Яєць по 17 за штуку більше не буде: все буде PROZORRO?

На початку місяця працівники Державного бюро розслідувань у ході спільної спецоперації зі Службою безпеки України викрили та затримали одну зі злочинних груп, яка привласнювала кошти, виділені на харчування військовослужбовців Збройних Сил України.

Йдеться про масштабне розслідування забезпечення військових продуктами харчування.

Ситуація набула резонансного розголосу після статті у одному зі столичних видань, де журналіст порівняв ціни столичних супермаркетів із цінами, які Міноборони заклало в бюджет на харчі українським солдатам. Останні значно перевищували закупівельні ціни навіть з огляду на оптові поставки.

Зокрема, за словами журналіста, відомство законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазинах Києва зараз близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазинах становить 8–9 грн.

У ДБР кажуть, що махінатори викритої групи вигадували різні схеми. Приміром, до фінансово-господарських документів вносились неправдиві дані щодо отримання військовою частиною продуктів на свій склад, у той час, як насправді продукти не поставлялися. Потім «віртуальні» продукти списували — буцімто їх з’їли солдати.

Шахраї сподівалися, що не залишають жодних слідів злочину, оскільки документально перевірити спожиті продукти дуже складно. Однак ДБР вдалося затримати злочинну групу. «Зекономлені» кошти, які перераховувало Міноборони на рахунки суб’єкта господарювання, учасники схеми ділили між собою. Під час обшуків вилучили чорнову бухгалтерію, записи, незаконну зброю, боєприпаси, вибухові пристрої, понад мільйон гривень готівкою.

Своєю чергою у Міноборони заявили, що інформація про закупівлю харчування для армії за завищеними цінами «розповсюджується з ознаками навмисних маніпуляцій та вводить в оману».

Як реагує влада?

Минулого тижня Верховна Рада визначила як невідкладний  та прийняла за основу із скороченням строку підготовки законопроект №8381 «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні».

За відповідне рішення проголосували 290 народних обранців.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на забезпечення на період впровадження правового режиму воєнного стану в Україні, дії визначальних принципів оборонних закупівель, передбачених ЗакономУкраїни «Про оборонні закупівлі».

Зокрема, проектом пропонується впровадити такі принципи, як:
– конкурентність;
– відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю ірозголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
– запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.

Також, проектом запроваджується звітування про оборонні закупівлі державними замовниками у сфері оборони (службами державного замовника) в частині відомостей, оприлюднення яких є одночасно необхідним для прозорості закупівельного процесу та таким, що забезпечать захищеність державнихзамовників від воєнних загроз.

Проектом передбачається, що у звіті про договір про оборонну закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреббезпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреббезпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, зазначаються відомості про:
– найменування державного замовника (службу державногозамовника),
– назву предмета закупівлі (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів),
– ціну за одиницю товару, ціну робіт, послуг (далі – звіт про обороннузакупівлю).

А чим аргументують?

Крім того, документом передбачено комплексну публікацію відомостей щодо складових вартості харчових продуктів (товарів) та інших видів послуг, що входять до узагальненої вартості послуг харчування.

Закриття вказаної вище інформації створює значні ризики неефективного використання бюджетних коштів під час оборонних закупівель.

При цьому, інший обсяг інформації, що підлягає публікації за результатами закупівель, укладеними без використання електронної системи закупівель, визначений закупівельним законодавством,законопроектом пропонується не оприлюднювати.

Це стосується такої чутливої інформації, як:
– місцезнаходження, ідентифікаційних даних державного замовника у сфері оборони (служби державного замовника) тапостачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; кількості, місця та строків поставки товарів (виконання договору);
– загальної ціни договору закупівлі товарів.

Тобто, у звіті про оборонну закупівлю запропоновано зазначати відомості про не таємну оборонну закупівлю у безпечному для державного замовника (служби державного замовника) та в цілому, цілей безпеки й оборони, обсязі.

Звіт «заднім» числом

Крім того, завданням проекту є забезпечення публікації звітів про оборонні закупівлі, що не опубліковані у період з 24 лютого 2022 року та станом на день набрання чинності цим Законом.

При цьому, державним замовникам (службам державних замовників) надається достатній проміжок часу (30 днів – для набрання чинності частиною 3 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» та 60 днів – для оприлюднення звіту про оборонну закупівлю) для забезпечення такої публікації.

Також, законопроектом вносяться технічні зміни до Закону України«Про оборонні закупівлі», який приводиться у відповідність до змін,внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Пропублічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» № 2526-IX від 16.08.2022.

Документ прокоментували експерти юридичних компаній

Євген Попко, к.ю.н., партнер Адвокатського об‘єднання “Брати Попко та Партнери”

Ухвалений в першому читанні законопроєкт №8381 про внесення змін до ЗУ «Про оборонні закупівлі» – це рішення, яке можна було і варто було ухвалити “ще вчора” або, якщо конкретніше, ще на початку повномасштабної війни.

Поясненням, чому його ухвалюють саме зараз, можливо, є те, що раніше не було “тригерів” у вигляді підвищеної уваги до оборонних закупівель. Країна перебувала в умовах невизначеності та невпевненості в завтрашньому дні, а крім цього ще й не було гучних і при цьому дуже зрозумілих прикладів, як продукти по ціні в 2-3 рази вищій, ніж у супермаркетах.

Законопроєкт №8381 не можна назвати глобальним – порівняльна таблиця до нього складає всього 6 сторінок, і основними змінами, які можна в ній побачити, є:
– виключення положень про “спрощений відбір без застосування електронної системи закупівель”;
– впровадження принципів здійснення оборонних закупівель в умовах воєнного стану (відкритість та прозорість, конкурентність, ефективність використання коштів тощо);
– оприлюднення державними замовниками звітів про укладення договорів на закупівлю.

По суті, законопроєкт робить більш прозорим та підзвітним процес здійснення оборонних закупівель, і можна не очікувати від нього шкоди.

Бюджет України на 2023 рік передбачає, що майже 50% видатків припадають на безпеку та оборону. Крім цього, нещодавно Генсек НАТО зазначив, що Альянс вже надав Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги на $120 мільярдів.

Тому мова йде про дуже великі витрати на безпеку і оборону, які при цьому Україна здатна здійснювати лише завдяки підтримці іноземних партнерів.

За таких умов ухвалення законопроєкту, що робить оборонні закупівлі більш прозорими та підзвітними, є життєвою необхідністю – ми не можемо собі дозволити діяти інакше, оскільки можливі неефективні витрати та зловживання тубрують не лише українців, а й всіх міжнародних донорів.

При цьому не варто перейматися про “розкриття чутливої для оборони інформації” через ухвалення законопроєкту №8381, тому що він передбачає збереження відповідних таємниць, а всі учасники учасники таких чутливих процесів за майже рік повномасштабної війни вже навчилися охороняти цінну інформацію.

Анна Даніель, адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий Адвокатського бюро «Анни Даніель»

Фінансування потреб сектору безпеки та оборони є пріоритетним в умовах дії воєнного стану. Після скандалу із закупівлею продуктів для військовослужбовців за завищеною ціною, парламентарі підготували і зареєстрували законопроект. Аналіз запропонованих змін дає всі підстави вважати, що законодавець пропонує часткове відкриття інформації про оборонні закупівлі, що є позитивним моментом для громадськості. Але, цього однозначно недостатньо для здійснення якісного моніторингу закупівель. Фактично суспільство отримує назву предмета закупівлі, вартість  одиниці товару, вартість робіт/ послуг. Тож про повну прозорість не йдеться. Незрозумілим залишається момент про дотримання принципів, яким має  відповідати здійснення оборонних закупівель. Як на мене, їх поява в тексті законопроекту є декларативною і до жодних наслідків не призведе. Адже не вказано хто і як визначатиме чи дотримано їх чи, ні? В країні успішно зарекомендувала себе система Prozorro, чому б ефективно не користувалися нею? Довіра з’являється, коли всі закупівлі відбуватимуться прозоро.

Денис Терещенко, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “ALERTES”

Очевидно, що автори законопроекту намагаються запровадити запобіжники можливим зловживанням у сфері оборонних закупівель, прибрати корупційні ризики у даній сфері та забезпечити конкурентне середовище на період дії правового режиму воєнного стану. Основним запропонованим нововведенням є зобов’язання замовників оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори про оборонну закупівлю на суму понад 200 тис. грн. (товари та послуги) та 1,5млн. грн. (роботи), не пізніше 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Звіт передбачає зазначення найменування замовника, предмета закупівлі та ціни за одиницю товару, робіт, послуг. Окрему увагу приділено послугам із забезпечення харчування, адже в такому разі до звіту має додаватись окремий файл з інформацією про вартість всіх складових таких послуг, в тому числі найменування харчових продуктів з ціною за одиницю та одиницею виміру. Також вищевказані відомості, які не оприлюднені у період з 24 лютого 2022 року мають бути оприлюднені упродовж 2-х місяців з дня набрання чинності змін до відповідного профільного Закону.   Безумовно, питання відкритості та прозорості закупівель в оборонній сфері є на сьогодні надзвичайно актуальним та чутливим, але потрібно пам’ятати, що держава перебуває у режимі інтенсивних військових дій і потрібно шукати розумний баланс між забезпеченням ефективного громадського контролю уданій сфері і дотриманням принципів конфіденційності з метою запобігання розголошенню зайвої інформації, яка може бути використана агресором. В такій ситуації мають насамперед ефективно працювати правоохоронні органи, які можуть мати доступ до відомостей у сфері оборонних закупівель, керуючись наданими чинним законодавством повноваженнями, не розголошуючи їх на загальний доступ.

Андрій Шабельніков, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Евріка»

Зміни передбачають виключення такого виду оборонної закупівлі як спрощений відбір без застосування електронної системи закупівель, а отже всі закупівлі повинні будуть здійснюватись тільки із застосуванням електронної системи закупівель. Основним є доповнення частини 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» більш детальними положеннями щодо оборонних закупівель у період воєнного стану, проте сам порядок так і буде регулюватись постановою Кабінету Міністрів України.

Прозорість здійснення обороннихзакупівель обмежуватиметься відомостями, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці. Варто звернути увагу на те, що кожен громадянин має можливість отримати інформацію про діяльність будь-якого державного органу направивши відповідний запит. Такий доступ завжди, не лише у військовий стан,обмежувався відомостями, які становлять державну таємницю. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про оборонні закупівлі» державні замовники, учасники закупівель і головні органи у сфері планування та здійснення оборонних закупівель повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері оборонних закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян”, “Про доступ до публічної інформації” і “Про інформацію” з дотриманням вимог, встановлених законодавством про державну таємницю.Таким чином, якщо розглядати зміни з точку зору ризиків для національної безпеки – рівень і можливості доступу громадян до інформації про закупівлі практично не зміниться, адже як раніше можна було отримати інформацію,яка не містить державної таємниці за запитом до відповідного державного органу,так і зараз вона буде доступною. Отже, запропоновані нововведення стосуються не зміни правового режиму інформації про оборонні закупівлі, а деякі зміни порядку її оприлюднення,а отже потенційних ризиків для національної безпеки немає. До того ж, оприлюдненню підлягатиме тільки загальна інформація про закупівлю (найменування державного замовника, назву предмета закупівлі (із зазначенням одиниці виміру для товарів), ціну за одиницю товару, ціну робіт, послуг), а не сам текст договору. Якщо розглядати внесення змін з точки зору доцільності –відкриття такої інформації спрямоване в першу чергу на зменшення корупційних ризиків, які, як показала практика, дорого коштували державному бюджету.Відтак, оскільки зміни, запропоновані законопроєктом не несуть загрози нацбезпеці – можна говорити про них як про важливий інструмент запобігання корупції у сфері оборонних закупівель. Також, державний замовник у сфері оборони повинен будеоприлюднити звіти про договори про оборонну закупівлю, укладені без використання електронної системи закупівель після 24 лютого 2022 року. Обсягцієї інформації аналогічний вищевикладеному, а тому інформаційної загрози така вимога не становить. Водночас, оскільки, закон має вищу юридичну силу, аніж чинна Постанова Кабінету Міністрів України про особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану – постанова підлягає ретельному перегляду на предмет відповідності нововведенням. Проєкт закону, розміщений на офіційному веб-порталі Верховної Ради України наразі вочевидь не допрацьований, зокрема із точки зору юридичної техніки і на предмет змісту, зауваження до якого надало Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, а тому скоріш за все доступна наразі редакція законопроєкту зазнає змін.

Олег Вдовичен, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Вдовичен та партнери”

Вже який тиждень не вщухають дискусії стосовно закупівель харчування для військових. Після скандалу довкола закупівель Міноборони у Верховній Раді з’явився законопроєкт №8381 «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні».

Його основна ідея полягає в тому, щоб зобов’язати державних замовників звітувати в Prozorro про договори у сфері оборони протягом 10 робочих днів з дня укладення, починаючи з вартості 200 тисяч гривень для товарів та послуг і 1,5 мільйони гривень — для робіт.

Однак, попри позитивну ініціативу, закон не вирішить наявні проблеми.
І ось чому. Розглянемо законопроєкт у цілому.

1. Часткове звітування не зробить оборонні закупівлі повністю прозорими. Законопроєкт пропонує оприлюднювати у звіті про договір лише найменування державного замовника (служби державного замовника), назву предмета закупівлі (із одиницею виміру щодо товарів), ціну за одиницю товару, ціну робіт, послуг. Але даної інформації буде недостатньо, щоб оцінити ефективність закупівлі, чи є ціна за одиницю обгрунтованою, що впливає на ціну за одиницю товару, які супутні послуги закуповують разом із товаром і впливають на його ціну. Цю інформацію наші законотворці віднесли до «чутливої».
2. З дозволених видів закупівель виключено спрощений відбір без застосування електронної системи закупівель для дієвості принципу конкурентності. При цьому зазначено, що оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються за розділом IV Закону – а в ньому залишається посилання на «особливості» від Кабінету Міністрів. А так, як більшість оборонних закупівель здійснюється без застосування електронної системи закупівель, принцип конкурентності не запрацює, договори закупівель так і будуть укладатися напряму.
3. Непрозорий спосіб вибору постачальників. Сам факт звітування не говорить нам нічого про те, як і чому було обраного того чи іншого постачальника. Закупівлі повинні відбуватися конкурентно через Prozorro, авжеж, без публікації відомостей, що містять дійсно «чутливу» інформацію, яку може використати ворог.
4. Знову повертаємось до порогових сум – 1,5 мільйони гривень для робіт. Це звужує обсяг закупівель, за якими потрібно оприлюднювати звіти.

Також виникає питання, чи залишаться чинними норми про повне звітування по закінченню правового режиму воєнного стану в Україні? Кабмін повинен привести свої акти у відповідність до законопроєкту №8381. Адже тоді існує ймовірність, що звіти про прямі договори у сфері оборони будуть лише про ціну за одиницю, назву предмета, назву замовника.

5. Народні депутати акцентують увагу на харчових закупівлях. Для закупівель харчування пропонують більш детальне звітування – зокрема про вартість усіх складових вказаних послуг: окремі найменування харчових продуктів (товарів) із зазначенням одиниці виміру та ціни за таку одиницю, а також вартість окремих послуг. При цьому постає питання, як звітуватимуть замовники про договори із комплексним предметом (окрім харчування), який складається з кількох позицій, кожна з яких має свою ціну.
6. Законопроєкт не містить положень контролю за звітуванням, його повнотою, своєчасністю, достовірністю інформації у звітах про договори, і найголовніше – не прописані юридичні наслідки у разі, якщо замовник порушить котрусь із норм щодо звітування. Без запровадження заходів контролю будь-який закон є недієвим.

Що ж, чесно кажучи, відкрити частину інформації про оборонні закупівлі є позитивним рішенням. При цьому, відкриття лише частини інформації про оборонні закупівлі не буде недостатньою для дієвого контролю громадськості за закупівлями, обгрунтованістю ціни, вибору постачальника та інших ключових моментів. Також необхідно визначити, яка інформація є справді «чутливою», яку не можна оприлюднювати, а яка має бути публічною та прозорою. Очікуємо, що законопроєкт допрацюють, оскільки в такій формі він не буде ефективним.

Аніщенко Катерина, адвокат Юридичної компанії «Riyako&Partners»

Щодо процедури закупівлі та взагалі доцільності, наразі відкриття такої інформації, то на мою думку, таким способом, законодавець хоче мінімізувати ризики, щодо можливих претензій, з боку міжнародних партнерів, які надають фінансову допомогу нашій країні та населення в цілому. Наразі, майже в кожній родині є захисник, який зараз боронить нашу землю. Однак, не всі були забезпеченні належними матеріально-технічними засобами, простіше кажучи, якісним екіпіруванням. У зв’язку з чим, вимушені були купувати екіпірування за власні кошти або просити про це волонтерів. Які купують для фронту майже все: від шкарпеток до байрактарів.

Теж саме, стосується і продуктів харчування. Тому, стверджувати, що законопроект значно підвищить прозорість та відкритість оборонних закупівель у безпечному обсязі, мінімізує корупційні ризики та забезпечить можливість аналізу закупівельних даних, однозначно ні. Варто просто нагадати законотворцю, що сьогоднішня російсько -Українська війна нічого не спише, як би цього, комусь і не хотілось. А наші Захисники обов’язково повернуться з фронту із великою Перемогою. І саме тоді, буде всім все зрозуміло, і щодо раціонального використання бюджетних коштів, і щодо якості забезпечення військовослужбовців всим необхідним, під час ведення бойових дій.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/femida_ua