Відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду: практичні аспекти від адвоката

Про відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду розповіла адвокатка, член Центру медичного права ВША НААУ Яна Бабенко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду, а саме:

1.    Як визначити вид відповідальності?

2.    Обставини, які потребують доказування.

• 2.1 . Протиправна поведінка правопорушника.
• 2.2 . Наявність шкоди.
• 2.3 . Наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою.

3.    Вина.

4.    Договірна відповідальність.

5.    Матеріальна шкода (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).

6.    Моральна шкода.

У рамках характеристики відповідальності лікаря за завдану пацієнту шкоду акцентовано на наступному:

1.    Як визначити вид відповідальності?

Питання, які слід ставити при визначенні виду відповідальності:

• Чи було укладено договорі про надання медичних послуг (медичної допомоги)?
• Чи було завдано пацієнту шкоди каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я?
• Чи настала смерть пацієнта внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги?

Ситуація 1: договір про надання медичних послуг виконано у повному обсязі, шкоди каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я пацієнту завдано не було – цивільно-правова відповідальність не наступає.

Ситуація 2: пацієнту внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги не було завдано шкоди каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, але умови договору про надання медичних послуг були виконані неналежно чи не у повному обсязі – настає договірна відповідальність.

Ситуація 3: пацієнту внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги була завдана шкода каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, але договір про надання медичних послуг укладено з ним не було – настає деліктна (позадоговірна) відповідальність. Цивільно-правова відповідальність виникатиме на підставі ст. 1195, 1166, 1167 ЦК України.

Ситуація 4: пацієнту внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги була завдана шкода каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, і з ним було укладено договір про надання медичних послуг – настає договірна та деліктна відповідальність. Тобто, в цьому випадку два види відповідальності поєднуються: договірна (за невиконання умов договору) і позадоговірна (за шкоду здоров’ю: цивільно-правова відповідальність виникатиме на підставі ст. 1195, 1166, 1167 ЦК). Якщо договором передбачено збільшений обсяг та розмір відшкодування шкоди, то застосуванню під-лягатимуть також відповідні положення договору в цій частині (для делікту). Якщо договором не передбачено збільшеного обсягу та розміру відшкодування шкоди, то відшкодуванню підлягатиме шкода в розмірі, який буде доведено потерпілим на підставі наявних у нього доказів (для делікту).

(Постанова Верховного Суду дві 27.02.19 р. у справі №755/2545/15-ц).

Ситуація 5: внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги настала смерть пацієнта, то незалежно від перебування у договірних відносинах – виникатиме деліктна відповідальність і відшкодуванню підлягатиме шкода, завдана смертю потерпілого.

2.    Обставини, які потребують доказування:

• Протиправна поведінка правопорушника.
• Наявність шкоди.
• Наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Судова практика: постанова Верховного Суду у справі №161/7881/20 від 09.02.2022.

2.1 . Протиправна поведінка правопорушника

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Докази на підтвердження протиправної поведінки:

• -медична документація пацієнта;
• -посадова інструкція лікаря;
• -договір про надання медичних послуг (у разі наявності);
• -висновок клініко-експертної комісії (КЕК) (у разі наявності);
• -документи про притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності (у разі наявності);
• -вироки, ухвали суду (у разі наявності).

Судова практика: постанова Верховного Суду від 04.11.2020 року у справі №686/6022/18.

2.2 . Наявність шкоди

У сфері надання медичної допомоги йдеться про шкоду завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, смертю пацієнта.

Наприклад: тілесні ушкодження, порушення анатомічної цілісності органів, тканин; виникнення супутнього захворювання, зараження невиліковною хворобою, безпосередньо згаяну можливість вилікувати пацієнта.

Види шкоди:

1. майнова;
2. моральна.

2.3 . Наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою

Причинний зв’язок має дві складові:

• Медичний (технічний) аспект: встановлюється правильність дій медичного працівника відповідно до вимог стандартів, інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я. Він встановлюється судовими експертами. Для доведення цього аспекту потрібно призначення судово-медичної експертизи.

• Юридичний (нормативний аспект): встановлення складу кримінального чи цивільного правопорушення. Його встановлює лише суд.

Судова практика: Постанова Харківського апеляційного суду у справі №953/3696/22 від 31 жовтня 2023 року.

3.    Вина

У цивільній науці та практиці у деліктних зобов’язаннях сформульовано презумпцію вини правопорушника.

Аксіомами презумпції вини у сфері надання медичної допомоги є:

1. відсутність вини заподіювача шкоди доводиться ним самостійно, він несе тягар доказування;

2. якщо заподіювач шкоди не довів свою невинуватість, то вважається, що він винен у заподіянні шкоди;

3. сумніви у з’ясуванні невинуватості заподіювача шкоди повинні тлумачитись на користь особи, якій неправомірними діями була заподіяна шкода.

4.    Договірна відповідальність

У разі укладення договору про надання медичних послуг між суб’єктами надання медичної допомоги складаються договірні відносини, що регулюються гл. 63 ЦК України, що встановлює загальні умови про послуги. Додатково ці відносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Договірна відповідальність у медичній сфері настає у разі ненадання або неналежне надання медичної допомоги.

Судова практика:

• Постанова Дніпровського апеляційного суду у справі №201/5579/20 від 15.02.2022 року;
• Постанова Верховного Суду у справі №344/3764/21 (провадження №61- 2466св22) від 30.11.2022 року.

5.    Матеріальна шкода (ч. 1 ст. 1195 ЦК України)

До матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, якщо завдано шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я включається:

• Заробіток (дохід) втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності;
• Витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо;
• Витрати на лікування.

До матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, якщо внаслідок протиправних дій особа померла, включається:

• Витрати на лікування ч. 1 ст. 1195 ЦК України;
• Витрати на поховання ч. 1 ст. 1201 ЦК України;
• Витрати на спорудження надгробного пам’ятника ч. 1 ст. 1201 ЦК України;
• Витрати на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника ч. 1 ст. 1201 ЦК України.

6.    Моральна шкода

До моральної шкоди, яка виникла внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги включається:

1. Фізичний біль та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
2. Душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.
3. Приниженні честі та гідності фізичної особи.

Моральна шкода, завдана смертю пацієнта внаслідок ненадання чи неналежного надання медичної допомоги відшкодовується членам сім’ї померлого пацієнта. Така шкода виражається у душевних стражданнях таких осіб. Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Судова практика: Постанова Верховного Суду у справі №463/6510/18 (провадження №61- 12973св21) від 14 грудня 2022 року.