“Земельні” адміністративні послуги – від паперових реєстрацій до сучасних Е-сервісів: роз’яснення адвоката

Постійно змінне законодавство та вимогливий запит самого суспільства до таких життєво необхідних адміністративних послуг, як земельні (видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру, виправлення технічної помилки у відомостях ДЗК, допущеної не з вини органу, що здійснює його ведення, тощо), кардинально змінили сферу «земельних» адміністративних послуг: збільшилась їх загальна кількість, послуги стали платними та безоплатними, переважна кількість надається виключно через центри надання адміністративних послуг, також поступово збільшується кількість e-послуг.

Поняття «земельних» адміністративних послуг вперше знайшло своє нормативне врегулювання на рівні комплексного підзаконного нормативно-правового акта — постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг», яка визначила порядок справляння плати за надання адміністративних послуг, розмір плати за їх надання та їх перелік. При цьому вперше поняття «адміністративна послуга» на рівні закону було закріплено лише в жовтні 2012 року після набуття чинності Законом України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги».

Останнім часом ключовою новиною в сфері адміністративних послуг стало набрання чинності наприкінці 2023 року в повному обсязі нормами Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру».

Адміністративні послуги у сфері земельних правовідносин: нормативно-правова база, бюджетні надходження та електронні сервіси

Серед повноважень центральних органів виконавчої влади, які в різний час забезпечували реалізацію державної політики у сфері земельних відносин в розумінні статті 151 чинного Земельного кодексу України (набув чинності 01.01.2002), одним з основних було надання адміністративних послуг:

— Державний комітет України по земельних ресурсах (підп. 11 п. 4 Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 № 970/2000) відповідно до покладених на нього завдань здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного кадастру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

— Державне агентство земельних ресурсів України (підп. 12 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  04.04.2007 № 614) відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює в установленому порядку надання платних послуг згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

— Державний комітет України із  земельних ресурсів (підп. 13 п. 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224) відповідно до покладених на нього завдань організовує та надає в установленому порядку платні послуги згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України);

— Державне агентство земельних ресурсів України (підп. 6, 17, 171 та 22 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від  08.04.2011 № 445 (із численними змінами, в редакції від 03.01.2013) відповідно до покладених на нього завдань: видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні; веде поземельні книги та надає витяги із ДЗК про земельні ділянки; бере участь у погодженні документації із  землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проєктів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки;

— Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (підп. 47, 48 та 61 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (із численними змінами, в редакції від 18.05.2023) відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; веде поземельні книги та видає витяги із ДЗК про земельні ділянки; веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників і Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів та видає витяги із зазначених реєстрів.

Разом з тим ключовими підзаконними нормативно-правовими актами, які постійно удосконалюються Кабінетом Міністрів України і які залишаються чинними по теперішній час, є такі:

• — постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з  питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», яка установила:
• — розмір плати за надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами платних адміністративних послуг;
• — перелік  платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами;
• — перелік адміністративних послуг, що надаються Державною службою з  питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами на безоплатній основі.

Важливо!

Статті  40, 41 Закону України від  07.07.2011 №  3613-VI «Про Державний земельний кадастр» передбачають, що фінансове забезпечення ведення та функціонування ДЗК здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Внесення відомостей до ДЗК, внесення змін до них здійснюються безоплатно.

За надання відомостей з ДЗК справляється адміністративний збір.

Адміністративний збір справляється у  відповідному розмірі від  прожиткового мінімуму для  працездатних осіб, встановленого законом на  1  січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

Надання відомостей з ДЗК за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

Так, на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України восени 2023 року було анонсовано про важливість прийняття проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо удосконалення ведення Державного кадастру (реєстр. № 8042 від 16.09.2022) та проєкту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів у  сфері ведення Державного земельного кадастру (реєстр. № 8043 від 16.09.2022), які так і до сьогодні залишаються лише законопроєктами.

Перший проєкт Закону (реєстр. №  8042 від 16.09.2022) спрямований на забезпечення підвищення якості та ефективності робіт із ведення ДЗК, забезпечення повноти та якості його відомостей, а також удосконалення механізмів оприлюднення відомостей ДЗК та користування ними, виправлення помилок у відомостях ДЗК та покращення механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності державних кадастрових реєстраторів, у тому числі усунення неоднозначності при визначенні юрисдикції суб’єктів розгляду скарг щодо спорів, пов’язаних із веденням ДЗК тощо.

Зокрема, законопроєктом пропонується визначити розмір плати за надання адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за здійснення державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з ДЗК для забезпечення безперебійного та надійного функціонування автоматизованої системи Державного земельного кадастру, її катастрофостійкості, збереження цілісності даних, а також для технічного та технологічного забезпечення автоматизації ведення ДЗК, постійної готовності та доступності інформації для користувачів. Також змінами до статті 47 Закону України «Про Державний земельний кадастр» пропонується дещо збільшити розмір адміністративного збору за надання відомостей з ДЗК (на 0,005-0,015 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Метою другого законопроєкту (реєстр. № 8043 від  16.09.2022) є  забезпечення належного рівня фінансування, ведення та  адміністрування ДЗК. Законопроєктом пропонується здійснити розподіл адміністративного збору за надання відповідних адміністративних послуг у сфері ведення ДЗК, спрямувавши: 1) 80 % адміністративного збору за здійснення державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру до загального фонду Державного бюджету України, які пропонується в  подальшому спрямувати на  збільшення фонду оплаті праці державних кадастрових реєстраторів та покриття інших видатків на ведення ДЗК; 2) 20 % адміністративного збору за надання адміністративних послуг у сфері ведення ДЗК до спеціального фонду Державного бюджету України для  їх використання адміністратором Державного земельного кадастру на фінансові потреби із забезпечення функціонування та розвитку ДЗК, а саме за: здійснення державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з ДЗК; надання витягу з ДЗК про: земельну ділянку, обмеження у використанні земель, землі в межах адміністративно-територіальних одиниць; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану); копії документа, що створюється під час ведення ДЗК; виправлення технічної помилки у відомостях ДЗК не з вини органу, що здійснює його ведення (за бюджетною програмою КПКВК 2803020).

Варто не забувати, що протягом 2023 року Держгеокадастром та  його територіальними органами надано 5 751 245 безоплатних адміністративних послуг та  1  447  919 платних адміністративних послуг на загальну суму 178 951,56 тис. грн, які поповнили рахунки виключно органів місцевого самоврядування відповідно до вимог ст. 64 Бюджетного кодексу України, залишивши сервісний орган державної влади без відповідного фінансування, яке бажано було б спрямовувати на технічне та технологічне забезпечення автоматизації ведення Державного земельного кадастру, підвищення рівня оплати праці фахівців управлінь з  забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин територіальних органів Держгеокадастру, щоденна кропітка діяльність яких фактично і дозволила отримати місцевим бюджетам кошти в сумі понад 178 млн грн від надання платних адміністративних послуг.

— розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг», яке установило, що органи виконавчої влади, які є суб’єктами надання адміністративних послуг, визначених у переліку та підп. 2 п. 2 цього розпорядження, забезпечують:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим розпорядженням:

• — внесення змін до затверджених інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг;
• — розміщення інформації про початок надання адміністративних послуг через центри (зокрема про дату, перелік і порядок їх надання) з урахуванням  ч.  2  ст.  6 Закону України «Про адміністративні послуги» на власних офіційних вебсайтах та у місцях прийому суб’єктів звернень;

2) взаємодію з  органами, які утворили центри, для належної організації надання послуг через такі центри, зокрема здійснення адміністраторами прийняття заяв суб’єктів звернень, видачі їм результатів надання адміністративних послуг або рішень про відмову в їх наданні;

3) надання на  підставі запитів адміністраторів інформації, необхідної для  виконання покладених на них завдань;

4) надання адміністративних послуг суб’єктам звернень у встановлені законом строки на підставі відповідних документів, одержаних від адміністраторів;

5) передачу в користування (оренду) у разі потреби органам, які утворили центри, необхідного обладнання, програмного забезпечення разом з паролями доступу, а також баз даних у встановленому законодавством порядку;

6) участь своїх представників у навчальних заходах для адміністраторів з метою належної організації надання адміністративних послуг через центри;

7) своєчасне внесення змін до нормативно-правових актів, що  регулюють питання щодо надання адміністративних послуг у відповідній сфері, з метою організації надання адміністративних послуг через центри.

Указане розпорядження передбачає надання «земельних» адміністративних послуг (перелічених в п. 143 — 180 додатка до розпорядження № 523-р), виключно через центри надання адміністративних послуг.

Також важливим кроком у викоріненні корупції під час надання земельних адміністративних послуг став запуск Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру вебресурсу електронних послуг — Електронний кабінет «Е-сервіси», який забезпечує можливість отримувати послуги, які надаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в  сфері земельних відносин, в  електронному вигляді. Авторизуватися можна за допомогою електронної пошти, електронного цифрового підпису або платіжної картки банку (BankID).

— постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», яка визначає процедуру та вимоги щодо ведення ДЗК.

Варто наголосити, що відповідно до підп. 2 п. 2 Порядку суб’єктами надання адміністративної послуги у сфері ДЗК — державний кадастровий реєстратор, адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.

Ведення ДЗК здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей у межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей ДЗК, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Адміністратори центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративні послуги», та уповноважені посадові особи виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які успішно пройшли стажування відповідно до Порядку проведення стажування у сфері земельних відносин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2016 № 205, надають відомості з ДЗК згідно з повноваженнями, визначеними Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком, у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

До повноважень адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

• 1) здійснення реєстрації звернень щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та звернень щодо користування відповідними відомостями;
• 2) проведення перевірки поданих звернень та документів до них вимогам законодавства;
• 3) надання відомостей з  Державного земельного кадастру про землі та земельні ділянки (їх частини), меліоративні мережі, складові частини меліоративних мереж, розташовані в межах району, міста, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;
• 4) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному вебсайті Держгеокадастру дати та  номера реєстрації звернень щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та звернень щодо користування відповідними відомостями, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду (пп. 4, 5, 51 та 91 Порядку).

Державна реєстрація земельної ділянки – сумнівна пілотна демонополізація

Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та  дерегуляції у сфері земельних відносин», який став одним з ключових законів земельної реформи, заклав нормативні підвалини для демонополізації повноважень територіальних органів Держгеокадастру щодо державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Так, Закон № 1423-IX передбачив п. 12 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» доповнити підпунктом 3 такого змісту:

«3) протягом 2021 і 2022 років забезпечити реалізацію пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками та за результатами його реалізації подати до Верховної Ради України проект закону щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів.

Встановити, що:

• — протягом реалізації пілотного проекту сертифіковані інженери-землевпорядники в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, мають права та  обов’язки, передбачені цим Законом для державних кадастрових реєстраторів;
• — рішення сертифікованих інженерів-землевпорядників про внесення до ДЗК відомостей, що не відповідають цьому Закону та порушують права, охоронювані законом інтереси фізичних чи юридичних осіб, держави чи територіальної громади, можуть бути скасовані центральним органом виконавчої влади, що  реалізує державну політику у  сфері земельних відносин, з власної ініціативи, або за скаргами фізичних чи юридичних осіб, або судом. Рішення сертифікованих інженерів-землевпорядників про державну реєстрацію земельних ділянок, щодо яких зареєстровані речові права, а також про внесення до ДЗК змін до таких відомостей скасовуються лише у судовому порядку.

Порядок реалізації пілотного проєкту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками, вимоги щодо здійснення моніторингу виконання сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень державних кадастрових реєстраторів, порядок оскарження рішень про внесення відомостей до ДЗК затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Важливо!

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №  1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до  Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками», яка в діяла в 2021 — 2022 роках і продовжувала діяти протягом  2023  року до  01.01.2024 завдяки постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2023 № 766 «Деякі питання відновлення пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в умовах воєнного стану», дозволила наділити сертифікованих інженерів землевпорядників повноваженнями державних кадастрових реєстраторів територіальних органів Держгеокадастру на період реалізації пілотного проєкту:

1) внесення до ДЗК відомостей (змін до них) або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;

2) здійснення реєстрації:

• — заяв про внесення відомостей (змін до  них) до ДЗК;
• — заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до ДЗК;
• — заяв про державну реєстрацію земельної ділянки;
• — заяв про внесення відомостей (змін до  них) до ДЗК про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) надання витягів з  ДЗК про земельні ділянки для підтвердження внесення відповідних відомостей до ДЗК;

8) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення ДЗК на офіційному вебсайті Держгеокадастру відомостей щодо об’єктів, зазначених у підп. 1 цього пункту.

Однак такі повноваження є достатньо сумнівною формою демонополізації повноважень державних кадастрових реєстраторів, які є  державними службовцями і  в діяльність яких заборонено втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об’єднань (ч. 2 та 7 ст. 9 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»), що робить щоденну діяльність державного кадастрового реєстратора доволі складною з широкою низкою обов’язків та обмежень, продиктованою перебуванням на державній службі і відсутністю протягом вже останніх трьох років таких «захисних» бар’єрів, як адміністративні послуги «проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації» та «видача висновку про погодження документації із землеустрою», які передували адміністративній послузі «державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру» до моменту їх скасування на підставі норм Закону № 1423-IX.

При цьому залишається стабільно чинною ч.  1 ст. 19 Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги», яка передбачає, що посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Адміністративна процедура – місток довіри між Європою та Україною, який не потребує законотворчого поспіху

Закон України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» набув чинності окремими положеннями з 16.06.2022, а повністю з 15.12.2023. Пояснювальна записка в проєкті до вказаного Закону акцентувала увагу на тому, що проєкт Закону розроблено Міністерством юстиції України на виконання п. 55 Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на  2016 — 2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 474 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 р. № 856), та на виконання доручення Прем’єр-міністра України О. Гончарука від 28.12.2019 № 42296/20/1-19.

Також розробка проєкту Закону здійснена на виконання низки інших актів, у тому числі міжнародних, зокрема Рекомендації XIV Третього додаткового звіту про виконання рекомендацій Україною (RC-I/II (2009) 1E), затвердженого Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) на 59-му пленарному засіданні, яке відбулось 18 — 22 березня 2013 року.

Разом з  тим Стратегічний план роботи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на 2023 — 2025 роки, затверджений наказом Держгеокадастру від 25.08.2023 № 306, підготовлено на основі широкої низки стратегічних програмних документів, указів Президента України, законодавчих та інших нормативно-правових актів, серед яких своє гідне місце займає саме Закон № 2073-IX.

На сьогодні Міністерством юстиції України разом з міжнародними експертами Програми SIGMA, а також інших міжнародних та вітчизняних експертів, зокрема представників програми U-LEAD з Європою, проєкту ЄС «Право-Justice», Консультативної місії Європейського Союзу в  Україні (КМЄС в  Україні), проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування («ГОВЕРЛА»), проєкту ЄС «EU4PAR», Центру політико-правових реформ, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ), розроблено проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (№ 10161).

Такий законопроєкт дозволяє виконати встановлене в Законі України «Про адміністративну процедуру» завдання щодо імплементації Закону України «Про адміністративну процедуру» та привести спеціальні закони, які регулюють адміністративні процедури, до єдиних базових принципів та забезпечити якісно новий рівень законодавчої регламентації процедур зовнішньо-управлінської діяльності адміністративних органів, націлених на  захист прав і  законних інтересів фізичних та  юридичних осіб у  відносинах із державою.

Беззаперечна важливість прийняття в найближчій перспективі такого проєкту Закону засвідчить високий рівень довірливості відносин між Європейським Союзом та Україною, оскільки проєкт Закону розроблено на виконання п. 5 підрозд. «Структурні реформи та ефективне врядування» розділу «Умови політики» додатка І Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором, підписаним 16.01.2023, який містить узгоджені сторонами умови щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі 18 млрд євро (щодо приведення законодавства у відповідність до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру») та відповідає ст. 2 розд. І «Загальні принципи» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, повазі до демократичних принципів, принципу верховенства права та доброго врядування (ст. 4 розділу ІІ Угоди про асоціацію).

Зокрема, розроблені зміни до  таких нормативно-правових актів, як: Земельний кодекс України, закони України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про оцінку земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Державний земельний кадастр», «Про адміністративні послуги» та багато інших.

Однак цей проєкт Закону не викликає «бажаної зацікавленості» з боку Верховної Ради України, на відміну від проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин (реєстраційний номер 11150), який 28.05.2024 направлено на підпис Президента України 28.05.2024 і вже 12.06.2024 на нього було накладено вето Президента України та надані його пропозиції.

У зауваженнях Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України зазначалось про те, що «…положення законопроєкту, що не відповідають Конституції України та не узгоджуються з іншими законодавчими актами України, зокрема, законопроєкт всупереч вимогам ч. 1 ст. 116 Регламенту Верховної Ради України доповнено новими положеннями, що не були предметом розгляду в  першому читанні та  не пов’язані з предметом законопроєкту (зміни до ст. 13, 151, 83, 92, 100, 1201, 122, 128, 141, 191, 209, гл. 33, п. 24, 27, доповнення п. 31 розд. X «Перехідні положення» ЗК, ст. 2, 5, 29, 35, 36, 57 Закону України «Про землеустрій», ст. 13 Закону України «Про охорону земель», ст. 5 і 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. 82 Закону України «Про оренду землі», розд. ІІ «Прикінцеві та  перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 58 Лісового кодексу України, розд. І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля», ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Унаслідок чого текст поданого на розгляд законопроєкту концептуально відрізняється від тексту, прийнятого парламентом за основу, а назва законопроєкту не відповідає його змісту…».

Також зауважено, «…що Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики не забезпечив виконання вимог ст.  90 Регламенту Верховної Ради України, оскільки не  визначив перелік підзаконних нормативно-правових актів, які мають бути ухвалені Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами виконавчої влади для забезпечення реалізації цього Закону, з орієнтовним викладенням їх основних положень. Зважаючи на відведений для юридичної експертизи строк вищезазначені зауваження Головного управління не є вичерпними. Узагальнюючий висновок: зважаючи на висловлені зауваження, пропонуємо доопрацювати законопроєкт з урахуванням можливостей, передбачених ч. 6 ст. 118 Регламенту Верховної Ради України…».

Висновки

Адміністративні послуги у сфері земельних правовідносин пройшли та проходять важливий еволюційний шлях, стаючи сучасними e-сервісами, надання яких вимагає безумовного дотримання принципів державної політики у сфері надання адміністративних послуг та принципів адміністративних процедур.

Очікуваним результатом таких стратегічних перетворень є створення умов для реального дотримання державою свого головного обов’язку — утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Сподіваємось, що це буде вже найближчим часом.

ВІСНИК НААУ № 6 (102)