Як впливатиме коронавірус на інвестиційну діяльність в Україні

З березня місяця Україна перебуває в режимі «карантин» через пандемію COVID-19. Безумовно, це вплинуло на економічне становище нашої країни. Коронавірус вже сколихнув світовий фінансовий ринок, що не може не відображатися на інвестиційній діяльності в Україні також.

Наприклад, така інвестиційна галузь як сфера будівництва і будівельних реконструкцій, хоча і вважається однією з найбільш стабільних сфер інвестиційного ринку в зв’язку з її діяльністю в рамках державно-приватного партнерства, наразі може бути повністю чи частково призупинена за декількома причинами.

По-перше, через закриття міждержавних кордонів, зупинення роботи багатьох підприємств в світі, в зв’язку з чим може виникнути проблема імпорту необхідного технічного обладнання, матеріалів тощо.

По-друге, відбуваються валютні коливання фінансового ринку.

Крім того, робота на деяких об’єктах будівельних реконструкцій наразі може бути повністю зупинена з погляду на доцільність використання державою бюджетних коштів в період епідемії вірусу.

Навіть прийнятий у вересні Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким скасовується обов’язкова сплата замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту з 2021 року, наразі не втішає інвесторів подальшими прогнозами розвитку цього сектору інвестування через епідемію вірусу.

Результат швидкої дії вірусу вже відчув на собі і ринок нерухомості. За прогнозами експертів, першими суттєві збитки від COVID-19 понесли інвестори та власники малого і середнього бізнесу, що вклали гроші в великі та середні комплекси нежитлової нерухомості, які, зокрема, здаються в оренду магазинам одягу, під торгівельні зали, кінотеатри та розважальні центри.

Також, під прицілом опинилась вся сфера туризму та іншого обслуговування в країні, наприклад: ресторанні заклади, приміщення, що надаються в оренду ФОП в сфері естетичної нехірургічної медицини, в тому числі приміщення, що перебувають в оренді під так звану сферу «краси»: салони, перукарні, фотостудії тощо.

Більш впевнено можуть себе почувати інвестори, чиї кошти були спрямовані у сферу житлової нерухомості та об’єкти якої вже побудовані та введені в експлуатацію. Наразі  передчасно говорити про повну зупинку діяльності, пов’язаної з купівлею-продажем житлової нерухомості. Фінансовим інструментом в такому випадку, здебільшого, виступають особисті грошові накопичення фізичної особи, що найчастіше зберігаються на рахунку в банку, а НБУ не заявив про введення обмежень на зняття депозитів чи обміну валюти.

Однак, валютні стрибки гривні щодо долара зумовлюють коливання цін на житлову нерухомість, що викликає певну нестабільність на ринку з боку інвесторів, і це, звісно, не може їх не хвилювати.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) також потрапив під вплив пандемії. Зменшення ставок НБУ та ставок облігацій внутрішньої державної позики, неочікуване різке падіння світового фінансового ринку через епідемію вірусу змінює і запланований на початку року вектор розвитку економіки в Україні.

Так, здобутками за останні декілька років став випуск Україною цінних паперів на зовнішній фондовий ринок по розміщенню та продажу ОВДП в гривнях через відкриття рахунку Clearstream в НБУ, що зумовило влітку 2019 року залучити рекордну кількість нерезидентів –інвесторів на загальну суму гривневих облігацій в розмірі 65 млрд грн.

Однак, подія «чорного понеділка», а саме безконтрольне падіння цін на нафту, що відбулось 9 березня, оголошення ВОЗ коронавірусу пандемією суттєво вплинули на стан світового фондового ринку. Сприяє цьому й уповільнення економіки Китаю через пандемію, оскільки більшість світових промислових «гігантів» мають свої заводи та фабрики в Китаї. Акції багатьох компаній впали, інвестиційні фонди втратили мільярди. Наразі відомо, що Китай вже поступово відновлює роботу промисловості.   

Крім цього, падіння базових світових ставок за такими індексами як індекс Dow Jones призвело до перших спроб іноземних інвесторів наприкінці березня якнайшвидше продати єврооблігації України, в зв’язку з зниженням їх ціни. Таке занепокоєння, на думку експертів, було викликано побоюваннями іноземних інвесторів, що новий уряд прийме рішення про зупинення співпраці з МВФ та оголосить дефолт.  

Однак, це були дещо передчасні висновки. По-перше, оголошення дефолту не звільняє Україну від зовнішніх боргових зобов’язань, а тільки відкладає відповідальність по сплаті боргу до моменту санації країни. По-друге, теоретична відмова від боргу перед офіційними кредиторами надовго поселить Україну в міжнародну ізоляцію.

Жоден приватний фонд, зовнішній банк не допоможе кредитуванням за таких обставин. Україна не витримає, якщо з’явиться  ще один карантин – «валютний».

Врешті-решт, Україна прийняла довгоочікувані  законодавчі зміни для ринку землі та продовжила співпрацю з МВФ.

Сподіваємось, що зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення зможе в найближчі два-три роки залучити надходження інвестицій та переведе цю сферу на прибутковий економічний ресурс для країни.

В свою чергу, більшість ризиків понесуть інвестори, які залучили гроші у промисловість націлену на експорт товару. Закриття міждержавних кордонів становить серйозну перепону для цієї категорії економічного ринку.

В Україні експорт сировини працює в двох основних напрямах: агросектор та металургія. Для розуміння, головним партнером у торгівлі експорту сировини в  2019 році для України став Китай. Різке падіння росту економіки Китаю внаслідок пандемії одночасно приводить до зниження експорту товару з України.

Варто відмітити грошовий ринок внутрішніх інвестицій.  Зниження ставок НБУ призвело до зменшення ставок за вкладами за депозитами, однак відповідно зумовило зниження ставок кредитування. Наразі пропозиції від банків за ставками на кредити є найбільш привабливими для пересічних громадян (так званий споживчий кредит) та представників бізнесу, підприємців.

Окремо зазначимо, що інвестування в сферу IT виявляється найбільш зручним в період епідемії через безпечність робочого процесу, відсутності потреби в офісному обладнанні, та транспортних пересувань.

З огляду на сказане, чи сміливо заявляти про абсолютне для України зупинення грошових надходжень від прямих іноземних інвестицій?

Питання складне для довгострокових прогнозів, однак, зниження та частковий відтік іноземних грошових надходжень в Україну в найближчі два-три місяці очікуваний – так само, як і в багатьох інших країн світу. Вірус COVID-19 тимчасово збудував фінансові стіни перед макроекономічним потенціалом розвинутих країн.

Однак, саме зараз, як ніколи, важлива консолідація всіх сил, ресурсів як з боку держави, так і з боку громадян, підприємців, інвесторів, спрямованих на швидке подолання вірусної та фінансової кризи.