Застава як запобіжний захід: особливості визначення розміру застави у кримінальних провадженнях ВАКС та які наслідки можуть бути для заставодавця

Загальні положення щодо застави

Застава як запобіжний захід

Застава є одним із видів запобіжних заходів, передбачених статтею 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Виходячи зі змісту статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним або обвинуваченим покладених на нього обов’язків, передбачених статтею 177 КПК України, за умови звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

У разі обрання до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застава встановлюється як альтернативний запобіжний захід. Слідчий суддя або суд зобов’язаний визначити заставу в розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків.  Проте слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави у кримінальних провадженнях:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України (далі – КК України);

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. (ч. 3, 4 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному у відповідній ухвалі, протягом терміну її дії.

Хто може вносити заставу

Заставу в кримінальному провадженні може вносити як сам підозрюваний чи обвинувачений, так і будь-яка інша фізична або юридична особа, оскільки КПК не містить заборон щодо визначення кількості та кола заставодавців.

Водночас закон встановлює наступні обмеження, заставодавцем не може бути:

1) юридична особа державної чи комунальної форми власності, а також та, що фінансується з державного, місцевого бюджету або бюджету Автономної Республіки Крим;

2) юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка державної чи комунальної власності, або якщо вони належать суб’єктам господарювання державної чи комунальної власності.

Таким чином, заставу можуть вносити будь-які приватні фізичні та юридичні особи, тоді як державні чи комунальні органи такого права не мають.

Як визначається розмір застави

Розмір застави визначається з урахуванням:

1) обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу;

3) наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Законодавець прописує, що розмір застави має в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Щодо визначення меж застави, то виходячи з положень ч. 5 ст. 182 КПК України, застава визначається у розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі – ПМПО) визначається Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» та складає три тисячі триста двадцять вісім (3328) гривень.

Таким чином, виходячи з положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо встановлення застави виходячи з розміру ПМПО, отримуємо наступні межі:

1) За вчинення нетяжкого злочину – від 1 до 20 розмірів ПМПО, тобто від 3328 гривень до 66 560 гривень.

2) За вчинення тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів ПМПО, тобто від 66 560 гривень до 266 240 гривень

3) За вчинення особливо тяжкого злочину від 80 до 300 розмірів ПМПО, тобто від 266 240 гривень до 998 400 гривень.

Отже, граничний розмір меж застави виходячи з наведених розрахунків становить 998 400 гривень. Лише у випадках, якщо слідчий суддя або суд встановить, що застава у цих розмірах не забезпечить належної процесуальної поведінки особи та виконання такою особою обов’язків, передбачених статтею 177 КПК України, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів ПМПО відповідно.

Визначення розміру застави відповідно до практики Вищого антикорупційного суду

На  практиці часто спостерігається, що розміри застави іноді у сотні, а подекуди й у тисячі разів перевищують граничні розміри застави, передбачені КПК України. Зокрема, це трапляється у кримінальних провадженнях, які відповідно до статті 33-1 КПК України підсудні Вищому антикорупційному суду (далі – ВАКС).

До практичних прикладів встановлення судом розмірів застави, що перевищують десятки тисяч розмірів ПМПО, можна віднести:

1) Ухвалу слідчого судді ВАКС у справі № 991/6280/25 від 19.06.2025 року, якою до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн (оскільки у 2025 році розмір ПМПО становив 3028 гривень, то це становить 66 051 розмірів ПМПО).

Якщо виходити зі змісту судового рішення, то слідчий  суддя частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ). Сторона обвинувачення у клопотанні просила застосувати тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 059 800 000 гривень. При визначенні розміру застави слідчий суддя взяв до уваги відомості про особу та майновий стан підозрюваного, характер та тяжкість кримінального правопорушення, можливе створення підозрюваним злочинної організації, участь у її діяльності, та значний розмір коштів, якими могли заволодіти фігуранти.

2) Ухвалу слідчого судді ВАКС у справі № 991/9164/25 від 11.09.2025 року, якою до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 100 млн гривень. (на 2025 рік це приблизно 33 026 розмір ПМПО)

Суддею було частково задоволено клопотання детектива, адже сторона обвинувачення у клопотанні просила застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 розмірів ПМПО, що становить 302 800 000 гривень. Слідчий суддя, встановлюючи розмір застави, зазначив наступне: «враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, роль підозрюваної у вчиненні злочинів (організатор), її майновий стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір завданих державі збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення (160 013 390 гривень), та дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, що складає трохи більше 33 033 ПМПО, та становить 100 000 000 гривень. При визначені такого розміру застави слідчий суддя також враховує, що підозрювана на підтримку ЗСУ витрачає значні кошти. Застава в розмірі 100 000 000 гривень з одного боку здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної у Кримінальному провадженні та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею, а з іншого надасть можливість підозрюваній надалі підтримувати ЗСУ та виконувати фінансові зобов’язання в її бізнесі».

3) Ухвалу слідчого судді ВАКС у справі  № 991/560/25 від 24.01.2025 року, якою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27,                    ч. 5 ст. 191 КК України, було застосовано  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60 млн гривень. (на 2025 рік це приблизно 18 815 розмір ПМПО)

Слідчий суддя, як і у двох попередніх рішеннях, частково задовольнив клопотання детектива НАБУ, хоча сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у  вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 42 620  розмірів ПМПО, що становить 129 053 360 гривень. Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, зазначає: «слідчим суддею установлено, підозрюваний має достатній фінансовий стан, що складається, зокрема з дивідендів, заробітної плати та збережень, він та його дружина є засновниками та бенефіціарними власниками юридичних осіб, майнових прав на рухоме та нерухоме майно, тому слідчий суддя дійшов висновку, що  акумулюючи кошти, доходи, збереження та можливість використання ресурсів підприємств, підозрюваний матиме можливість сплатити заставу у розмірі 60 000 000 гривень, та саме такий розмір застави буде здатний утримувати  підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки».

У своїй ухвалі колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в справі № 991/7052/25 від 20.08.2025 року пояснює такі розміри визначення застави наступним: «виділення законодавцем з усіх кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів тих, які предметно підсудні ВАКС, свідчить про їх винятковість. Цим, зокрема, зумовлює відповідно і винятковість розмірів застав у цій категорії справ».

Аналіз наведених судових рішень свідчить про те, що судді ВАКС при встановленні розміру застави не завжди підтримують позицію сторони обвинувачення у повному обсязі та визначають заставу в меншому розмірі у порівнянні з тією, яка зазначається у клопотанні.

Підбиваючи підсумок, практика ВАКС свідчить про перевищення суддями меж застави, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначення значно більшого розміру застави з урахуванням особи підозрюваного, обвинуваченого, їх майнового та сімейного стану, ролі у злочині та обсягу завданих державі збитків.

При цьому в рішеннях ВАКС трапляються непоодинокі випадки часткового зменшення розміру застави судом за власною ініціативою або за клопотанням сторони кримінального провадження.

До прикладу, в справі № 991/8549/25 від 20.10.2025 року підозрюваному було зменшено заставу на 282 млн гривень. Так, виходячи зі змісту судового рішення, ухвалою слідчого судді ВАКС було частково задоволено клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання та змінено запобіжний захід з у вигляді застави з 302 млн гривень до 20 млн гривень. Дослідивши майновий стан підозрюваного, слідчий суддя визначив: «розмір вищенаведених майнових активів не дає підстав для висновків, що підозрюваний чи його близькі особи мали реальну фінансову можливість сплатити заставу у сумі 302 800 000 гривень, адже такий розмір застави у декілька разів перевищує їх сукупні майнові доходи та розмір належних їм активів, які набувались упродовж останніх 10 років. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави є непомірним для підозрюваного».

Наслідки для заставодавця після внесення застави

Після внесення застави на заставодавця покладається ряд процесуальних обов’язків, а саме: обов’язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків. Окрім цього, заставодавцю має бути повідомлено, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, за яку він вносить заставу та передбачене законом покарання за його вчинення.

Особа, яка вносить заставу, несе ризик стягнення внесеної ним застави у дохід держави, адже у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави. (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Прикладами, коли внесена застава була звернена в дохід держави, є ухвала Апеляційної палати ВАКС у справі №  991/1870/22 від 20.10.2025 року, у якій за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було звернуто в дохід держави заставу в розмірі 3 405 000 гривень, яка була внесена заставодавцем за обвинуваченого. Колегія суддів прийшла до висновку: обвинувачений неодноразово без поважних причин не прибував у судові засідання, що унеможливило як розгляд клопотання прокурора про продовження дії обов’язків, покладених на обвинуваченого вироком, так і обумовило відкладення розгляду апеляційних скарг по суті та покладені на нього вироком ВАКС від 18.11.2024 обов’язки, не запобігли невиконанню ним процесуальних обов’язків, встановлених кримінальним процесуальним законом. Відтак колегія суддів, керуючись ч. 8 ст. 182 КПК України, погоджується з доводами клопотання прокурора про необхідність звернення в дохід держави застави у розмірі 3 405 000 гривень, внесеної 29.04.2021 заставодавцем – ОСОБА_18».

Також з огляду на особливу значущість кримінальних проваджень ВАКС, оскільки фігурантами таких справ, як правило, є публічно відомі особи, підвищену увагу суспільства привертають заставодавці. Після внесення застави до особи заставодавця може приділятися окрема увага, вона може піддаватися публічним оцінкам та навіть засудженням з боку громадськості. Це може бути зумовлено через ототожнення його з підозрюваним чи обвинуваченим, а також із розміром внесеної ним застави. Це, в свою чергу, може викликати додатковий тиск з боку правоохоронних органів, засобів масової інформації чи навіть третіх осіб. Таким чином, внесення застави може становити для заставодавця не лише фінансовий, а й репутаційний ризик.

Випадки, коли застава повертається заставодавцю

Відповідно до положень КПК України, застава має бути повернута заставодавцю у разі:

1) застава не була звернена в дохід держави після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, яка була внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, але тільки за його згодою. (ч. 11 ст. 182 КПК України)

2) ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому Кодексом (ст. 203 КПК України).