Відкрито дисциплінарну справу проти судді Полтавського апеляційного суду, який звільнив від покарання водія за п’яне керування

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни стосовно судді Полтавського апеляційного суду Томилка Валентина Петровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 15 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Берези М.В. (№ Б-36/18/7-24) стосовно судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. під час здійснення правосуддя у справі № 554/14925/22.

У скарзі висловлено прохання притягнути суддю Томилка В.П. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 23⁷ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснював член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Пунктом 23⁶ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 грудня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Ковальчук А.В. для проведення попередньої перевірки.

До Вищої ради правосуддя 21 січня 2025 року (вх. № 80/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези М.В. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези М.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. з огляду на таке.

На розгляді Октябрського районного суду міста Полтави (суддя Горбунова Я.М., справа № 554/14925/22) перебувала справа про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 30 січня 2023 року визнано винним ОСОБА1 в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА1 судовий збір на користь держави.

Не погодившись з вказаним рішенням судді місцевого суду захисник ОСОБА2 в інтересах ОСОБА1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді, а провадження у справі щодо ОСОБА1 закрити.

17 березня 2023 року до Полтавського апеляційного суду надійшла відповідна апеляційна скарга та передана для розгляду судді Томилку В.П.

28 липня 2023 року постановою Полтавського апеляційного суду якою, в тому числі, задоволено частково апеляційну скаргу адвоката ОСОБА2 в інтересах ОСОБА1. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 січня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП скасовано. Постановлено нову постанову, якою ОСОБА1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та, на підставі статті 22 КУпАП, ОСОБА1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого діяння, обмежившись усним зауваженням.

Суддею Томилком В.П. у постанові зазначено:

«Згідно з постановою судді, ОСОБА1 29.11.2022 р. о 09 год. 05 хв. в м. Полтаві по вул. Європейській, 144, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», номерний знак ____, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння у встановленим законом порядком проводився із застосуванням приладу Драгер в присутності свідків, результат огляду позитивний, складає 0,52 %»;

«В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, після проходження освідування, коли відсутнє відео ОСОБА1 прохав працівників відвезти його до наркодиспансера, однак ті відмовили, вказавши, що він раніше при свідках погодився з результатами та відмовився проходити дослідження у ньому. На той час свідків уже не було. Наданий відеозапис працівниками патрульної поліції є неповним, показання свідків не можуть бути достатніми доказами, оскільки останні були запрошені працівниками лише при проведення огляду ОСОБА1 на стан сп’яніння, як видно із відео, і при підписанні протоколу ним, свідки були відсутні»;

«ОСОБА1 та захисник підтримали апеляційну скаргу та просили закрити провадження посилаючись на відсутність в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення»;

У мотивувальній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2023 року зазначено, зокрема, таке: «Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи, що вчинене ОСОБА1 правопорушення апеляційним судом визнається малозначним, водій ОСОБА1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а провадження по справі закриттю».

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, водії притягуються до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу та із строковим позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122², 122⁴, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

З урахуванням положень статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Під час перегляду постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 30 січня 2023 року у справі № 554/14925/22 суддею Томилком В.П. не враховано особливості дії норм КУпАП у часі.

Станом на день прийняття судового рішення приписи статті 22 КУпАП чітко і однозначно вказували на заборону їх застосування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, проте, суддя залишив поза увагою таку пряму заборону.

Використання суддею дискреційних повноважень при прийнятті рішення не звільняє суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, навпаки ще більше зобов’язує після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб ухвалене рішення не було сприйняте як свавільне.

Зі змісту ухваленої постанови, суддя Томилко В.П. мотивував вчинене ОСОБА1, правопорушення як малозначне тим, що національним законодавством не передбачено максимального рівня вмісту алкоголю у крові та у повітрі, що видихається, з урахуванням положень Конвенції про дорожній рух, вміст алкоголю 0,52 проміле, із врахуванням допустимої погрішності показників приладу, є мінімальним перевищенням гранично допустимого рівня алкоголю у повітрі, що видихається, / а саме на 0.01%о / у зв’язку з чим апеляційний суд вважає, що вчинене ОСОБА1 правопорушення є малозначним. Наявність мінімального перевищення рівня алкоголю в повітрі, що видихалось ОСОБА1, підтверджується і висновком лікаря, який під час огляду ОСОБА1 в спеціалізованому медичному закладі через три години після зупинки автомобіля зовсім не виявив ознак алкогольного сп’яніння.

Водночас у постанові суддею не наведено достатнього обґрунтування можливості застосування при кваліфікації дій особи положень статті 22 КУпАП станом на липень 2023 року, тобто після внесення до цієї статті змін, на підставі яких суд мав можливість звільняти порушника від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка станом на липень 2023 року не підлягала застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством вцілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.

За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи скарги Берези М.В. на дії судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П. під час перегляду постанови суду першої інстанції за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення містять відомості, які можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас щодо наявності у діях судді Томилка В.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про які зазначає скаржниця, встановлено, що всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 вказаного Закону дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо вказаного проступку судді. Під час проведення попередньої перевірки скарги таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що слід відкрити дисциплінарну справу щодо судді Полтавського апеляційного суду Томилка В.П., оскільки зазначені у скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на підставі статей 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Полтавського апеляційного суду Томилка Валентина Петровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.