Захист трудових прав працівників, які переміщені з окупованих територій: роз’яснення адвоката
/ 7 Серпня 2025 12:31

10 хв читати
Про захист трудових прав працівників, які переміщені з окупованих територій розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками захист трудових прав працівників, які переміщені з окупованих територій, а саме:
- 1. Законодавство та потенційні зміни.
- 2. Розірвання трудових договорів.
- 3. Призупинення дії трудових договорів.
- 4. Працевлаштування ВПО.
- 5. Розслідування нещасних випадків.
- 6. Трудові спори та позиції Верховного Суду.
У рамках характеристики трудових прав працівників, які переміщені з окупованих територій акцентовано на наступному:
1. Законодавство та потенційні зміни
12 березня ВРУ ухвалила за основу законопроєкт № 12255-1 «Про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Ним пропонується доповнити положення Закону № 2136 на час дії воєнного стану, передбачивши:
1) особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, а й на територіях можливих бойових дій через підвищені воєнні ризики;
2) обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
3) визначення прав та обов’язків роботодавця під час та за період призупинення дії трудового договору щодо невиплати працівникові заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат і незабезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
4) визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї зі сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його продовження);
5) визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
6) встановлення обов’язку роботодавця у разі припинення призупиненого трудового договору щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачі трудової книжки (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги.
7) встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
8) встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом, надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.
Світова практика:
- Верховний Суд Ізраїлю (Kav LaOved v. National Labour Court):
Працівники з Гази та Західного берега річки Йордан, які працюють в Ізраїлі, не отримали оплату за роботу, виконану до жовтня минулого року, коли бойовики ХАМАС здійснили напад на півдні Ізраїлю, в результаті якого загинуло близько 1200 осіб, і з тих пір не отримують жодної зарплати. Палестинські працівники подали позови до трудових судів проти своїх ізраїльських роботодавців щодо їхньої зайнятості в ізраїльських анклавах в Юдеї та Самарії. Ці позови викликали питання, чи регулюються ці трудові відносини ізраїльським законодавством, чи місцевим законодавством Юдеї та Самарії, тобто законодавством Йорданії, важливість якого полягає в тому, що ізраїльське законодавство надає працівникам більше прав і захисту, ніж законодавство Йорданії. Національний суд з трудових спорів постановив, що за відсутності будь-яких застережень з цього питання в трудових договорах, ці трудові відносини регулюються йорданським законодавством як місцевим законодавством, чинним в Юдеї та Самарії, оскільки ізраїльське законодавство ніколи не застосовувалося до окупованих територій в цілому, а лише до ізраїльтян, які проживають в Юдеї та Самарії.
- Юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) над палестинськими територіями (2020):
МКС постановив, що він має територіальну юрисдикцію над окупованими палестинськими територіями, включно із Західним берегом річки Йордан, Східним Єрусалимом та Сектором Гази. Це рішення має значні наслідки для переслідування ймовірних злочинів, скоєних на цих територіях, у тому числі тих, що зачіпають трудові права палестинців.
- Західна Сахара: Європейський суд розглядав питання законності економічної діяльності на окупованих територіях, зокрема щодо Західної Сахари.
У таких справах, як Organisation juive européenne та Vignoble Psagot (2019), ЄСП постановив, що угоди, які стосуються окупованих територій, повинні поважати права місцевого населення, в тому числі права на працевлаштування. Це рішення підкреслює необхідність дотримання міжнародного права при здійсненні економічної діяльності в таких регіонах.
- Кіпр (північ окупована Туреччиною):
З 1974 року північна частина Кіпру перебуває під турецькою окупацією. Турецька Республіка Північного Кіпру (ТРПК) запровадила власне трудове законодавство, яке відрізняється від законодавства Республіки Кіпр. Цей поділ призвів до розбіжностей у трудових правах та умовах праці між двома регіонами, що впливає на пільги, захист та мобільність працівників.
Лоїзіду проти Туреччини (1995): Ця знакова справа в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) стосувалася прав біженців кіпріотів-греків, чия власність знаходилася в окупованій північній частині Кіпру. Суд постановив, що Туреччина, як держава-окупант, несе відповідальність за забезпечення доступу заявниці до її майна, і присудив компенсацію за період, протягом якого їй було відмовлено в такому доступі.
- Кашмір (під управлінням Індії):
У долині Кашміру триваючий конфлікт і політична нестабільність суттєво вплинули на зайнятість. Скасування Індією статті 370 у 2019 році, яка надавала особливу автономію Джамму і Кашміру, призвело до змін у трудовому законодавстві та можливостях працевлаштування. Ці зміни викликали занепокоєння щодо захисту прав працівників та потенційного припливу немісцевих працівників, що вплинуло на місцевий ринок праці.
2. Розірвання трудових договорів.
Розірвання трудових договорів, якщо дані про роботодавця невідомі:
- Отримати статус внутрішньо переміщеної особи (шляхом подання заявки через Дію, або особистого звернення до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу), виконавчого органу місцевої ради або департаменту соціального захисту населення місцевої держадміністрації, або заповнити заяву, яка формується на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг).
- Звернутися до центру зайнятості за місцем проживання для отримання статусу безробітного.
- Подати до центру зайнятості населення заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за визначеною формою. Заява може подаватися особисто під час безпосереднього відвідування центру зайнятості або в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, веб-порталу центру зайнятості або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
13 липня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда прийняв рішення по справі №404/245/23 (провадження № 2/404/52/23) за позовом до ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПЛАСТ-БУД» про розірвання трудового договору.
Наймана особа обґрунтовує тим, що у зв`язку з збройною агресією російської федерації та тимчасовою окупацією Херсонської області, зокрема, селища Ювілейне Херсонського району, де він постійно проживав, вимушений був переїхати з постійного місця проживання в м. Кропивницький, де був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 19.04.2022 р. У січні 2023 р. при зверненні до Кропивницького міськрайонного центру зайнятості для постановки на облік осіб, які шукають роботу, з`ясувалось, що за даними відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб я до цього часу позивач перебуває в трудових відносинах з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПЛАСТ БУД», яке розташоване в м. Херсоні.
В іншій справі № 686/19205/23 (провадження №2/686/5037/23) Хмельницький міськрайонний суд прийняв заочне рішення, яке датоване 13.09.2023 р., за позовом внутрішньо переміщеної особи до ТОВ «АВТОЦЕНТРЗАПЧАСТИНА», третя особа Хмельницький обласний центр зайнятості про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.
У своєму рішення Суд зазначив, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, у зв`язку з чим позивач не може реалізувати свої права працевлаштування в подальшому, тому вимоги позивача є обґрунтованими та законними.
Якщо роботодавець отримує документи від Центру зайнятості, то:
- видає працівнику копію наказу про звільнення;
- проводить з працівником остаточний розрахунок;
- вносить запис до трудової книжки та видає її працівнику.
Якщо роботодавець не на зв’язку, то потрібно рішення Суду, шукаємо інформацію, чи було здійснено переміщення/зміну адресу на підконтрольну територію.
Виконання рішень по стягненню заробітної плати:
06.05.2023 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 року №3048-IX.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
3. Призупинення дії трудових договорів:
- Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2023 р. у справі № 201/791/23 (провадження 2/201/1084/2023) про визнання незаконним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та витрат:
Обставини справи. Позивач в своєму позові та з представником посилаються на те, що згідно наказу Працівницю прийняли на роботу на посаду завідуючої диспансерним відділенням у Комунальне некомерційне підприємство «Онкологічний диспансер м. Маріуполь» (КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь»), де вона працює і до цього часу. 28 липня 2022 року в месенджері Viber в загальній групі працівників КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» сестра медична хірургічного відділення 2 повідомила про намір відкриття нового місця локації диспансеру у місті Києві. В цьому ж повідомленні, зазначено про необхідність до 20 серпня 2022 року всім працівникам прибути в місце локації з документами. 26 серпня 2022 року у месенджері Viber позивачці від Верчикової М.В. надійшла виписка з наказу № 12/08-К від 22 серпня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з працівниками». Ознайомившись зі змістом отриманої виписки з наказу, позивач вважає, що виданий наказ є не обґрунтованим, свавільним, таким, що порушує діючі норми законодавства Україні, права та інтереси позивача, має дискримінаційний характер. Позивач вважає, що керівництвом КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» проводилось вибіркове призупинення дії трудових договорів з працівниками, які з тих чи інших виключно суб`єктивних міркувань такого керівництва є неугодними на підприємстві.
Про причини призупинення, у тому числі про неможливість саме обох сторін виконувати свої обов`язки. Фактичні обставини свідчать про те, що в оскаржуваному наказі КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» від 22 серпня 2022 року № 12/08-К не наводить дійсні та достатні причини призупинення дії трудового договору, а також не вказує- у чому саме є неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки. З відповіді Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації від 02 січня 2023 року за № 01-20/6/0/71-23, що надана на запит трудового колективу КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» вбачається, що наказом КНП «Онкодиспансер м. Маріуполь» від 27 липня 2022 року № 1-0 продовжено діяльність диспансеру, визначено організацію трудових відносин, та повідомлення до працівників про необхідність надання інформації щодо готовності приступити до виконання обов`язків з 22 серпня 2022 року.
- Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 р. у справі №360/2096/22 у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації- обласна військова адміністрація про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження, поновлення дії трудового договору та зобов`язання вчинити певні дії:
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції № 309, датою початку тимчасової окупації Сєвєродонецької міської територіальної громади є 25.06.2022. Розпорядженням голови від 03.03.2022 № 902 запроваджено режим дистанційної роботи. Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 15.03.2022 № 5 «Про встановлення простою працівникам апарату облдержадміністрації» встановлено початок простою від 16.03.2022 до стабілізації ситуації в Україні. З 16.03.2022 позивач перебував у простої. Безпосереднім керівником позивача- начальником організаційного відділу апарату облдержадміністрації та начальником відділу по роботі з персоналом та нагород апарату облдержадміністрації неодноразово та наполегливо (у першу чергу, заради збереження життя та здоров`я самого позивача та членів його сім`ї, а в другу- заради забезпечення умов виконання ним своїх обов`язків за посадою головного спеціаліста організаційного відділу апарату облдержадміністрації) ініціювався виїзд ОСОБА_1 на підконтрольну українській владі територію. Ці обставини підтверджуються скріншотами листування з позивачем у мессенджерах WhatsApp, Telegram.
На підконтрольну українській владі територію ОСОБА_1 після 24.02.2022 не перемістився, чого і сам не заперечує у позовній заяві. Проте, протягом більше дев`яти місяців перебуває на непідконтрольній українській владі території (село Шпотине Старобільського району Луганської області). Констатація факту перебування ОСОБА_1 на непідконтрольній українській владі території станом на 04.11.2022 стала приводом для ініціювання призупинення з ним трудового договору. Реалізація відповідних повноважень відповідачем в умовах воєнного стану має здійснюватися з дотриманням режиму конфіденційності та недопущення витоку інформації, якою може скористатися держава агресор, а довготривале перебування позивача на непідконтрольній українській владі території унеможливлює як надання роботодавцем, так і виконання працівником завдань за посадою відповідно до інструкції, на чому наполягає та зазначає відповідач.
- Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20.02.2023 р. у справі №588/38/23 (провадження № 2/588/70/23) про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати:
З кінця лютого до 26 березня 2022 року місто Тростянець перебувало у окупації російськими військами, велися активні бойові дії. Після звільнення міста Збройними Силами України, позивачка мала можливість продовжити роботу та виконувати свої посадові обов`язки відповідно до умов трудового договору. Разом з тим, відповідач, починаючи з 01 березня 2022 року припинив нарахування та виплату позивачці заробітної плати. При цьому жодних умов призупинення дії трудового договору чи простою відповідач не погоджував із позивачкою. Також відповідачка не подавала заяв із проханням щодо надання відпустки без збереження заробітної плати чи будь-якого іншого виду відпустки. 06.10.2022 позивачка отримала засобами поштового зв`язку наказ від 03.10.2022 «Про призупинення дії трудового договору Світлани ПОКЛЯЦЬКОЇ». Зазначений наказ позивачка вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного трудового законодавства та таким, що грубо порушує її право на працю та оплату праці, тому має бути скасований.
4. Працевлаштування ВПО
Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб здійснюється на загальних підставах. Якщо працівник не звільнений з основного місця роботи, його працевлаштування може відбуватися лише через прийняття за сумісництвом.
Такий трудовий договір може бути укладено як строковий (тобто, на певний термін, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк), так і безстроковий, що укладається на невизначений строк.
Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. На практиці визначають два види сумісництва — внутрішнє та зовнішнє. У цьому випадку це буде зовнішнє сумісництво. Особа, яка приймається на роботу за сумісництвом, має подати на підприємство заяву про прийняття на роботу за сумісництвом і паспорт.
5. Розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я), що сталися під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій із:
- працівниками підприємств, установ, організацій, їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів;
- особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом;
- фізичними особами — підприємцями;
- особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- членами фермерського господарства;
- особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору.
Під воєнними (бойовими) діями потрібно розуміти:
- бомбардування;
- ракетні та артилерійські обстріли;
- мінування територій та приміщень;
- захоплення в полон;
- інші протиправні дії;
- здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо.
У разі настання нещасного випадку унаслідок воєнних дій заклад охорони здоров’я надає протягом однієї доби в паперовій та/або електронній формі територіальному органу Держпраці, територіальному органу ПФУ за місцем настання НВ та суб’єкту господарювання, працівником якого є потерпілий, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 337.
Після отримання інформації роботодавець не пізніше наступного робочого дня подає письмово або електронною поштою повідомлення на паперовому носії за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 337.
Повідомлення подається територіальному органу Держпраці, територіальному органу ПФУ, військовій адміністрації, первинній профспілці, а в разі її відсутності — уповноваженій особі з питань охорони праці, галузевій профспілці вищого рівня, а в разі її відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання НВ.
Рішення спеціальної комісії може бути оскаржене до Держпраці або в судовому порядку роботодавцем, потерпілим (членами сім’ї потерпілого) та установами, представники яких входили до її складу.
6. Трудові спори та позиції Верховного Суду:
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2025 р. у справі № 210/6142/23 (провадження № 61-9226св24) щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька і працівника ТОВ, внаслідок військових дій від вогню, пожежі та гарячих предметів;
- Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25.09.2024 р. у справі № 523/4058/24 (провадження №2/523/2945/24) за позовом до російської федерації, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди;
- Правовий висновок, який було зроблено 14.11.2023 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 200/6694/21-а (адміністративне провадження №К/990/25668/22) щодо розслідування нещасного випадку:
Суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не дослідили надані представником позивача довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, виданих органом на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України- «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК», та, застосувавши такий принцип міжнародного права як «намібійські винятки», не взяли до уваги те, що документи, видані органами та установами (зокрема лікувальними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можуть братись до уваги судом як виняток та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справи, та не дослідили який факт можуть підтвердити ці документи, який позивач не може підтвердити у порядку, визначеному національним законодавством та на території України підконтрольній українській владі.
Що робити, якщо працівник зник?
Якщо працівник виконував обов’язки у районі воєнних дій, то спеціальна комісія діє відповідно до п. 40 Порядку 337:
1) Спеціальна комісія під час розслідування такого випадку має отримати висновок від органів досудового розслідування та встановити, що обставини зникнення потерпілого дають підстави припускати його загибель від НВ, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків.
2) Скласти тимчасовий акт за формою Н-1, що видається сім’ї потерпілого, з метою звернення до суду із заявою про оголошення потерпілого померлим.
3) Після оголошення судом потерпілого померлим спеціальна комісія складає та подає на затвердження керівнику органу, що утворив спеціальну комісію, акт за формою Н-1, у розділі 8 якого зазначаються відомості про скасування тимчасового акта і втрату ним чинності.
Без автора