Використання поліграфа у кримінальному та цивільному провадженнях: судова практикаи

Про використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженнях через призму судової практики розповів помічник судді, Вищий антикорупційний суд Олексій Кабанець під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні через призму судової практики, а саме:

• 1.   Поняття комп’ютерного поліграфа та сфери його застосування.
• 2.    Суть процесу доказування у кримінальному та цивільному процесі в контексті можливостей використання комп’ютерного поліграфа.
• 3.    Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа під час кримінального провадження.
• 4.    Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа в межах цивільного процесу.

У рамках характеристики комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні через призму судової практики акцентовано на наступному:

1. Поняття компʼютерного поліграфа та сфери його застосування

Єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога, визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує.

Сфери застосування поліграфа та поліграфологічних досліджень охоплюють:

• проведення перевірок у сфері приватного життя людини;
• проведення перевірок у службовій сфері;
• поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи;
• надання результатів застосування поліграфа у якості доказів у суді.

«…поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури, та є комплексною багатоканальною апаратною методикою реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтовну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує. Поліграф – це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров’яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Даний пристрій не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк)». (ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 (справа № 369/16145/18, провадження № 2/369/812/21)

2.    Суть процесу доказування у кримінальному та цивільному процесі в контексті можливостей використання комп’ютерного поліграфа

За відсутності єдиного законодавчого регулювання, правозастосування пішло шляхом створення різного роду відомчих нормативних актів, покликаних унормувати застосування поліграфа у вузькому професійному колі, зокрема, це:

1. «Інструкція з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затверджена Наказом № 164 від 14.04.2015. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477- 15#Text

2. «Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України», затверджене Наказом № 1285 від 08.12.2016. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0080-17#Text

3. «Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань», затверджений Постановою КМУ № 449 від 11.05.2017. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2017-%D0%BF#Text

4. «Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України», затверджена Наказом № 920 від 13.11.2017. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1472-17#Text

5. «Інструкція з організації та проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа у діяльності Національного антикорупційного бюро України», затверджена Наказом № 99 від 01.09.2020. https://nabu.gov.ua/nakazi/nakaz-n99-vid-01092020-prozatverdzhennya-instrukciyi-z-organizaciyi-ta-provedennya/

6. «Інструкція про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України», затверджена Наказом № 293 від 17.09.2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0293905-21#Text

7. «Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Управлінні державної охорони України», затверджений Наказом Управління державної охорони України від 02.12.2023 № 1070. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0090-24#Text

8. «Порядок проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа у роботі Бюро економічної безпеки України», затверджений Наказом Бюро економічної безпеки України від 26.10.2021 № 10. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1470-21#Text

9. «Інструкція з організації та проведення поліграфологами Національного антикорупційного бюро України психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа кандидатів на адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора», затверджена Наказом від 04.11.2019 № 265/131. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v265_900-19#Text

10. «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою Наказом № 53/5 від 08.10.98, передбачено можливість здійснювати поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи.

Зокрема, вказано, що опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа можуть проводитись із метою отримання орієнтувальної інформації (щодо ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій), що і є предметом такого опитування. Такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text.

Відповідно до положень Закону України «Про судову експертизу» (у редакції, станом на 01.01.2024) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text:

– Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. (ст.7 Закону);

– Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. (ст.7-1 Закону);

– Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.(ст.8 Закону) ;

– Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. (ст.9 Закону).

• Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньокваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. (ст. 10 Закону).
• Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.(ст.16 Закону).
• Атестацію експерта-психолога судового з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу проводить експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства охорони здоров’я України (далі – ЕКК). Атестація здійснюється шляхом проведення співбесіди. (п. 2 Порядку).
• Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу особа повинна мати вищу освіту за спеціальністю «Психологія» або «Медична психологія», освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче магістра, знати теоретичні, організаційні і процесуальні питання судової експертизи, методики проведення та методичні положення і практику їх застосування під час проведення судово-психологічної експертизи. Психолог, який має намір отримати кваліфікацію судового експерта, має пройти практичну підготовку з питань проведення судово-психологічної експертизи в установі, в якій проводяться судово-психіатричні експертизи. (п. 20 Порядку).

3. Умови правомірного застосування поліграфа у кримінальному провадженні:

1. Особа, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – поліграфолог, повинна мати відповідну кваліфікацію та бути включеною до Реєстру атестованих судових експертів:

• «…стороною обвинувачення не надано доказів щодо того, що ОСОБА_16 має кваліфікацію «поліграфолога» та внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, а тому експертний висновок не відповідає вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством та не може бути врахований судом, як доказ по кримінальному провадженню». (вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 (справа № 281/128/19, провадження № 1-кп/281/8/20)

• «…висновок експерта-поліграфолога є недопустимим доказом у зв’язку із тим, що він не є висновком експерта, та складений особою, яка відсутня у Реєстрі атестованих судових експертів». (вирок Галицького районного суду м. Львова від 13.01.2022 (справа № 461/2297/21, провадження № 1-кп/461/177/22)

2. Опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи:

• «Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з’ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК». (вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2020 (№ 756/5026/19, № 1-кп/756/510/20)

• «Оскільки експерту були надані усі необхідні дані для проведення експертизи, усі відповіді на поставлені питання, відповідно до пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення є повними, узгоджуються та відповідають фактичним даним; висновок узгоджується з матеріалами справи, тому, зважаючи на наявність інших прямих доказів непричетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_2 , береться до уваги, поряд з іншими доказами». (вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2021 (справа № 161/16712/19, провадження № 1-кп/161/57/21)

3. Результати поліграфологічних опитувань (перевірок, тестів) не є самостійним доказом у кримінальному провадженні:

• «Висновки спеціаліста-поліграфолога, який провів психофізіологічне дослідження ОСОБА_3, суд не вважає доказами, а приймає як додатковий аргумент на підтвердження правильності процесуальних дій та враховує в сукупності з іншими доказами». (вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2021 (справа № 547/14/21, провадження № 1-кп/547/18/21)

• «…заключення спеціаліста-поліграфолога ОСОБА_11 за результатами проведення психофізіологічного дослідження потерпілого ОСОБА_2 приймається судом, як додатковий аргумент потерпілого щодо правдивості його показань, наданих в судовому засіданні під присягою. Сам факт проходження потерпілим дослідження з використанням поліграфа, вказує на те, що він з власної ініціативи, у спосіб не заборонений законом намагався збирати докази винуватості ОСОБА_1». (вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.2021 (справа № 373/872/19, провадження № 1-кп/373/24/21)

• «Що стосується клопотання про призначення психологічної експертизи з використанням поліграфа, суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що інформація, отримана в результаті проведення цієї експертизи є не прямим доказом і підтверджує лише суб`єктивну значущість конкретних стимулів, які можуть вказувати на наявність приховуваної інформації про обставини злочину або на щирість відповідей на поставлені запитання. Проте, суд не позбавлений можливості надати оцінку досліджених безпосередньо показань та відеозаписів у ході судового розгляду в нарадчій кімнаті у сукупності з іншими доказами у справі. (ухвала ККС ВС від 03.10.2023 справа № 404/6515/19,провадження № 51 – 5236 ск 23)

4. Використання під час досудового розслідування комп’ютерного поліграфа та надання суду його результатів, порушує принцип безпосередності у сприйнятті судом доказів, передбачений ст. 23 КПК:

• «Експертний висновок за результатами психофізіологічного дослідження не може бути покладений в основу вироку, оскільки порушує принцип безпосередності, передбачений ст. 23 КПК, у зв’язку з його проведенням під час досудового розслідування». (вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2018 (справа № 761/32919/16-к, провадження № 1-кп/761/399/2018)

5. Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду:

• «…висновок психофізіологічної експертизи не є допустимим доказом, при цьому, висновки психофізіологічного дослідження не можуть бути взяті до уваги, позаяк, ними визначається достовірність показань обвинуваченого, що є предметом оцінки саме суду, але аж ніяк не психофізіологічної експертизи». (вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2021 (справа № 740/6120/18, провадження № 1-кп/740/22/21)

• «Недопустимий доказ і висновок експерта ОСОБА_47 за результатами психофізіологічного дослідження достовірності показань обвинуваченого, адже чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу та використання отриманих даних як доказу. До того ж, відповідно до ст. 23 КПК показання суд отримує безпосередньо». (вирок Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 (справа № 369/10079/17, провадження № 1-кп/991/106/19)

6. Опитування з використанням комп’ютерного поліграфа не є джерелом доказів:

• «Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності». ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21), якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа.

• «Процесуальним законодавством опитування з використанням поліграфу не віднесено до джерел доказів». ухвала Донецького апеляційного суду від 11.08.2020 (справа № 234/4850/17, провадження № 11-кп/804/441/20), якою залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04.10.2019

• «Суди обґрунтовано зважили на те, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом за сукупністю всіх обставин справи, встановлених під час судового розгляду, що виключає будь-яке інше розумне пояснення події злочину, а чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу поліграфу та використання отриманих даних як доказу». (постанова ККС ВС від 23.09.2021 (справа № 234/4850/17, провадження № 51-4467км20) Окрім того, указана позиція послідовно висловлена Судом також у постановах: від 09.11.2023 (справа №463/11851/21), від 09.07.2024 (справа №344/17154/18), від 05.09.2024 (справа № 991/2197/22).

7. Перевірка показань особи за допомогою комп’ютерного поліграфа не є різновидом судових експертиз, окрім того, відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював проведення такої експертизи:

• «…суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана до такої перевірки…». (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21), відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа.

• «Чиним КПК не передбачена можливість перевірки правдивості показань особи на поліграфі, оскільки вона не є психофізіологічною експертизою, яка може проводитися лише експертами відповідної кваліфікації за науково-обґрунтованими методиками. Крім того, проведення такого роду експертиз має доручатися відповідним судовим експертам державних спеціалізованих установ.». (вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 13.06.2017 (№ 1-кп/330/35/2017, №330/2455/16-к)

8. Участь особи в проведенні психофізіологічного дослідження з використанням комп’ютерного поліграфа має бути добровільною та добровільна участь такої особи має бути належним чином підтверджена:

• «…виходячи зі змісту частини 2 статті 28 Конституції України, яка закріплює норму, відповідно до якої, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам, відповідні опитування, як різновид медико-психологічних дослідів, можуть проводитися тільки за наявності письмової згоди особи, яка їх проходитиме. Незважаючи на те, що вказані експертні висновки містять інформацію, що психофізіологічне дослідження було проведено після отримання згоди ОСОБА_6, однак, у наданих стороною обвинувачення матеріалах письмова згода останнього на проведення психофізіологічного дослідження (письмова розписка, підпис тощо) відсутня. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поставив під сумнів застосування поліграфа за згодою ОСОБА_6 , що є істотним порушенням прав та свобод людини. (постанова ККС ВС від 06.07.2022 (справа №753/13988/16-к, провадження № 51-5667 км 21)

9. Використання поліграфа як джерела вірогідної інформації про особу можливе лише у вузькому професійному колі:

• «…законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі…» (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21)

4. Умови правомірного застосування поліграфа в межах цивільного процесу:

1. Судова експертиза.

1.1. Для того, аби результати застосування комп’ютерного поліграфа набули статусу доказів у цивільному процесі, має бути призначена відповідна судово-психологічна експертиза із використанням поліграфа:

(суд висуває вимоги до особи поліграфолога, який має бути атестованим судовим експертом, бути повідомленим про кримінальну відповідальність, та вимоги до самого поліграфа, який має відповідати ДСТУ, та у висновку експерта мають бути відображені ідентифікаційні ознаки поліграфа).

• «Відповідно до Закону «Про судову експертизу», результати використання поліграфу набувають доказової сили лише в рамках призначеної судової експертизи. Тому перевірка на поліграфі можлива лише в добровільному порядку або у разі проведення експертизи, призначеної судом. Проте, до вказаного висновку не додано повноважень експерта та технічні умови поліграфу за допомогою якого проводилась експертиза». (рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 (справа № 759/17745/18, провадження № 2/759/7/22)

1.2. Призначенню експертизи із використанням поліграфа має передувати надання згоди особою, щодо якої планується застосовувати поліграф:

• «Позивач ОСОБА_1 не надав письмову згоду на проведення відносно нього судової психофізіологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи слід відмовити». (ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.08.2020 (справа № 689/922/19, провадження № 2/689/75/20)
• «…судова експертиза з використанням поліграфу – це психологічна експертиза у вигляді дослідження експертомполіграфологом на основі спеціальних знань з використанням поліграфу психофізіологічних реакцій особи у відповідь на пред`явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. Проведення даної експертизи є можливим за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування». (ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 (справа № 522/17743/15-ц, провадження № 2/522/2712/21)

1.3. Поліграфолог, який залучається для проведення відповідної експертизи, має бути включений до Реєстру атестованих судових експертів та мати кваліфікацію судового експерта:

• «Судом критично оцінюється, наданий стороною позивача, висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу – комп`ютерного поліграфа за зверненням гр. ОСОБА_4, враховуючи те, що спеціаліст ОСОБА_9 не є атестованим судовим експертом (наданий висновок не місить відомостей про приведення експерта до присяги, відсутні відомості у висновку для подання до конкретного суду)». (рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2023 (справа № 761/8049/21, провадження № 2/761/1315/2023)
• «Надане позивачем за зустрічним позовом дослідження не відповідає вимогам закону, оскільки експерт, який його проводив, не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також вказаний експерт не входить до Реєстру судових експертів, не має свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, а тому зазначений документ не можна вважати належним та допустимим доказом в розумінні статей 76-80 ЦПК України». (постанова Київського апеляційного суду від 12.01.2022 (справа № 753/17440/17, провадження № 22-ц/824/975/2022)

1.4. У клопотанні про призначення експертизи має бути вказано суб’єктів проведення такої експертизи із зазначенням їх кваліфікації та вказано щодо кого буде проведене таке дослідження:

• «…представником позивачки ОСОБА_1 не зазначено установу, в якій має проводитися дана експертиза, а також доказів, чи мають право ті чи інші експерти кваліфікацію та технічну можливість проводити судову психологічну експертизу з використанням поліграфа в межах питань, зазначених в клопотанні, та не зазначено з якими особами необхідно провести дану експертизу». (ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 12.11.2021 (справа № 443/1665/18, провадження № 2/443/239/21)

1.5. Така експертиза може бути призначена на будь-якій стадії провадження та проведена у т.ч. і за зверненням зацікавленої сторони:

• В ухвалі Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2019 (справа № 621/1609/19, провадження № 2/621/826/19), https://reyestr.court.gov.ua/Review/84710461, суд, розглядаючи клопотання про призначення експертизи під час судового розгляду, зазначив: «Клопотання позивача ОСОБА_1 про надання доказів на стадії судового розгляду по суті, а саме можливість звернення з клопотанням про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа задовольнити».

2. Інші випадки допустимості використання результатів поліграфа у цивільному процесі:

2.1. Застосування поліграфа у цивільному процесі за відсутності спеціального нормативно-правового акта регулюється положеннями Конституції України:

• «Оскільки окремого чи спеціального закону щодо використання поліграфа в цивільному процесі поки немає, то використання поліграфа в Україні здійснюється на підставі норм Конституції України. У ст. 28 Конституції України зазначається: «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам». Використання поліграфа в даному випадку підпадає під визначення «інші досліди». У ст. 32 Конституції України закріплено: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Дослідження на поліграфі ОСОБА_4 пройшла за вільним своїм бажанням та з власної ініціативи поширила отриману конфіденційну інформацію про себе. Отже, виходячи з норм ст.76-78 ЦПК України, місцевий суд обґрунтовано прийняв дослідження на поліграфі, як доказ підтвердження правдивості показань ОСОБА_4 щодо обставин виниклих між сторонами правовідносин, а саме боргових, а не інвестиційних чи інших майнових». (постанова Рівненського апеляційного суду від 04.04.2019 (справа № 559/2218/17, провадження № 22-ц/4815/414/19)

2.2. Обставини, які планується перевірити за допомогою поліграфа мають входити до предмету доказування:

• «…відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Разом з тим, з огляду на питання, відповіді на які, просить отримати представник відповідача шляхом проведення психологічної експертизи…обставини правдивості наданих сторонами показань на досудовому слідстві за фактом ДТП, яке завершено постановленням судом ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, не входять до предмету доказування у цивільній справі про відшкодування шкоди, завданої в результаті вчинення такого ДТП та не мають значення для встановлення вини такої особи». (ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 (справа № 203/596/20, провадження № 2/0203/565/2020)

3. Аргументи щодо неможливості використання поліграфа в цілях доказування у цивільному процесі:

3.1. Використання поліграфа у якості доказу не передбачено, його можна використовувати у вузькому професійному колі. Також відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би визначав умови проведення такої експертизи.

• «…висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів у розумінні глави 5 Цивільного процесуального кодексу України «Докази і доказування»…суд ураховує відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей цивільного судочинства, зокрема, визначення основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана такій перевірці. Інформація, яка отримана за наслідками опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – багатоканальної контрольно-вимірювальної системи є орієнтувальною та ймовірною». (рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08.05.2023 (справа № 589/4601/21, провадження № 2/589/180/23)

3.2. Відсутня методика застосування поліграфа під час проведення судово-психологічної експертизи:

• «…призначаючи у справі судово-психологічну експертизу (в тому числі із застосуванням комп’ютерного поліграфа), суд першої інстанції не врахував, що порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу». Проте, в Реєстрі методик проведення судових експертиз, відсутня Методика використання комп`ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних експертиз. Тому колегія суддів вважає за доцільне виключити посилання суду на застосування поліграфа при проведенні судово-психологічної експертизи. Ухвалу Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року змінити, виключивши посилання суду на застосування поліграфа при проведенні судово-психологічної експертизи та виключити з переліку питань, поставлених на вирішення експертизи питання під №3 та під №4.» (постанова Хмельницького апеляційного суду від 12.02.2020 (справа № 676/2699/19, провадження № 22-ц/4820/397/20)

3.3. Пояснення та показання особи має право сприймати безпосередньо суд:

• «Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду, а не психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу комп’ютерного поліграфа». (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2023 (справа № 335/4589/22, провадження № 2/335/204/2023)

3.4. Суд не може покласти на учасника справи обов’язок пройти опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа:

• «…суд не може покласти на учасника справи обов’язок пройти опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа, оскільки це є виключно його правом». (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2020 (справа № 201/11483/19, провадження № 2/201/789/2020)

3.5. Суд не може допитувати осіб із застосуванням поліграфа:

• «Клопотання про допит відповідача ОСОБА_2 з використанням поліграфа знято позивачем та не може бути задоволено судом оскільки такий вид допиту не передбачений вимогами ЦПК України, крім того відповідно до положень ст. 92 ЦПК сторони можуть бути допитані в якості свідків лише за їх згодою, а відповідач такої згоди суду не надавала». (ухвала Шишацького районного суду Полтавської області від 24.12.2020 (справа № 551/1066/19, провадження № 2/551/59/20)

4. Судова практика щодо оцінки результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) на загальних умовах разом із іншими доказами (суд не висуває жодних застережень)

• «Висновок експертного дослідження не є висновком експертизи в розумінні ст. 102 ЦПК України та оцінюється судом в якості письмового доказу. Добровільне проходження свідком такого експертного дослідження свідчить про його добросовісність та спростовує доводи представника відповідача про недостовірність показань наданих свідком ОСОБА_15 в судовому засіданні». (рішення Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2020 (справа № 757/38771/17-ц, провадження № 2-568/20)

5. Позиції суду щодо неможливості визнання доказами результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) та їх використання під час доказування.

• «…застосування до учасників справи комп`ютерного поліграфа з метою проведення дослідження на предмет правдивості їх пояснень щодо обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги чи заперечення сторін, нормами ЦПК України не передбачено». (ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 25.09.2020 (справа № 295/6566/19, провадження № 2/295/1721/20)
• «Положеннями чинного цивільно-процесуального законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників судового розгляду із застосуванням поліграфа («детектора брехні») або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей». (рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2022 (справа № 337/6560/21, провадження № 2/337/236/202)