SLAPP-позови: суддя ВС розповів про механізми захисту від зловживань

«Коли суд стає інструментом тиску: як захиститися від SLAPP-позовів?» – захід на таку тему було організовано Міждисциплінарним науково-освітній центром протидії корупції в Україні (ACREC) за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – це стратегічний позов, який спрямований залякати, виснажити і змусити мовчати громадських активістів та журналістів, що порушують важливі питання в суспільстві.

В межах заходу було презентовано аналітичне дослідження щодо відповідності законодавства України європейським стандартам, висвітлено реальний вплив SLAPP-позовів на журналістів і громадських активістів, а також обговорено можливі шляхи для впровадження в Україні стандартів Європейського Союзу, спрямованих на захист осіб, залучених до громадського життя, від зловживань SLAPP-позовами.

Під час дискусії суддя КАС ВС Ян Берназюк взяв участь у панельній дискусії розповів про судову практику, в якій згадується поняття SLAPP-позовів.

Зокрема, він навів постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року у справі № 205/1262/24. Позов у цій справі стосувався захисту честі, гідності та ділової репутації особи, яка висловила оціночне судження в соціальній мережі щодо публічної позиції позивача. За словами судді, цінність цієї постанови полягає в тому, що відповідач безпосередньо заявив у суді, що позов має характер SLAPP.

Спікер також звернув увагу на постанову ВС від 28 жовтня 2025 року у справі № 520/8464/24. У ній Суд, серед іншого, зазначив, що відповідно до п. 2 Додатка до Рекомендації CM/Rec(2024)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо протидії використанню стратегічних позовів проти участі громадськості від 5 квітня 2024 року держави-члени Ради Європи повинні забезпечувати належний баланс між правом особи на доступ до суду й необхідністю протидії зловживальним судовим діям.

Спікер назвав ключові ознаки SLAPP:

• невідповідність між заявленими вимогами та фактичними обставинами справи (позов може містити необґрунтовані вимоги, які не відповідають реальній шкоді, завданій позивачеві);
• надмірний формалізм і зловживання процесуальними правами (позивач може використовувати процесуальні інструменти для затягування розгляду справи, створення перешкод для відповідача та збільшення його витрат на юридичний захист);
• спрямованість на залякування і створення фінансового тиску на відповідача (SLAPP часто використовуються для того, щоб змусити відповідача відмовитися від своєї публічної діяльності або критики позивача, погрожуючи йому судовими витратами тощо);
• публічний характер діяльності відповідача, пов’язаний із захистом прав людини, охороною довкілля тощо (SLAPP найчастіше спрямовані проти журналістів, активістів, правозахисників та інших осіб, які публічно висловлюють свою думку або критикують дії влади чи бізнесу);
• відсутність реальної перспективи виграшу справи позивачем (SLAPP часто подаються з метою не так виграти справу, як залякати відповідача й перешкодити його діяльності).

Зупинився суддя і на наявних законодавчих та судових механізмах, спрямованих на запобігання зловживанню SLAPP:

– швидке припинення необґрунтованих позовів – можливість для відповідача подати клопотання про негайне закриття справи;

– негативні процесуальні наслідки для позивачів – обов’язок позивача компенсувати витрати відповідача;

– перекладення тягаря доказування – позивач має довести, що його позов не є спробою обмежити свободу слова.

За інформацією ВС