Всесвітнє антидопінгове агентство, статутні завдання та основні документи: роз’яснення адвоката

Про роль та завдання Всесвітнього антидопінгового агентства розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ганна Бордюгова, адвокат, кандидат юридичних наук, експерт зі спортивного права, арбітр КАС, консультант з питань антидопінгу Національного Олімпійського Комітету України.

Лектор розповіла про історію створення Всесвітнього антидопінгового агентства (далі – ВАДА) та його статутні цілі.

Так, ВАДА – це міжнародна організація, яка була заснована 1999 року Міжнародним олімпійським комітетом та урядами провідних країн, та є основним «нормотворцем» у сфері міжнародної боротьби з допінгом.

На початку лютого 1999 року у м. Лозанна (Швейцарія) відбулася міжнародна конференція, на якій було ухвалено Лозаннську декларацію про допінг у спорті. Завдяки цьому документу було створено ВАДА для координації боротьби проти допінгу у світі.

ВАДА діє на підставі статуту та засноване у формі фундації відповідно до законодавства Швейцарії. Штаб-квартира фонду розташовувалася у м. Лозанні (Швейцарія), проте статут дозволяє обрати для штаб-квартири інше місце. У 2001 році штаб-квартиру ВАДА було перенесено до м. Монреаля (Канада); у Лозанні залишився європейський регіональний офіс. Крім того, регіональні офіси ВАДА діють у містах Токіо, Кейптауні та Монтевідео.

Найвищим керівним органом ВАДА є Правління, до якого входять не більше 40 членів, обраних з представників Олімпійського руху і публічної влади (урядами держав і міжурядовими організаціями). Правління очолює голова, який обирається на 3-річний строк, з обовʼязковою ротацією кожні два строки між представниками Олімпійського руху й урядових установ. Оперативне управління ВАДА здійснює Виконавчий комітет, що складається з 12 членів, обраних зі складу Правління. Контрольні функції покладені на незалежний аудит. Робочі мови агентства – англійська і французька.

Статут ВАДА передбачає можливість за рішенням Правління запрошувати на його засідання з правом дорадчого голосу як консультантів організації, які мають обґрунтований інтерес в роботі ВАДА та повноваження у відповідних сферах. Такий статус був наданий Всесвітній організації охорони здоровʼя та Інтерполу.

Членство у ВАДА державних органів і міжурядових організацій не наділяє його особливим міжнародно-правовим статусом, але забезпечує врахування інтересів держав в його діяльності. Суспільна значущість завдань, що стоять перед ВАДА, визначає високий ступінь співробітництва держав та неурядових організацій і призводить до залучення ВАДА в міжнародні відносини за межами спорту.

У традиційних міждержавних відносинах ВАДА, залишаючись неурядовою організацією, має обмежену міжнародну правосуб’єктність. Ефективність антидопінгових норм, прийнятих ВАДА, забезпечується за рахунок поєднання механізмів саморегуляції спортивних організацій (МФ, МОК і т. п.) з конвенційними міжнародно-правовими зобов’язаннями держав.

Попри формально приватно-правовий характер, ВАДА здійснює публічно-правові функції. Серед цілей і завдань ВАДА в його статуті зазначені:

• заохочення і координація на міжнародному рівні боротьби з допінгом у спорті у всіх його формах, зокрема за допомогою співпраці з міжурядовими організаціями, урядами, органами державної влади, міжнародними спортивними федераціями, національними антидопінговими організаціями;
• зміцнення на міжнародному рівні етичних принципів, які пропагують неприйнятність допінгу у спортивній діяльності, з метою захисту здоров’я спортсменів;
• щорічне ухвалення Списку заборонених речовин і методів, доведення його до відома всіх державних і приватних органів, зокрема міжнародних і національних спортивних федерацій, національних антидопінгових організацій;
• заохочення, координація та, за необхідності, здійснення спільно з державними органами, національними антидопінговими організаціями та міжнародними й національними спортивними федераціями організації відбору допінг-проб без попереднього повідомлення у позазмагальний період;
• розробка, узгодження та уніфікація наукових, адміністративних і технічних стандартів і процедур забору та аналізу допінг-проб;
• сприяння гармонізації правил, дисциплінарних процедур, санкцій та інших заходів, що забезпечують боротьбу з допінгом у спорті, а також сприяння їх уніфікації, беручи до уваги права спортсменів та інших осіб;
• розробка і вдосконалення антидопінгових освітніх та профілактичних програм на міжнародному рівні;
• заохочення і координація досліджень у галузі боротьби з допінгом у спорті.

Головним документом, що гармонізує всесвітню антидопінгову політику, правила та регламенти у спортивних організаціях і державних антидопінгових організацій та державних установах і правоохоронних органах, є ВАДАК.

Невід’ємною частиною Кодексу є 8 Міжнародних Стандартів, які покликані посилити гармонізацію нормотворчості, нормозастосування між різними антидопінговими організаціями, а саме:

• Code Compliance by Signatories – дотримання ВАДАК Підписантами
• Education – з антидопінгової освіти
• Prohibited List – заборонений список (щороку)
• Therapeutic Use Exemptions (TUEs) – з видачі дозволів на терапевтичне використання
• Testing and Investigations – з 2027 р. 2 міжнародні стандарти (Testing + Investigations and Intelligence) – тестування й збирання доказів та проведення розслідувань
• Laboratories – міжнародний стандарт для акредитованих ВАДА лабораторій
• Results Management – управління результатами
• Protection of Privacy and Personal Information – захист персональних даних

Для кожного стандарту розроблено Керівництва («best practice») та 15 технічних документів.

ВАДАК та міжнародні стандарти були переглянутий у 2009, 2015 та 2021 роках. Наприкінці вересня 2023 ВАДА оголосило початок консультацій з перегляду цих документів, щоб у 2027 році набрали чинності їх нові редакції. Для цього створено 9 робочих груп.

Формально акти ВАДА (Всесвітній антидопінговий кодекс, Міжнародні Стандарти тощо) не мають обов’язкової юридичної сили, але їх можна віднести до норм «м’якого права». ВАДА наділене суспільно значущими функціями, зокрема міжнародної нормотворчості в галузі боротьби зі вживанням допінгу, через що держави добровільно погоджуються дотримуватися саморегулятивних норм цієї організації. Статут ВАДА передбачає можливість його реорганізації в іншу структуру на основі норм міжнародного публічного права.