Зміни у фінансуванні відновлення і розвитку громад: законопроект прийнято за основу

Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 13437 щодо перенесення і уточнення строків обовʼязкості для громад комплексних планів просторового розвитку (ППР).

Для тилових і прифронтових громад вони відрізнятимуться – рішення щодо цього було прийняте під час Конгресових слухань при Офісі Президента України. Важливо, що третина українських громад вже знаходяться на стадії розробки своїх ППР.

За словами голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олени Шуляк, нагальність цього кроку зумовлена тим, що далеко не всі українські територіальні громади в змозі приступити до розробки цього стратегічного планувального документу з огляду на безпекові умови. Тому дію закону №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який передбачав обовʼязковість для громад ППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.

Для тилових громад ухвалений законопроєкт передбачає встановлення додаткового перехідного періоду до 1 січня 2028 року, а для територіальних громад або їх частин, котрі станом на день набрання чинності відповідних змін, передбачених цим законопроєктом, внесені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф – до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану.

Майже третина українських територіальних громад над розробкою комплексних планів просторового розвитку вже працюють. ППР, пояснює Олена Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Більше того, після створення і реалізації ППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.

Народна депутатка також зазначила, що на сьогодні для спрощення процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.

“Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС”, – резюмувала Олена Шуляк.

За інформацією Прес-служби Апарату ВР