Військова служба та бізнес: коли наявність ФОП є порушенням закону?

Після повномасштабного вторгнення росії  до лав ЗСУ приєдналось сотні тисяч громадян, які не були військовими. Вони мали різні статуси: найманих працівників, держслужбовців чи фізичних осіб-підприємців. Чинне законодавство не вимагає від підприємців хоч мобілізованих, хоч добровольців ліквідовувати свої ФОП. Також немає прямої заборони на проведення підприємницької діяльності військовослужбовцями, проте питання безпосереднього продовження ними цієї діяльності мають суперечливі трактування. Чи мають підприємці – чинні військові продовжувати працювати? Видання «Вгору» опублікувало роз’яснення  юристів громадської приймальні УГСПЛ у Херсоні.

Військовослужбовці можуть, військові посадові особи – ні

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» проводити підприємницьку діяльність військовослужбовцям не забороняє. Однак ст. 25 чинного Закону України «Про запобігання корупції» включає військовослужбовців до переліку громадян, яким забороняється займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім основної посади.

Обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, в тому числі й з підприємницькою, поширюються на військових посадових осіб, а також особовий склад штатних військово-лікарських комісій (пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції») – їм забороняється займатися підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»).

Чинне законодавство розмежовує поняття «військовослужбовці» та «військові посадові особи».

Військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу (абз. 4 ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Військові посадові особи − це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством (ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Поняття «військові посадові особи» є вужчим за поняття «військовослужбовці». Не всі військовослужбовці є військовими посадовими особами (а отже – суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заборони займатися іншою оплачуваною діяльністю), а лише ті, що обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Іншими словами, заборона займатися підприємницькою діяльністю стосується тих, хто за своїм службовим становищем є начальником.

Тобто військовими посадовими особами є ті, хто працює на штатних посадах, що пов’язані з:

• виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків – це керівництво колективом чи ділянкою роботи;
• адміністративно-господарською роботою – це управління або розпорядження майном.

Їм займатися підприємницькою діяльністю заборонено.

Заборона не поширюється на:

• військовослужбовців строкової військової служби;
• курсантів вищих військових навчальних закладів;
• курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;
• курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Тобто, якщо ви військовослужбовець, який не є військовою посадовою особою (наприклад, солдат), то ви можете у вільний час займатися підприємницькою діяльністю за умови, що це не шкодить сумлінному виконанню  військових обов’язків.

Якщо ви командир підрозділу (наприклад, командир роти, батальйону) і у вашому підпорядкуванні перебувають військовослужбовці, або на вас покладено обов’язки управління або розпорядження майном (наприклад, начальник складу) – за загальним правилом, ви не маєте права займатися підприємницькою діяльністю.

Коли військові посадові особи все ж можуть залишатися підприємцями?

Існують винятки, які дозволяють і військовим посадовим особам під час воєнного стану займатися підприємницькою діяльністю.

Так у п. 9.5. Методичних рекомендацій НАЗК №2 від 12.01.2024 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» зазначено:

«За працівниками, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом зберігається місце роботи і посада (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України), а також за ними зберігається (за його наявності до призову) статус суб’єкта, на якого поширюється дія Закону, у зв’язку із збереженим місцем роботи (посадою) відповідно до переліку суб’єктів, визначених у ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас за громадянами України, які в різний спосіб стали військовими, до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців не припиняється. А якщо вони не проводять підприємницьку діяльність, то у період проведення мобілізації податки та збори їм не нараховують (ч. 3 ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Це правило щодо неприпинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців та використання у зазначеній нормі словосполучення «у разі непровадження ними підприємницької діяльності» свідчить, що закон передбачає (допускає) можливість вказаними військовослужбовцями, в тому числі військовими посадовими особами, займатися підприємницькою діяльністю.

Отже, зайняття військовими посадовими особами підприємницькою діяльністю не порушуватиме вимоги ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки є винятком («інше», передбачене законом), на який встановлена ст. 25 Закон Закону України «Про запобігання корупції», і заборона щодо зайняття підприємницькою діяльністю не поширюється за певних умов.

Тож на військовослужбовців, які є суб’єктами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», заборона займатись підприємницькою діяльністю не поширюється за сукупної наявності таких умов:

1. Виникла кризова ситуація, що загрожує національній безпеці, оголошено рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.
2. Вас мобілізували або ви уклали контракт під час мобілізації.
3. До такого призову або прийняття на військову службу ви займалися підприємницькою діяльністю (були зареєстровані як ФОП) і не були державним службовцем, депутатом, поліціянтом тощо (тобто не були особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
4. Ви стали військовою посадовою особою саме внаслідок такого призову або укладення контракту.

Ви можете продовжувати вести бізнес, якщо на момент призову і призначення вас військовою посадовою особою ви вже були зареєстровані як ФОП, але зареєструвати ФОП і вести через нього бізнес після призову вже не можна.

Заборона займатися підприємницькою діяльністю поширюється на тих військовослужбовців, які до введення воєнного стану, мобілізації вже були військовими посадовими особами, та на них і раніше поширювалась заборона займатись підприємницькою діяльністю.

Період, на який заборона не поширюється, – з моменту призову або прийняття на військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Водночас, після закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію заборона займатись підприємницькою діяльністю поширюватиметься на осіб, які залишаються бути суб’єктами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі військовими посадовими особами (залишаються на військовій службі).