Як Україна забезпечує права військовополонених відповідно до Женевських конвенцій

Україна послідовно виконує зобов’язання, передбачені міжнародним гуманітарним правом, зокрема Женевською конвенцією 1949 року, у частині поводження з військовополоненими. Умови тримання російських військовослужбовців, які потрапили в полон, відповідають стандартам міжнародного та національного законодавства. Міністерство юстиції забезпечує контроль за дотриманням усіх передбачених прав та умов.

Детальніше про те, як Україна виконує свої міжнародні зобов’язання щодо військовополонених під час війни — у матеріалі Міністерства юстиції України та ДВС.

Безпека, належні умови утримання та медична допомога

Військовополонені утримуються в закритих установах, створених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 413 та Женевської конвенції. Місця тримання не є в’язницями, а самі полонені не вважаються засудженими. Їм гарантоване гуманне ставлення, захист від дискримінації, насильства та приниження.

У таборах облаштовані спальні приміщення, їдальні, медичні пункти, лазні, бібліотеки, пекарні, майстерні, укриття, а також інфраструктура для осіб з інвалідністю. Усі полонені забезпечуються одягом, засобами гігієни та триразовим гарячим харчуванням. Медичне обслуговування охоплює щомісячні огляди, амбулаторну та стаціонарну допомогу — у тому числі в закладах охорони здоров’я поза системою Мін’юсту — якщо в установі табору або інших установах ДКВС немає можливості надати потрібну медичну допомогу.

З метою захисту прав військовополонених представники українських державних органів та міжнародних місій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, здійснюють регулярні моніторингові візити. Установи забезпечені генераторами, польовими кухнями, укриттями та функціонують навіть в умовах надзвичайної ситуації.

Праця, дозвілля та зв’язок з рідними

Полонені залучаються до роботи у швейних, деревообробних цехах, кухнях, а також виготовляють пакети, меблі, ялинкові прикраси тощо. Всі, хто може працювати за станом здоров’я, мають можливість виконувати оплачувану роботу шість днів на тиждень. Розмір винагороди визначено відповідно до Женевської конвенції та становить щонайменше чверть швейцарського франка за день. У квітні середній заробіток полонених коливався від 1 500 до 2 000 грн.

В установах облаштовано бібліотеки з книгами різними мовами, зали для перегляду телепередач, спортивні майданчики та кімнати для релігійних потреб. Створено можливості для інтелектуального розвитку, дозвілля, спортивних занять, ігор. За запитом полонені можуть звертатися до релігійних діячів або духовних наставників.

Україна забезпечує право на листування та телефонні дзвінки з родиною. Військовополонені надіслали та отримали понад 6 500 листів, понад 4 000 разів скористалися телефонним зв’язком. Надходять також посилки — на сьогодні їх кількість перевищує 6 500.

Для представництва інтересів військовополонених перед адміністрацією та міжнародними організаціями в таборах кожні шість місяців обираються довірені особи шляхом таємного голосування.

Дотримання міжнародного гуманітарного права — принципова позиція України

Міністерство юстиції України наголошує: навіть в умовах повномасштабної війни наша держава дотримується норм міжнародного права щодо поводження з військовополоненими. Табори перебувають під постійним наглядом, а умови тримання відповідають міжнародним стандартам.

Належне ставлення до військовополонених — це не лише міжнародно-правове зобов’язання, а й свідома позиція України як держави, що поділяє цінності демократичного світу.

За інформацією Мін’юсту