ВР провалює очищення Верховного Суду: “слуги” пропонують звести до формальності перевірку доброчесності суддів, яку вимагає ЄС

27 травня Комітет із питань правової політики Верховної Ради України підтримав законопроєкт № 13165–2. Його автор — «слуга» Іван Калаур, – повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

ЦПК зазначає: хоча законопроєкт № 13165–2 подають як такий, що вдосконалює порядок перевірки декларацій доброчесності суддів, на практиці він навпаки пропонує звести такі перевірки до формальності.

Ба більше, проєкт не містить ключового елементу для належної перевірки декларацій доброчесності суддів вищих судів, зокрема Верховного Суду, а саме — залучення до процесу незалежних міжнародних експертів.

Так, вдосконалення перевірок декларацій доброчесності суддів — це вимога Європейського Союзу. Вона виникла після критичної ситуації у Верховному Суді, коли антикорупційні органи затримали ексголову ВС Всеволода Князєва за підозрою в хабарництві. Нові перевірки — мали б стати гарантією, що таких ганебних ситуацій в українські судовій системі більше не ставатиметься.

Нагадаємо, що свого часу після справи Князєва президент Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони, яке передбачало низку кроків та законодавчих ініціатив щодо судової системи та відповідальності за корупцію в судах. Проте всі ці ініціативи залишилися лише на папері, а зараз парламент навіть відмовляється залучити незалежних міжнародних експертів до перевірок декларацій доброчесності суддів.

Важливо, що аби отримати допомогу від ЄС у межах програми Ukraine Facility на суму 50 млрд євро, Україна має запровадити перевірку декларацій доброчесності суддів до кінця 2-го кварталу 2025 року.

«Не зважаючи на вимогу ЄС, законопроєкт № 13165–2 зводить до формальності перевірку декларацій доброчесності суддів, у тому числі суддів Верховного Суду. Ба більше, підтримана комітетом ініціатива «слуги» Калаура передбачає, що перевіряти декларації доброчесності можна буде лише за останній звітний рік. Тобто, якщо брехня відбулася раніше, то й перевірити це вже буде неможливо. Наразі за свідому брехню в декларації доброчесності суддя може бути звільнений. Проте новий законопроєкт повністю виключає цю норму й дозволяє застосовувати значно м’якші санкції», — зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

Детально про ризики законопроєкту

Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) може перевіряти зокрема декларації доброчесності та декларації родинних звʼязків суддів у випадках одержання інформації про недостовірні чи неповні дані або взагалі ігнорування вимоги подати декларацію. Проте цей інструмент не є дієвим через відсутність регламентації процедури таких перевірок та відсутність залучення незалежних експертів до процесу.

Натомість законопроєкт пропонує об’єднати декларації доброчесності та родинних зв’язків судді в один документ. Водночас ВККС матиме лише рік для перевірки цього документу. Зважаючи на кількість суддів та в країні та завантаженість ВККС — така перевірка буде просто неможливою.

«Важливо розуміти, що, наприклад, судді Верховного Суду, який насамперед потребує очищення і перевірок, можуть скасувати будь-яке рішення ВККС чи ВРП. Можуть впливати на членів ВККС. Тому найнадійніший спосіб дійсно незалежної перевірки — це регламентована на рівні закону саме процедура і включення для контролю дійсно незалежних експертів. Наприклад, за зразком Громадської ради міжнародних експертів, яка долучається до оцінки кандидатів у судді ВАКС. Або Етичної Ради, яка перевіряє членів ВРП. Але цей проєкт не містить ані адекватної процедури, ані механізму із залученням незалежних експертів. Це просто бажання поставити «галочку» біля реформи на шляху до ЄС і не зробити нічого по суті», — додає Олена Щербан.

Законопроєкт також не регламентує права людей або організацій, які повідомляють про недоброчесність суддів. Наприклад, якщо хтось подав скаргу на суддю, він не зможе бути присутнім на засіданні ВККС, не отримає інформацію про те, як розглянули його скаргу, і не матиме можливості оскаржити рішення ВККС у суді — навіть якщо ВККС відмовиться проводити перевірку або прийме сумнівне рішення за її результатами.

Депутати також ліквідовують норму, що дозволяє звільнити суддю за результатами перевірки такої декларації в разі виявлення свідомої брехні. Так, законопроєкт виключає норму (п. 6 ч. 9 ст. 109 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), яка дозволяла звільняти суддю за умисне неподання або подання декларації із неправдивими відомостями чи твердженнями.

ЦПК закликає депутатів не підтримувати цей законопроєкт у першому читанні та розробити новий, який дасть змогу очистити Верховний Суд від недоброчесних суддів.