ЄСПЛ визнав неприйнятними скарги щодо блокування російських інтернет-ресурсів в Україні

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Boyarov and Others v. Ukraine, яка стосується блокування російських інтернет-платформ в Україні.

Як повідомляє Мін’юст, справа стосувалася санкцій, запроваджених рішенням РНБО, введених в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року щодо обмеження доступу до платформ «ВКонтакте», «Однокласники», Mail.ru та «Яндекс».

Четверо заявників — користувачі російських онлайн-платформ — звернулися до Суду із заявами на блокування доступу до вказаних сервісів на території України. Заявники вважали, що обмеження порушили їхні права щодо свободи вираження поглядів та поваги до приватного і сімейного життя.

Суд розглянув ці скарги та дійшов висновку, що заявники не довели наявності безпосереднього та суттєвого порушення їхніх прав.

Санкції щодо російських інтернет-компаній передбачали припинення надання телекомунікаційних послуг відповідним компаніям та обмеження доступу до їхніх ресурсів з території України. За матеріалами справи відомо, що зазначені платформи використовувалися як інструменти інформаційного впливу та збору даних під час збройного конфлікту, що триває.

Зокрема, на платформах VKontakte та Odnoklassniki було зафіксовано понад 870 антиукраїнських спільнот із загальною аудиторією близько 9,5 млн користувачів. У цих спільнотах поширювалися матеріали пропагандистського характеру, а також публікувалася інформація про розташування підрозділів Збройних Сил України. Адміністрації платформ систематично ігнорували запити українських органів на видалення незаконного контенту.

ЄСПЛ звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, та визнав його важливим фактором для оцінки дій держави.

ЄСПЛ визнав, що санкції були введені без перехідного періоду. Водночас зазначено, що рішення приймалося в умовах, де швидкість реагування держави може бути необхідною для захисту безпеки.

Крім того, Суд підкреслив, що санкції були спрямовані не проти користувачів, а проти конкретних юридичних осіб — власників платформ, та звернув увагу, що користувачі зберігали можливість використовувати інші цифрові сервіси для спілкування та поширення інформації (Facebook, Gmail та інші). Окремо зазначено, що доступ до заблокованих ресурсів технічно залишався можливим через використання VPN-сервісів. Один із заявників продовжував користуватися платформами саме таким способом.

ЄСПЛ сформулював важливу правову позицію щодо доступу до соціальних мереж: поширеність соціальних мереж у сучасному житті не означає, що втрата доступу до окремих платформ автоматично створює статус «жертви» порушення свободи вираження.

Особа, яка подає заяву до ЄСПЛ, має довести конкретний та значний вплив такого обмеження на її можливість отримувати або поширювати інформацію.

Рішення ЄСПЛ підтверджує право держави застосовувати обмежувальні заходи щодо цифрових платформ, якщо вони пов’язані із загрозами національній безпеці. Водночас Суд підкреслив, що пропорційність таких заходів оцінюється з урахуванням конкретного контексту.