Зміни трудового законодавства і трудові спори під час воєнного стану: аналіз від судді ВС

Трудові відносини в умовах воєнного стану зазнали суттєвих змін – від перегляду гарантій працівників до формування нових підходів у судовій практиці. Про ці зміни, їх нормативне підґрунтя та тлумачення судами розповів суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Владислав Шипович, виступаючи в Академії праці, соціальних відносин і туризму з доповіддю на тему «Трудові відносини через призму судових проваджень» під час семінару-практикуму для профспілкових активістів, правових інспекторів та юристів Профспілки металургів і гірників України.

Доповідач навів статистичні відомості щодо судових справ, які виникають із трудових правовідносин. Так, у 2024 році кількість справ цієї категорії, які перебували на розгляді місцевих судів, становила 11 651 (з них, зокрема, про поновлення на роботі – 1760, про стягнення заробітної плати – 4618, про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками – 188).

Воєнний стан зумовив необхідність перегляду низки положень КЗпП України, Законів України «Про відпустки», «Про оплату праці», а також прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Доповідач поінформував про актуальні зміни трудового законодавства, звернувши увагу на порядок введення їх в дію.

Так, відповідно до Закону України від 21 серпня 2025 року № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”», який набрав чинності 13 вересня 2025 року, сторони колективного договору, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, зобов’язані почати переговори про можливість і строки поновлення дії положень колективного договору, зупинених без взаємної згоди його сторін.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 1 травня 2025 року № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» норма про обмеження 90 календарними днями строку призупинення дії трудового договору за ініціативи однієї зі сторін під час дії воєнного стану вводиться в дію 14 березня 2026 року.

Спікер повідомив, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за поданням Верховного Суду щодо перевірки на відповідність Конституції України положень ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Крім того, Владислав Шипович навів актуальну практику Верховного Суду щодо вирішення спорів, які стосуються призупинення дії трудових договорів; звільнення з роботи у зв’язку з відсутністю на робочому місці під час дії воєнного стану; особливості звільнення членів виборного профспілкового органу; переведення, переміщення та зміни істотних умов праці під час воєнного стану; дотримання гарантій для працівників, які призвані на військову службу.

Окремо доповідач зупинився на справах, які стосуються дискримінації у сфері праці, звернувши увагу на особливості доказування у цій категорії справ та положення ч. 2 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими у справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини з метою з’ясування обставин існування дискримінації в конкретній ситуації застосовує триступеневий тест: по-перше, виявлення двох категорій осіб, які є порівнюваними та відмінними, оскільки відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дискримінація передбачає належність людини до певної групи; по-друге, встановлення, чи дійсно члени цих двох груп оцінюються по-різному; по-третє, якщо так, то чи є для цього об’єктивні, обґрунтовані підстави.

Також спікер звернув увагу на необхідність дотримання сторонами трудового договору принципу добросовісності, який передбачає, що у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб’єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством і трудовим договором.

Відповідаючи на запитання, доповідач розповів про особливості користування Єдиним державним реєстром судових рішень та Базою правових позицій Верховного Суду.

На завершення зустрічі Владислав Шипович подякував учасникам семінару за активність і зацікавленість, в особі присутніх представників Профспілки металургів і гірників України висловив повагу трудовим колективам гірничих та металургійних підприємств України, які виконують свою щоденну роботу в надскладних умовах.

Верховний Суд