Заболотний, Оседач, Антипець: як 48 скасованих вироків пройшли повз увагу Вищої ради правосуддя, – розслідування

Понад 90% скасованих вироків апеляційного суду за участі трьох суддів. Проте Вища рада правосуддя за три роки не відкрила жодної дисциплінарної справи

Від 2023 до 2025 року Верховний Суд скасував 51 рішення Чернігівського апеляційного суду. У 48 випадках у складі колегії були одні й ті ж судді — Заболотний, Оседач або Антипець. Жоден із них за цей період не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Детальніше – у розслідуванні Анастасії Василенко для СтопКору.

Відповідальність за дотримання суддями етичних норм і професійної компетентності покладена на Вищу раду правосуддя. Саме вона має право ініціювати перевірку, відкривати справи та звільняти суддів, якщо ті допускають серйозні порушення. Проте, як з’ясувалося, без конкретної скарги ця структура не діє.

ВРП чекає скарг, а не шукає правду самостійно

Член Громадської ради при Міністерстві юстиції Денис Шинкаренко підтверджує: самостійного моніторингу дій суддів ВРП не здійснює. За його словами, “у кращому випадку вона реагує лише на розголос у медіа або звернення правоохоронців”.

Це підтверджує й офіційна відповідь ВРП на запит журналістів: станом на 2025 рік жодної дисциплінарної справи проти суддів Заболотного, Оседача та Антипець не відкривалося. Це при тому, що Верховний Суд визнав десятки їхніх рішень незаконними.

Відсутність системного аналізу — ключова проблема

У розслідуванні йдеться, що система не збирає інформацію про те, скільки скасованих рішень було винесено конкретним суддею. Відсутні аналітичні інструменти, що дозволили б ідентифікувати повторюваність помилок або виявити закономірності.

Суддя Конституційного суду у відставці Віктор Шишкін наголошує: без прозорого механізму оцінки діяльності суддів система не зможе самостійно себе очищувати. І додає: “Органи дисциплінарної відповідальності не працюють так, як мають”.

Що маємо на практиці: звільнення замість відповідальності

Навіть у випадках, коли є очевидні порушення, найчастіший сценарій — суддя йде у відставку. Як у прикладі з суддею з Одеси, який неодноразово з’являвся в скандалах, або суддею з Умані, що фігурувала в справі про шахрайство. Усі вони просто залишили посади без реальних наслідків.

Такий підхід порівнює Шишкін із ситуацією, коли п’яний водій замість покарання заявляє, що більше не водитиме. І всі просто розходяться.

Чернігівський прецедент: десятки скасованих рішень — і тиша

Випадки, коли Верховний Суд скасовує десятки рішень апеляції — не буденність. У 2023 році таких було 23, у 2024 — 24, а в 2025 — 16. Із них лише три — без участі згаданих суддів. За даними Касаційного суду, у 2025 році касація скасовувала майже 65% рішень Чернігівської апеляції.

Водночас — жодної реакції від ВРП.

Замість контролю — журналістські розслідування

Те, чим мала б займатись система, нині намагаються зробити журналісти. Саме вони збирають декларації, порівнюють майно, аналізують витрати. Саме медіа фіксують, хто живе в елітних комплексах за кордоном, чия родина володіє нерухомістю, що не відповідає офіційним доходам.

Після публікації матеріалів у медіа соцмережі дітей суддів було закрито. Коментарі з боку самих суддів — ухильні або відсутні.

Що далі? І хто відповість?

Система не має дієвого механізму виявлення суддів, які регулярно припускаються порушень. А головний орган, що мав би контролювати ситуацію — Вища рада правосуддя — не виконує цієї функції повноцінно.

“Безкарність породжує повторюваність”, — наголошують правозахисники. І саме ВРП має вирішити, чи стане частиною змін, чи залишиться в стороні.

Варто нагадати ще один важливий факт: саме ця трійка суддів — Заболотний, Оседач та Антипець — свого часу ухвалила безпрецедентний вирок бізнесмену Олегу Авер’янову, присудивши йому 7 років позбавлення волі за продаж… його ж власного автомобіля. Цей абсурдний вердикт згодом скасував Верховний Суд України. Сам Олег Авер’янов рішуче налаштований домагатися притягнення суддів-мільйонерів до кримінальної відповідальності.