ВС: звільнення позивача від сплати судового збору стосується лише позовів, пред’явлених безпосередньо державі-агресору
2 хв читати
Законодавча норма про звільнення від судового збору позивачів за позовом до держави-агресора не поширюється на справи за позовами до господарюючих суб’єктів, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її. Така норма стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору.
Такий висновок зробив КГС ВС у постанові від 11 листопада 2025 року у справі № 911/591/25
За обставинами справи Товариство звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром Капітал», Міжнародної компанії ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед» про стягнення коштів за шкоду, заподіяну майну, відповідно до судового рішення у справі № 911/2396/22, солідарно з Російської Федерації та зазначених товариств.
Суд першої інстанції залишив позов без розгляду, з чим погодився апеляційний господарський суд, оскільки позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви і не подав доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі, посилаючись за підстави звільнення від його сплати.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду, вказавши на власне помилкове тлумачення скаржника п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За змістом зазначеної норми позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
КГС ВС зауважив, що звільнення від сплати судового збору за цією нормою стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору. Зазначена норма має пряме застосування, її дія не поширюється на справи, у яких відповідачами є господарюючі суб’єкти, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її.
Отже, якщо позивач як відповідачів визначає господарюючих суб’єктів, а не саму державу-агресора, це не свідчить про наявність підстави для звільнення його від сплати судового збору, оскільки приписи вказаної норми такої умови не передбачають.
Без автора