Відмова від народження дитини як підстава для розлучення: чи закладає новий ЦК ризик правової нерівності?

Обговорення нової редакції Цивільний кодекс України не вщухають. Документ, який автори пропонують перейменувати на «Кодекс приватного права», позиціонують як масштабну рекодифікацію з орієнтацією на європейські стандарти автономії волі, рівності сторін і захисту власності. Водночас окремі положення викликають серйозну дискусію в юридичному середовищі.

Нова концепція: «Кодекс приватного права»

Автори проєкту наголошують, що нова назва має:

• підкреслити системність приватноправового регулювання;
• інтегрувати сімейне та міжнародне приватне право до структури кодексу;
• сигналізувати бізнесу та міжнародним партнерам про стабільність і передбачуваність правового середовища.

При цьому зазначається, що зміна назви не впливає на конституційне місце кодексу та ієрархію джерел права.

Дискусійна стаття 1514: різні формулювання — різні наслідки?

Найбільше запитань викликає запропонована стаття 1514, яка передбачає можливість розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя у разі:

• небажання чоловіка мати дитину або його нездатності до зачаття;
• відмови дружини від народження дитини або її нездатності до народження.

Юристи звертають увагу на різницю формулювань: щодо чоловіка йдеться про «небажання», тоді як щодо жінки — про «відмову від народження». Така термінологічна відмінність може створювати враження нерівності та містити прихований стереотип щодо «обов’язку» жінки народжувати.

Право на репродуктивний вибір

Водночас стаття 305 проєкту кодексу прямо закріплює право особи на репродуктивний вибір — можливість вільно і відповідально вирішувати питання планування кількості дітей, інтервалів між їх народженням, а також право на відмову від материнства чи батьківства.

Таким чином, виникає потенційна колізія між нормами про свободу репродуктивного вибору та положеннями про підстави для розірвання шлюбу.

Медичний стан як «підстава для розлучення»?

Окреме занепокоєння викликає включення до підстав розлучення нездатності до зачаття або народження дитини. Безпліддя є медичним станом, а не проявом волі особи, і не може розглядатися як правопорушення чи «провина».

Крім того, як чинний Сімейний кодекс України, так і проєкт нової редакції передбачають право подружжя бути обізнаними про стан здоров’я один одного. Це ставить під сумнів доцільність виокремлення безпліддя як спеціальної підстави для розірвання шлюбу.

Потреба в узгодженні норм

Експерти наголошують, що в процесі доопрацювання проєкту варто узгодити норми щодо права на особисте та сімейне життя, аби уникнути подвійних стандартів і забезпечити реальну рівність подружжя.

Реформа приватного права має стати кроком уперед, однак її положення повинні бути чіткими, недискримінаційними та внутрішньо узгодженими.