ВР повернула обов’язкову офіцерську підготовку для студентів-медиків

Верховна Рада України прийняла Закон щодо внесення змін до статті 11 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» в частині військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби (законопроект № 13276).

Відповідно до нового Закону, всі громадяни України, які навчаються у вишах за спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю, придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір, зобов’язані проходити військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби.

Ця вимога є обов’язковою та стосується як державних, так і приватних закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку магістрів за медичними та фармацевтичними спеціальностями.

З 2006 року така підготовка здійснювалася виключно на добровільних засадах, хоча раніше вона була обов’язковою для студентів-медиків.

Повернення до обов’язкової підготовки зумовлене браком офіцерів запасу медичної служби, які можуть бути залучені до виконання завдань у період воєнного стану. Забезпечення достатньої кількості спеціально підготовлених військово-медичних кадрів є ключовим фактором у зменшенні втрат особового складу, зниженні рівня летальності та інвалідизації, а також скороченні строків відновлення боєздатності поранених військовослужбовців.

Очікується, що це дозволить суттєво розширити контингент майбутніх офіцерів запасу медичної служби. Відтепер військова підготовка стане невід’ємною складовою освітнього процесу для студентів відповідних спеціальностей.

Порядок проведення підготовки за цією програмою затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони, погодженим із Міністерством освіти і науки та Міністерством охорони здоров’я. Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими здійснюється підготовка офіцерів запасу, а також обсяги підготовки визначатимуться Міноборони за поданням Генерального штабу ЗСУ. Щодо медичних і фармацевтичних спеціальностей, ці параметри додатково погоджуватимуться з МОЗ та МОН.

Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року. Уряд і відповідні міністерства зобов’язані протягом шести місяців із дня набрання чинності привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нового законодавства.

Джерело: МОЗ