понеділок, 16 грудня 2019
  • Київ 10:31
  • Нью-Йорк 3:31
  • Лондон 8:31
  • Токіо 17:31
  • Москва 11:31

Як фіскали викривають «схеми» втікачів від податків?

5 Серпня 2019

Більшість суб’єктів господарювання, які намагаються зекономити на податках, користуються послугами різних махінаторів для оформлення удаваних операцій, тому головна задача податківця – йти на крок попереду й своєчасно бачити ознаки «схем», повідомили в Офісі великих платників податків ДФС.

Що викриває «схемників»?

відсутність об’єктів та складських приміщень, з яких відповідно до первинних документів здійснюється навантаження/розвантаження товарів, зазначена інформація досліджується в Державному реєстрі нерухомості;

не підтвердження ДП «Держреєстри України» реєстрації місць зберігання зернових культур підприємств-постачальників по ланцюгу постачання;

відсутність взаємовідносин власників складських приміщень по ланцюгу постачання, з яких нібито здійснювалось постачання товарів підприємствами – постачальниками;

не підтвердження власниками машин, які зазначені в ТТН, факту перевезення товарів;

не відповідність типу машин, їх вантажеємність для здійснення перевезень відповідних товарів. До прикладу: перевезення зернових культур легковими машинами, мотоциклами, автобусами;

відсутність виплат доходів фізичним особам-водіям;

пояснення посадових осіб підприємств – постачальників про непричетність до здійснення діяльності, вироки суду;

Крім цього, збираються інші докази нереальності господарських операцій, отримані, наприклад, від оперативних підрозділів, правоохоронних органів тощо.

І цей перелік заходів та доводів податкового органу не є вичерпним, бо кожний правочин, кожна господарська операція є унікальною по суті та вимагає конкретного переліку документів та доказів.

Тобто, наявність у платника податкових чи видаткових накладних, або інших документів з посиланням на поставку товарів (надання послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Зазначені позиції підтримані судами різних інстанцій.

«Наразі класичні «дитячі» пояснення на кшталт: «ми не можемо нести відповідальність за роботу наших контрагентів» чи «ми не знали» – судові органи ніяк не влаштовують. Оскільки в пріоритет вони ставлять реальність проведених операцій та підтвердження їх первинними документами», – зазначають у ОВПП ДФС.

Детальніше з деякими матеріалами досліджень нереальних операцій в постановах Верховного суду на користь фіскальних органів можна ознайомитись у справах №№ 808/1985/18(11.06.2019), 826/3632/17 (12.03.2019), 826/13527/13-а (31.05.2019), 826/18634/15 (04.06.2019), 804/5444/16 (06.03.2018), 826/10555/13-а(18.04.2018), 810/1541/13-а (25.04.2018), 810/4808/14 (06.04.2018), 825/2073/18 (19.03.2019), 810/3124/15 (19.02.2019), 2а-3789/11/1070 (19.03.2019), 804/4434/15 (10.04.2019), 803/1923/13-а (25.06.2018), 809/1810/13-а (22.01.2019), 821/1344/17 (24.04.2018) тощо.