Уточнення щодо впливу боргів за аліментами на поділ майна є зайвим, – висновок комітету НААУ щодо проєкту 13049

Ухилення від виконання прямих батьківських обов’язків з утримання дитини, а саме наявність заборгованості за аліментами, є підставою для відступлення від засад рівності часток подружжя відповідно до Сімейного кодексу.

Такий висновок Верховного Суду, сформований у справі № 206/4992/21, пропонується закріпити на законодавчому рівні. Відповідний проект Закону №13049 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 70 Сімейного кодексу України щодо уточнення обставин, які дають підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна у судовому порядку» надійшов до Національної асоціації адвокатів України від Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

За загальним правилом, У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Водночас, при вирішенні спору суд може відступити від нього, зокрема, якщо один із подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей.  Проектом пропонується конкретизувати, що однією з форм ухилення є наявність заборгованості зі сплати аліментів.

Крім цього, за правилами СК суд може збільшити частку майна дружини, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Додатковою обставиною для збільшення частки майна може також стати наявність заборгованості зі сплати аліментів.

У Комітеті НААУ з питань сімейного права зауважили, що відповідно до норм глави 15 Сімейного кодексу утримання дітей – це матеріальний обов’язок батьків, що зокрема реалізується у спосіб:

• сплати аліментів – щомісячних платежів;
• додаткових витрат – одноразових платежів, що компенсують витрати на дитину, пов’язані з навчанням, лікуванням тощо.

Тобто «утримання дитини» є широким поняттям, яке включає в себе, у тому числі, і аліменти. Запропоновані проектом зміни видається дублюванням одного і того самого поняття, що не впливає на суть норми та механізм її практичної реалізації, не впливають на правову визначеність норми та регульованих нею правовідносин.

Також адвокати звернули увагу на дискрецію суду в питаннях вирішення спорів такого характеру та відсутність усталеної судової практики. Констатації судом лише факту, що у співвласника майна є заборгованість зі сплати аліментів, недостатньо для прийняття законного, обґрунтованого рішення. Врахуванню також підлягають причини заборгованості, наявність вини платника аліментів у виникненні заборгованості, добросовісність стягувача аліментів тощо.

Судова практика вирішення спорів з відступом від принципу рівності часток подружжя в спільній сумісній власності демонструє множинність важливих чинників для цього, окрім наявності боргу зі сплати аліментів.

Як приклади відмінних підходів у НААУ навели та проаналізували постанови ВС від 26.02.2024 у справі № 754/16992/15-ц, від 16.12.2019 у справі № 308/4390/18, від 15.11.2023 у справі № 521/11825/20, від 23.05.2018 у справі № 350/1697/14-ц.

З огляду на вищезазначене, адвокати вважають, що чинна редакція ст. 70 СК в достатній мірі регулює відносини, а запропоновані зміни не є необхідними.

Повністю зауваження і пропозиції до проекту можна переглянути за посиланням.