;
5. Пошук нових рішень;
6. Інше.

4. Конфлікти як точка зростання

Насамперед, конфлікт це можливість для зростання. Це не гарантія зростання, але це хороша можливість.

Для зростання потрібно фокусувати увагу на:

• причинах конфлікту,
• потребах сторін .

Конфлікт — це завжди сигнал про необхідність змін.

5. Стилі поведінки у конфліктах

• Домінування (перемога будь-якою ціною; прийшов, побачив, переміг):

• домінування застосовується тоді, коли у сторони є повноваження та сила.

Переваги: швидкість.

Ризики: переоцінка або недооцінка сил.

• Поступка.

Поступка застосовується:

• коли, не дуже важливий предмет спору, важливіше зберегти відносини;
• коли сторона розуміє, що краще відступити.

• Уникнення (немає активних дій, не визнається наявність конфлікту):

• коли сторона розуміє, що у неї недостатньо сил, щоб вирішити конфлікт зараз;
• коли потрібно потягнути час, щоб побудувати комунікацію, посилити свою позицію.

• Компроміс (взаємні поступки сторін):

• коли недостатньо сил, щоб протистояти боротьбі з опонентом;
• компроміс не припиняє конфлікт, а тимчасово його заморожує.

• Консенсус (співпраця, медіація):

Переваги: розширення переговорного поля.

Ризики: витрачаємо багато часу.

6. Стратегії управління конфліктами

1. Сила.

Ця стратегія передбачає використання влади, авторитету чи примусу для розв’язання конфлікту. Один із учасників домінує над іншим, змушуючи прийняти своє рішення.

2. Право.

Конфлікт вирішується через звернення до норм, правил або законів. Рішення ґрунтується на об’єктивних критеріях (правила, договори, закони).

3) Інтерес.

Центральною є стратегія взаєморозуміння та пошуку спільного інтересу. Учасники намагаються знайти компроміс або рішення, яке влаштовує обидві сторони.

7. Медіація як ефективний спосіб вирішення конфліктів

Медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

Медіація – це інстумент для запобігання та вирішення конфліктів.

Медіація також застосовується для профілактування.

Важливий момент, що в медіації рішення приймають сторони, а не медіатор.

Адвокат під час медіації:

• Готує клієнта до медіації;
• Бере участь разом з клієнтом у медіації.

8. Інструменти для превенції конфліктів в адвокатській діяльності

• Активне слухання;
• Робота із запитаннями;
• Переформулювання;
• Фреймінг;
• Рефреймінг;
• Резюмування;
• Доцільна невербаліка;
• Людиноцентричність.

9. Поради для ефективної комунікації адвоката з клієнтами, колегами, опонентами

1. Профілактика конфліктів:

• Довіра;
• Встановлення правил;
• Постійний двосторонній зворотний зв’язок;
• Звірка цілей;
• Командна робота (приналежність).

2. Алгоритм ефективної комунікації:

• Довіра;
• Активне слухання;
• Емпатія;
• Робота з очікуваннями;
• Якісне інтерв’ювання;
• Робота з потребами;
• Робота з ризиками;
• Робота з прогнозуванням;
• Індивідуальний підхід.