Вихід з карантину: юридичний прогноз для бізнесу

Вихід з карантину – одна із основних тем, яка цікавить бізнес останнім часом. І мова не лише про тих господарюючих суб’єктів, діяльність яка була обмежена, але й про більшу їх частину, на яку, врешті-решт, він вплинув. Послаблення та вихід з карантину – це перезавантаження, відродження чи порятунок для бізнесу? У кожного власника відповідь на це питання буде своя. Спираючись на багаторічний юридичний досвід, представлю бачення «зі своєї дзвіниці»: чого слід очікувати представникам бізнесу від влади у найближчий період.

«Легше складати закони, ніж виконувати їх»

Ця відома цитата Наполеона Бонапарта стає при нагоді, якщо говорити про кількість та якість нормативно-правових актів, які зараз приймаються. Оприлюднення проєктів законів та затвердження остаточного змісту прийнятих іноді нагадує гру у хованки. Прийняття владою нашвидкуруч нових правил для бізнесу, припускаю, залишиться тенденцією й надалі. А отже, бізнесу необхідно тримати руку на пульсі подій задля пристосування своєї діяльності до нових реалій.

Податкова «диктатура»

Податковій реформі 2020 бути. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ від 16.01.2020 набув чинності 23.05.2020. Основні ідеї Закону такі: тест на наявність розумної економічної причини (ділової мети) господарських операцій; оновлення підходів до відповідальності податкових органів; запровадження вини платника податків, як обов’язкової ознаки деяких правопорушень з ризиками для корупційних проявів; новація щодо контрольованих іноземних компаній, що не містить чітких та зрозумілих правил їх оподаткування (відзначу окремо, що запропонований штраф за неподання інформації про наявність контрольованої іноземної компанії становить більш ніж 200 тис.грн).

Такі новели – це фактичні кроки влади до того, щоб вивести і без того неідеальні відносини бізнесу з податковою  на новий, більш негативний рівень. Зверну увагу, що бізнес-спільнота неодноразово наголошувала на спірності та недосконалості положень «податкової реформи 2020», однак це не завадило прийняти Закон. Гадаю, завдяки «тиску необхідності» з боку МВФ.

Поряд з цим, не є секретом, що внаслідок карантину суттєво знизились надходження до бюджету. Яким чином латати бюджетні діри? Навряд чи можливо в сучасних умовах переконати платників заплатити податки наперед. А отже, бізнес чекає збільшення перевірок контролюючих органів та податкових перевірок з головною метою – наповнити бюджет.

Проте, не варто також бути спокійними до завершення карантину, адже мораторій розповсюджується не на всі податкові перевірки. Так, до виключень належать позапланові перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ та від’ємного значення з цього податку, кількість яких, як свідчить практика, почастішала.

І наостанок про вишеньку на торті – податкову амністію. Нещодавно Президент України анонсував ймовірність прийняття до кінця року законопроєкту про амністію капіталу. Враховуючи розташування сил у парламенті, вірогідність прийняття цього закону достатньо велика. Сподіваюся, що у питанні амністії капіталу ми не наступимо на ті ж граблі, які мали із реалізацією бізнесом положень щодо податкового компромісу декілька років тому.

Посилення державного фінансового моніторингу

З 28.04.2020 запрацювали нові правила моніторингу, які стосуються безготівкових платежів, готівкових переказів, оплати в Інтернеті та навіть придбання криптовалют. «Тотальна ідентифікація» клієнтів з урахуванням обмеження в 5 тис. грн, при якому ідентифікація не проводиться, та суттєве збільшення штрафів для суб’єктів первинного фінансового моніторингу за неподання інформації до Державної служби фінансового моніторингу України дає владі можливість ефективно відстежувати грошові потоки з метою виявлення, зокрема, випадків ухилення  від оподаткування.

А отже, очікується зростання кількості підозрілих з точки зору банків фінансових операцій, відмов у проведенні грошових переказів, припинень банківського обслуговування клієнтів. За таких умов бізнесу слід готуватися доводити свою позицію щодо легальності операцій із грошовими ресурсами та відстоювати свої інтереси у випадку негативних наслідків фінансового моніторингу.

Кадровий голод на фахівців в державних органах та ручне управління

Ці загальні тенденції, на мій погляд, будуть супроводжувати процес взаємодії «влада-бізнес» у найближчому майбутньому. Дійсно, іноді необхідно «вимести старі мітли» (Л. Кумор), але чим їх вимести – це також актуальне питання.

Наведу лише один приклад. Новими заступниками більшості головних управлінь Державної податкової служби України стали представники податкової міліції – правоохоронного органу, який роками як влада, так і бізнес звинувачують у зловживаннях та неправомірному тиску на суб’єктів господарювання. Але дотепер податкова міліція не ліквідована. Які методи новопризначені посадовці принесуть із собою та чи змінять вони стиль роботи податкової на більш агресивний? Питання, гадаю, залишається риторичним.

Декілька слів про позитивне

Нові труднощі породжують нові можливості. У цьому я цілковито певен.

Роберт Кийосаки казав: «Я завжди намагався перетворити кожну катастрофу на можливість». Поступовий вихід з карантину дає можливість перезапустити всі процеси та вийти на новий рівень потужності.

Якщо ж говорити про захист прав та інтересів бізнесу, то ми вже давно звикли до того, що в Україні це справа осіб, загартованих у численних баталіях з владою.